Ухвала суду № 69063237, 15.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2017 року м. Київ К/800/30140/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, третя особа - Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.03.2015р.) до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, третя особа - Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним та скасування наказу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 25.12.2014р. №706 в частині його звільнення з органів внутрішніх справ з 19.01.2015р. на підставі п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114 (далі - Положення №114); поновлення його на посаді техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 20.01.2015р. по 10.03.2015р.; стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (з 20.01.2015р. по 10.03.2015р.) в розмірі 4855,55грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці.

Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 25.12.2014р. №706 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників НДЕКЦ при Управлінні» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежній поведінці поза службою, що призвело до виникнення конфліктної ситуації із громадянином «М», застосування відносно останнього пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «ПСМ-Р», порушенні вимог п.п.1.2, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. №155, п.12 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом МВС України від 13.06.2013р. №379дск, та п.п.1, 3, 4 та 11 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежної експертизи НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці сержанта міліції ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 19.01.2015р. №5о/с «По особовому складу» сержанта ОСОБА_4, техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п.63 «є» Положення №114 (за порушення дисципліни) з 19.01.2015р.

Трудову книжку, військовий квиток та витяг з наказу №5о/с позивачем отримано 19.01.2015р. й цього ж дня він ознайомився з наказом №706 від 25.12.2014р.

Виданню вищевказаних наказів передувало службове розслідування, призначене наказом начальника Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 14.12.2014р. №689, результати якого оформлено висновком, затвердженим начальником Управління МВС України на Південно-Західній залізниці 24.12.2014р., яким встановлено факт порушення дисципліни сержантом міліції ОСОБА_4

Так, як зазначено у висновку, 13.12.2014р. о 18:00 ОСОБА_4, знаходячись у черговій відпустці, зустрівся із знайомим - ОСОБА_5 та його дівчиною - ОСОБА_6 з метою спільного відпочинку й в подальшому, приблизно о 23.50, проходячи повз магазин «Рошен», розташований по вул.А.Малишка, 2 в м.Києві, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які знаходились у стані алкогольного сп'яніння, виник словесний конфлікт з ОСОБА_7, який переріс у бійку; в ході конфлікту ОСОБА_4 раптово дістав пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, «ПСМ-Р» та здійснив декілька пострілів, якими спричинив ОСОБА_8 вогнепальні поранення лівого передпліччя та лівого стегна. У подальшому ОСОБА_7 та інші громадяни, які стали свідками даної події, намагались забрати у ОСОБА_4 пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, «ПСМ-Р», під час чого останній почав вести хаотичну стрільбу та спричинив вогнепальне поранення верхньої частини стегна та правої ступні свого знайомого ОСОБА_5

ОСОБА_4 про вказаний факт правоохоронні органи не повідомив та не забезпечив надання необхідної медичної допомоги потерпілим; про вказану подію правоохоронні органи та працівники медичної допомоги дізнались із повідомлень інших осіб, свідків події.

Працівниками Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_4 було затримано та доставлено до райуправління.

За фактом зазначених подій відкрито кримінальне провадження №1201410040017370, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Опитаний у ході проведення службового розслідування технік-сапер сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці ї ОСОБА_4 (письмові пояснення від 14.12.2014р., відібрані старшим інспектором інспекції з особового складу відділу кадрового забезпечення УМВС України на Південно-Західній залізниці лейтенантом міліції ОСОБА_9) зазначив, що по факту застосування пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, ним 14.12.2014р. вже було надано пояснення працівникам Дніпровського райуправління; надавати додаткові пояснення відмовився.

Таким чином у ході проведення службового розслідування встановлено, що технік-сапер сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_4, знаходячись поза службою у стані алкогольного сп'яніння, не зміг уникнути конфліктної ситуації із ОСОБА_7, застосував відносно останнього пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, «ПСМ-Р», не повідомив про цей факт правоохоронні органи та не забезпечив надання необхідної медичної допомоги потерпілому, чим грубо порушив вимоги п.п.1.2, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. №155, п.12 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом МВС України від 13.06.2013р. №379дск, та п.п.1, 3, 4 та 11 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, враховуючи, що відповідачем перед накладенням на позивача дисциплінарного стягнення належним чином призначено та проведено службове розслідування, за наслідками якого встановлено факт порушення ним службової дисципліни, прийшли до висновку про законність оскаржуваного наказу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 25.12.2014р. №706 в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ й відсутність підстав для його скасування.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення №114.

Так, за змістом п.63 «є» особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" №3460-ІV від 22.02.2006р. (далі - Дисциплінарний статут), за змістом ст.1 якого службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно зі ст.2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У статті 12 Дисциплінарного статуту наведений вичерпний перелік видів дисциплінарних стягнень, що можуть накладатись на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед таких стягнень: 1) усне зауваження, 2) зауваження, 3) догана, 4) сувора догана, 5) попередження про неповну посадову відповідність, 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно положень ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування; порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України; перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення, небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ; при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо; звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Аналогічні положення щодо обов'язковості відібрання у особи, відносно якої проводиться службове розслідування, письмових пояснень та порядку накоплення дисциплінарних стягнень містяться й в Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013р. №230 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.04.2013р. за №541/23073 (далі - Інструкція).

Разом з тим, відповідно до п.п.1.2 та 1.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. №155, поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку; ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника; норми професійної етики вимагають від працівника, зокрема: поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними; постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій; поводитись з усіма категоріями громадян однаково коректно незалежно від їх службового чи соціального становища.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема, щодо дотримання відповідачем встановленої процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів про правомірність виданого Управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці наказу від 25.12.2014р. №706 в частині накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, а отже й про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції стосовно тверджень позивача про те, що на час події, що стала підставою його притягнення до дисциплінарної відповідальності, він не перебував у стані алкогольного сп'яніння (на підтвердження чого подано виписку №33134 із медичної карти стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та дані лабораторних аналізів позивача від 14.12.2014р.), то факт перебування (неперебування) ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння за інших встановлених обставин не є визначальним для оцінки його поведінки як працівника органів внутрішніх справ, що слугували підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Що ж до доводів позивача про відсутність у них з ОСОБА_7 претензій один до одного, про що свідчать їх нотаріально завірені заяви від 24.12.2014р. та заява ОСОБА_7 до слідчого відділу Дніпровського РУ ГУМВС України про закриття кримінального провадження за п.1 ч.1 ст.284 КПК України (за відсутністю події злочину), то наведене не спростовує факту скоєння позивачем як такого дисциплінарного проступку (здійснення декількох пострілів, спричинення громадянину ОСОБА_8 поранень, неповідомлення про цей факт правоохоронних органів, ненадання/незабезпечення надання необхідної медичної допомоги) та правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про прийняття судами за наслідками розгляду даної справи неправильних рішень, а тому підстав для скасування останніх колегія суддів не вбачає.

Зокрема, посилання позивача на порушення відповідачем його прав внаслідок неповідомлення про проведення службового розслідування та відсутність пропозицій ознайомитись з його висновками, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до п.6.2.2 Інструкції до обов'язків виконавця (голови, членів комісії, яким доручено проведення службового розслідування) віднесено, зокрема, ознайомлення особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС), стосовно якої проводилося службове розслідування, за її письмово оформленим бажанням із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства; водночас, п.6.3 Інструкції серед прав особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування (тобто певних свобод та можливостей, що можуть бути нею реалізовані шляхом активної поведінки) передбачено: отримання інформацію про підстави проведення такого розслідування; взяття участі у службовому розслідуванні, у тому числі надання усних чи письмових пояснень та заяви, подання документів, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлення письмових зауважень щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); за письмовим рапортом ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Швець В.В.