Постанова № 69062207, 13.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/6456/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіІщук Л.П.,

суддівПопка Я.С, ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засіданняДжули В.М.,

представника апелянта ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Червоноградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Інновація» до Червоноградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - закритого акціонерного товариства «Прибужжя» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ТзОВ «Фінансова компанія «Інновація» звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Червоноградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі Червоноградська ОДПІ) щодо накладення заборони обтяження на майно, зобовязання виключити майно з акта опису майна та звільнити з податкової застави.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Зобовязано Червоноградську ОДПІ виключити з акта опису майна, виданого 18.01.2013 року податковим керуючим, нерухоме майно, а саме: майновий комплекс з 5-ти будівель, загальною площею 1011,7 кв. м.: 1 виробничий цех, (поз. 1) літ. «А-1» площею 532,1 кв.м; 2. Склад тари (поз.2) літ. «Б» площею 234,5 кв.м.; 3. Сироповарний цех (поз. 3) літ «В» площею 67,5 кв.м.; 4. Котельня (поз.4) літ. «Г» площею 70,0 кв.м.; 5. Гараж (поз 5) літ «Д» площею 107,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., Сокальський р-н, м. Великі Мости, вул. Старомостівська, 14 та звільнити це нерухоме майно з податкової застави.

Відповідач - Червоноградська ОДПІ оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного зясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що він не зміг чи не зможе реалізувати своє право як іпотеко держателя на задоволення вимог за рахунок іпотечного майна у звязку із податковою заставою ЗАТ «Прибужжя». Крім того, судом першої інстанції не перевірено, чи наявний у третьої особи борг перед позивачем по кредитному договору, що у свою чергу може виключати можливість та необхідність відчуження іпотечного майна для погашення такого боргу. Також не встановлено, чи новим позивачем у справі ТзОВ «Фінансова компанія «Інновація» здійснено перереєстрацію у Державному реєстрі іпотек договору іпотеки на ТзОВ «Фінансова компанія «Інновація».

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 18.12.2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» (кредитором), правонаступником якого за всіма правами та обовязками є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_4 (позичальником) укладений кредитний договір №059-В/46, відповідно до умов якого, кредитор зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 330000,00 доларів США на строк з 18 грудня 2007 року до 18 грудня 2017 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та на виконання умов такого, між АК «Факторіал Банк» (іпотекодержатель) та ЗАТ «Прибужжя» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір від 18.12.2007 року, подсвідчений нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1-2840, та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, подсвідчений нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1-2842.

Відповідно до умов іпотечного договору, з метою забезпечення зобов'язань боржника ОСОБА_4 за кредитним договором №059-В/46 від 17 грудня 2007 року ЗАТ «Прибужжя» передало в іпотеку наступне майно: майновий комплекс з 5-ти будівель, загальною площею 1011,7 кв. м.: 1 виробничий цех, (поз. 1) літ. «А-1» площею 532,1 кв.м; 2. Склад тари (поз.2) літ. «Б» площею 234,5 кв.м.; 3. Сиропова ний цех (поз. 3) літ «В» площею 67,5 кв.м.; 4. Котельня (поз.4) літ. «Г» площею 70,0 кв.м.; 5. Гараж (поз 5) літ «Д» площею 107,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., Сокальський р-н, м. Великі Мости, вул. Старомостівська, 142.

У звязку із посвідченням договору іпотеки, нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі іпотеки майна, яке належить ЗАТ «Прибужжя».

18.01.2013 року податковим керуючим ОСОБА_6 на підставі рішення начальника ДПІ у м. Червонограді від 17 січня 2013 року №565/190021 складений акт опису майна платника податків ТОВ «Прибужжя» у податкову заставу, та описано, в тому числі, нежитлову будівлю на вул. Лесі Українки,4 у м. Сокаль та майновий комплекс на вул. Старомостівська142 у м. Великі Мости.

На підставі договору №7 про відступлення права вимоги від 09.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, право вимоги за іпотечним договором відступлено ПАТ «Фідобанк» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Вендор».

ТОВ «Фінансова компанія «Вендор» на підставі договору від 18.05.2015 року про відступлення права вимоги відступила право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Фінанс ОСОБА_8».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фінанс ОСОБА_8» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» відповідно до договору про відступлення права вимоги від 09.02.2017 року. Тобто, ТзОВ «Фінансова компанія «Інновація» отримало право вимоги за договором вже під час розгляду позову ТОВ «Фінанс ОСОБА_8» в суді першої інстанції.

ТОВ «Фінанс ОСОБА_8» звернулось із заявою до Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області щодо зняття обтяження з нерухомого майна.

