Рішення № 69064184, 20.09.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року Справа № 915/854/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 30.12.2016 № 01/53-987,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго,

54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв,

адреса для листування: 54055, вул. Погранична, 94, м. Миколаїв,

до Державного підприємства Суднобудівний завод ім. 61 Комунара,

54001, вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв,

54025, пр. Героїв Сталінграду, 6/А, м. Миколаїв,

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 28572 грн. 96 коп. заборгованості з оплати перетікання реактивної електроенергії та на прострочені платежі відповідних нарахувань за договором та законом, -

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) Миколаївобленерго предявлено позов до Державного підприємства Суднобудівний завод ім. 61 Комунара (далі - Завод) про стягнення з останнього заборгованості в загальній сумі 28572 грн. 96 коп., із якої: 3399 грн. 85 коп. заборгованість з оплати перетікання реактивної енергії; 11092 грн. 89 коп. пеня; 1331 грн. 15 коп. 3 % річних; 12749 грн. 07 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; посилаючись на неналежне виконання Заводом в період вересень 2016 року липень 2017 року грошових зобовязань за укладеним між ними договором від 26.06.2015 № 44/5633 про постачання електричної енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість з оплати спожитої реактивної електроенергії (основний борг) у спірній сумі, на суми котрої за період прострочення здійснено нарахування пені на підставі до п. 4.2.1 договору та інші нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ПАТ Миколаївобленерго також просить суд про стягнення з Заводу грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 29.08.2017 порушено провадження в даній справі.

Завод, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, правом участі свого представника в судовому засіданні та подання відзиву на позов не скористався, тому суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, яка вимоги підтримала повністю з викладених у позовній заяві підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 26.06.2015 № 44/5633 про постачання електричної енергії, з відповідними додатками до нього, згідно умов якого ПАТ Миколаївобленерго (постачальник) зобовязалося продавати Заводу (споживачу) електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених у розділі 5, з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу), для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 316 кВт, а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно умов договору. Точка продажу електричної енергії по кожному обєкту споживача визначається додатком № 8 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Приєднана потужність у точках підключення становить 450 кВт (п.п. 1, 2.2.2 договору).

Підпунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до п.п. 2.3.3, 2.3.4 договору, відповідач зобовязується, зокрема, оплачувати позивачеві вартість електричної енергії в порядку, визначеному в додатках № 10 Порядок розрахунків та № 4 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до договору, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача в порядку, визначеному додатком № 5 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно з п.1 додатку № 10 Порядок розрахунків до договору, розрахунковим вважається період з 31 числа місяця (або з іншого останнього дня місяця) до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобовязаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, в якому цей період закінчується.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку обєктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються Актом про використану електричну енергію, наведеному в додатку № 4 до договору зразку, у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату операції приймається, зокрема, дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Споживач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

- до 5 числа поточного місяця 20 % заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду;

- до 15 числа поточного місяця 40 % заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду;

- до 25 числа поточного місяця 40 % заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду.

У випадку збігу дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату в найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. В день надання Акта про використану електричну енергію постачальник надає споживачу рахунок на здійснення планового платежу за активну та реактивну електроенергію, а також рахунки за фактично спожиту активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період. Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної енергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної енергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної енергії) (п. 2 додатку № 10 до договору).

Сторонами у додатку № 4 до договору погоджено, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 31 числа (або в інший останній день місяця) і в цей же день повідомляє про них постачальнику у формі Акта про використану електричну енергію (в оригіналі). Постачальник разом з рахунком на оплату за спожиту електроенергію надає споживачу Акт про прийняття-передавання товарної продукції, який споживач зобовязується повернути постачальнику підписаним та скріпленим мокрою печаткою на протязі пяти робочих днів з дня отримання ним рахунку на оплату за спожиту електроенергію. Якщо дата зняття показів розрахункових засобів обліку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства, споживач надає показання у найближчий робочий день, що передує вихідному, святковому або іншому неробочому дню (п.п. 1, 2, 4 додатку № 4 до договору).

При виконанні укладеного між сторонами договору перетікання реактивної електричної енергії у червні 2017 року, згідно складеного Заводом акта від 30.06.2017 про використану електричну енергію, склало 26068 кВАр.

У відповідності до п.6.33 ПКЕЕ, величина плати за перетікання реактивної електроенергії визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2012 № 19, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01.01.2002 за № 93/6381 (далі Методика). Розділом 3 Методики передбачено укладання додатку до договору стосовно порядку проведення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

ПАТ Миколаївобленерго здійснено розрахунок підлягаючої оплаті вартості реактивної енергії на підставі умов договору та до нього додатку № 5 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

На оплату реактивної електроенергії позивачем виставлено Заводу рахунок від 30.06.2017 № 44/5633/6/2 на суму 3399 грн. 85 коп., який, за твердженнями ПАТ Миколаївобленерго, відповідачем не оплачено й дотепер.

Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.ч. 1, 3 ст. 275 ГК України).

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (чч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позовні вимоги ПАТ Миколаївобленерго про стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електроенергії в сумі 3399 грн. 85 коп. є обґрунтованими і їх належить задовольнити.

