Ухвала суду № 69063506, 05.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"05" вересня 2017 р. м. Київ К/800/21604/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017

у справі № 810/4417/16 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі № 810/4417/16 залишена без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 ОСОБА_1 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного провадження у справі № 810/4417/16, обґрунтоване тим, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі у зв'язку з триваючим розглядом Обухівським районним судом Київської області цивільної справи про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, встановлення порядку користування майном, що унеможливлює сплату ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у встановлений ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 строк.

Підставою для звільнення від сплати судових витрат, розстрочення, відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони у справі.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов майнового характеру) (грудень 2016 року) ставка судового збору складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 встановлено у розмірі 1378,00 грн.).

Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звернулась із позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 25000,00 грн. Судовий збір за подання позову складає 1378,00 грн., а за подання касаційної скарги - 1653,60 грн. (1378,00 грн. х 1,2).

Доводи позивача про фінансову неспроможність сплатити судовий збір у розмірі 1653,60 грн. з посиланням на існуючий між нею та громадянином ОСОБА_2 спір щодо розподілу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, є непереконливими.

Надані відповідачем копії ухвал суду у цивільній справі щодо такого спору та договору купівлі-продажу автомобіля не засвідчують матеріально-фінансовий стан.

Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку.

У зв'язку із зазначеним касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням строку для виправлення недоліків, визначених ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною в разі якщо недолік касаційної скарги не буде усунений впродовж зазначеного строку або не буде заявлено клопотання про продовження цього строку.

Керуючись статтями 102, 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої нею касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, надавши строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала вступає в законну силу з моменту прийняття та не підлягає перегляду.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко