Постанова № 69064202, 07.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 р. Справа № 804/3611/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 21218,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2017р. Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа: Криворізька південна обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.09.2017р., просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача податковий борг у розмірі 21 218,01 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у Криворізькій південній обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та станом на 04.09.2017р. має податковий борг, який виник за самостійно нарахованими грошовими зобовязаннями за податковою декларацією з плати за землю №1700004094 від 31.01.2017р. терміном сплати 02.03.2017р. у сумі 5 719,46 грн., за податковою декларацією з плати за землю №1600002997 від 18.02.2016р. терміном сплати 30.01.2017р. у сумі 5 395,74 грн., а також за цією ж декларацією по терміну сплати 30.11.2016р. у сумі 4 707,10 грн. Податковим органом була сформована та надіслана на адресу відповідача податкова вимога №4250-17 від 21.09.2016р., проте вказаний вище податковий борг відповідачем не був сплачений у встановлені строки, а тому позивач просить стягнути суму податкового боргу в судовому порядку згідно до вимог ст. 14, 20, 36, 54, 87, 285 Податкового кодексу України.

Представник позивача надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с. 63).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 52).

Представник третьої сторони не з'явився, однак у поясненнях від 10.07.2017р. просив про розгляд справи за відсутністю представника інспекції в порядку письмового провадження (а.с. 31-32).

Представник третьої особи у письмових поясненнях на позов просив стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі за землю в сумі 21 218,01 грн. (а.с. 31-32).

За приписами ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, подані позивачем та третьою особою клопотання про розгляд справи без їх представників у письмовому провадженні, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.

П. 49.18.1, п. 49.18.2 ч. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Також у відповідності до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Із наданих документів судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку в Криворізькій південній обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 10.03.2017р. та копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 12-13, 14).

Згідно наданого розрахунку суми позову та уточнюючого розрахунку, відповідач станом на 04.09.2017р. має податковий борг по орендній платі за землю у загальній сумі 21 218,01 грн. (а.с. 57-61).

Вказаний податковий борг виник внаслідок поданих відповідачем та самостійно визначених податкових зобовязань за наступними податковими деклараціями, а саме:

- за податковою декларацією за 2017р. з плати за землю №1700004094 від 31.01.2017р. по терміну сплати 02.03.2017р. за січень 2017р. у сумі 5 719,46 грн., датою виникнення податкового боргу 03.03.2017р. (а.с. 10);

- за податковою декларацією за 2016р. з плати за землю №1600002997 від 18.02.2016р. по терміну сплати 30.01.2017р. за грудень 2016р.у сумі 5 395,74 грн., датою виникнення податкового боргу 01.02.2017р. (а.с. 8);

- за податковою декларацією за 2016р. з плати за землю №1600002997 від 18.02.2016р. по терміну сплати 30.12.2016р. за листопад 2016р. у сумі 5 395,71 грн., датою виникнення податкового боргу - 03.01.2017р.(а.с. 8);

- несплачений залишок по податковій декларації за 2016р. з плати за землю №1600002997 від 18.02.2016р. №1600002997 від 18.02.2016р. по терміну сплати 30.11.2016р. за жовтень 2016р. у сумі 4 707,10 грн. датою виникнення податкового боргу - 01.12.2016р. (а.с. 8).

Вказаний вище податковий борг відповідачем не був погашений у встановленому податковим законодавством порядку та у встановлені строки.

У зв'язку з чим податковим органом були вжиті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога (форма «Ф») №4250-17 від 21.09.2016р. на суму 3 369,97 грн., яка була надіслана відповідачеві та вручена у порядку, встановленому п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України (а.с. 7).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, підлягає стягненню вся сума податкового боргу у розмірі 21 218,01 грн., яка підтверджена наданими позивачем податковими деклараціями та відповідними уточнюючими розрахунками (а.с. 8-11, 58).

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

Крім того, п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинен на довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу, а за змістом ст.86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по податкових деклараціях з плати за землю в сумі 21 218,01 грн. у встановлені законодавством строки суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність своїх позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 21 218,01 грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа: Криворізька південна обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення 21 218,01 грн. задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, 50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павленка, 4, р/р 26104000488210, 26009315078001 в Криворізькій філії РПТ КБ «ПриватБанк», МФО 305750) на користь Державного бюджету України (Р/Р 33218815700020, код бюджетної класифікації 18010900, УДКС у м. Кривому Розі, код ЄДРПОУ 38032510, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) - податковий борг у розмірі 21 218,01 грн. (двадцять одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 01 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1