Крім того, Завод систематично порушував свої зобовязання щодо своєчасної сплати за активну та реактивну електроенергію у період вересень 2016 року-травень 2017 року, що підтверджується наступним:

- актами про використану електричну енергію за відповідний період, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін;

- виставленими на оплату поставленої електроенергії рахунками від 30.09.2016 № 44/5633/9/1 на суму 7358 грн. 54 коп.; від 30.09.2016 № 44/5633/9/1 на суму 7358 грн. 54 коп.; від 30.09.2016 № 44/5633/9/2 на суму 3482 грн. 12 коп.; від 31.10.2016 № 44/5633/10/1 на суму 72633 грн. 82 коп.; від 31.10.2016 № 44/5633/10/2 на суму 3899 грн. 35 коп.; від 30.11.2016 № 44/5633/11/1 на суму 117812 грн. 77 коп.; від 30.11.2016 № 44/5633/11/2 на суму 3798 грн. 34 коп.; від 31.12.2016 № 44/5633/12/1 на суму 118842 грн. 22 коп.; від 31.12.2016 № 44/5633/12/2 на суму 3348 грн. 19 коп.; від 31.01.2017 № 44/5633/1/1 на суму 186684 грн. 77 коп.; від 31.01.2017 № 44/5633/1/2 на суму 3580 грн. 57 коп.; від 28.02.2017 № 44/5633/2/1 на суму 121617 грн. 67 коп.; від 28.02.2017 № 44/5633/2/2 на суму 2773 грн. 87 коп.; від 31.03.2017 № 44/5633/3/1 на суму 139987 грн. 51 коп.; від 31.03.2017 № 44/5633/3/2 на суму 3367 грн. 75 коп.; від 03.05.2017 № 44/5633/4/1 на суму 28065 грн. 50 коп.; від 03.05.2017 № 44/5633/4/2 на суму 2608 грн. 60 коп.; від 31.05.2017 № 44/5633/5/1 на суму 38321 грн. 66 коп.; від 31.05.2017 № 44/5633/5/2 на суму 2955 грн. 40 коп., котрі отримані відповідачем, що підтверджується підписами його уповноважених осіб на корінцях указаних рахунків;

- платіжними дорученнями про часткову оплату заборгованостей по вищевказаним рахункам, а саме: від 30.09.2016 № 1057 на суму 10000 грн; від 03.10.2016 № 1059 на суму 10000 грн; від 24.10.2016 № 1119 на суму 5000 грн; від 25.10.2016 № 1123 на суму 3000 грн; від 21.11.2016 № 6 на суму 5000 грн; від 21.11.2016 № 14 на суму 5000 грн; від 22.11.2016 № 20 на суму 5000 грн; від 28.12.2016 № 96 на суму 10000 грн; від 29.12.2016 № 111 на суму 10000 грн; від 13.01.2017 № 134 на суму 40000 грн; від 08.02.2017 № 163 на суму 5000 грн; від 13.03.2017 № 195 на суму 5000 грн.

У відповідності до чинного законодавства кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України). Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Пунктом 4.2.1 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням строків, визначених Додатком № 10 до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення з Заводу за прострочення платежів за активну та реактивну електроенергію таких нарахувань на прострочені суми як: у період 30.05 30.06.2017 - пені в сумі 11092 грн. 89 коп. та 3 % річних у сумі 1331 грн. 15 коп.; за період вересень 2016 року-квітень 2017 року - індексу інфляції, на підставі чого суми основного боргу збільшилися на загальну суму 12749 грн. 07 коп.; та погоджується із поданим позивачем розрахунком цих нарахувань.

Разом з тим, суд визнає, що наявні підстави для застосування положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення. Суд вважає, що до таких обставин відносяться, зокрема, скрутне фінансове становище Заводу, який є стратегічним державним підприємством, здійснює свою діяльність, створюючи робочі місця і підтримуючи суднобудівну галузь держави Україна; часткове виконання відповідачем грошових зобовязань за укладеним між сторонами договором та нетривалість допущених Заводом порушень грошових зобовязань; нівелювання збитків позивача компенсацією відповідних нарахувань на суму основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та відсутністю тяжких наслідків для ПАТ Миколаївобленерго від прострочення відповідачем своїх зобовязань за договором. За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, і визнати її розмір, котрий підлягає стягненню з Заводу, в сумі 2000 грн.

Таким чином, суд визнає, що стягненню з відповідача підлягають грошові кошти в загальній сумі 19480 грн. 07 коп., із яких: 3399 грн. 85 коп. заборгованість з оплати перетікання реактивної енергії; 2000 грн. пеня; 1331 грн. 15 коп. 3 % річних; 12749 грн. 07 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, і тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Отже, витрати ПАТ Миколаївобленерго на оплату позовної заяви судовим збором підлягають відшкодуванню за рахунок Заводу.

Визначаючи розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачем, суд виходить з такого.

ПАТ Миколаївобленерго сплачено згідно платіжного доручення від 22.08.2017 № 2331 судовий збір, виходячи із ціни позову 28572 грн. 96 коп., у сумі 1600 грн., котра узгоджується з положеннями Закону України Про судовий збір (далі Закон), у відповідності до яких за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Судом визнані доведеними позовні вимоги в загальній сумі 19480 грн. 07 коп., котру належить оплатити судовим збором у сумі 1600 грн., тому цю суму належить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні 20.09.2017, згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Суднобудівний завод ім. 61 Комунара, 54001, вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 14313240, на користь публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго, 54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23399393, на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, код 24789699, грошові кошти в загальній сумі 19480 (девятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 07 коп., із яких: 3399 (три тисячі триста девяносто девять) грн. 85 коп. заборгованість з оплати перетікання реактивної енергії; 2000 (дві тисячі) грн. пеня; 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 15 коп. 3 % річних; 12749 (дванадцять тисяч сімсот сорок девять) грн. 07 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.09.2017.

Суддя Ю.М. Коваль.