Червоноградська ОДПІ повідомила ТОВ «Фінанс ОСОБА_8» про те, що станом на 01.02.2017 року за ЗАТ «Прибужжя» обліковується податковий борг в розмірі 6103,2 тис. грн., Червоноградською ОДПІ на виконання вимог п. 89.3 ст. 89 ПК України проведено опис майна в податкову заставу та складено акт опису майна від 18.01.2013 року;. обтяження по даному акті опису зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно і підставою для звільнення майна платника податків з податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь - якої з подій, передбачених пп93.1.1-93.1.4 п.93.1 ст. 93 ПК України. Також Червоноградська ОДПІ повідомила, що станом на час звернення ТОВ «Фінанс ОСОБА_8» із заявою жодна із обставин визначених вказаною статтею не може бути застосована.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково адміністративний позов та зобовязуючи відповідача виключити майно з податкової застави, виходив з того, що на час розгляду справи в суді, обтяження (арешт) у вигляді податкової застави на нерухоме майно, яке належить ЗАТ «Прибужжя» порушує право ТзОВ «Фінансова компанія «Інновація», як іпотекодержателя, на задоволення його вимог за рахунок предмету іпотеки.

Крім того, суд зазначив, що норми ст.ст. 87 та 89 ПК України містять колізію з приводу того, що у податкову заставу може бути описано усе майно, в тому числі і те, що перебуває в іпотеці, однак таке не може бути використане податковим органом для погашення податкового боргу.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання дій неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів про те, що податковому органу було відомо на час складення акта опису майна в податкову заставу ЗАТ «Прибужжя» про обтяження майна іпотекою та не обґрунтував, які дії відповідача призвели до порушення його прав.

Апеляційний суд вважає висновки суду першої суперечливими та такими, що не узгоджуються з нормами матеріального права та зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із ст. ст. 88, п. 89.2 ст. 89 ПК України у разі несплати грошового зобов'язання платником податків орган державної податкової служби зобов'язаний зареєструвати податкову заставу на будь-яке майно такого платника, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а у разі якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Згідно з п.87.2. ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами

Апеляційний суд зазначає, що податкове законодавство не містить заборони щодо включення до податкової застави майна, яке перебуває в іпотеці. Окрім цього, податкове законодавство містить обовязок органу ДПС зареєструвати податкову заставу на будь яке майно, що перебуває у власності платника. Відтак, податковий орган правомірно включив в акт опису у податкову заставу майно, яке перебуває в іпотеці.

Підпунктами 87.3.1, 87.3.2 та ,87.3.3 ст. 87 ПК України встановлено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність колізій норм ПК України, які, на думку суду першої інстанції, полягають у тому, що у податкову заставу може бути описано усе майно, в тому числі і те, яке перебуває в іпотеці, але останнє не може бути використано податковим органом у якості джерела погашення податкового боргу. Апеляційний суд зазначає, що норми ПК України окремо регулюють процедуру опису майна у податкову заставу та питання реалізації такого майна, а тому жодної колізії немає.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами 6 і 7 статті Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, апеляційний суд виходячи з наведеного зазначає, що оскільки іпотека, у даному випадку, зареєстрована раніше, ніж податкова застава, то пріоритет на задоволення своїх вимог має іпотеко держатель, а тому апеляційний суд не вбачає жодних порушень відповідачем майнових прав позивача.

Крім того, положеннями статті 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

За приписами абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

На підставі акта опису майна у податкову заставу від 18.01.2013 року державним реєстратором Червоноградського міського управління юстиції зареєстровано обтяження за №144860 - податкова застава.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки майно відповідно до іпотечного договору, яке описане в акті опису майна від 18.01.2013 року, перебуває в іпотеці, то включення такого майна до акта опису порушує права іпотекодержателя, зважаючи на ст.ст. 3, 33,36 Закону України «Про іпотеку», так як позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що він не зміг чи не зможе реалізувати своє право на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна у звязку із існуванням податкової застави.

Крім того, позивачем не надано доказів про наявність у ОСОБА_4 боргу перед позивачем по кредитному договору, що у свою чергу може виключати можливість та необхідність відчуження іпотечного майна для погашення такого боргу.

Апеляційний суд вважає за потрібне зазначити, що ТзОВ «Фінансова компанія «Інновація» не є власником нерухомості - майнового комплексу з 5-ти будівель, загальною площею 1011,7 кв. м.: 1 виробничий цех, (поз. 1) літ. «А-1» площею 532,1 кв.м; 2. Склад тари (поз.2) літ. «Б» площею 234,5 кв.м.; 3. Сиропова ний цех (поз. 3) літ «В» площею 67,5 кв.м.; 4. Котельня (поз.4) літ. «Г» площею 70,0 кв.м.; 5. Гараж (поз 5) літ «Д» площею 107,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., Сокальський р-н, м. Великі Мости, вул. Старомостівська, 142, а тому не наділене правом звертатися до суду для виключення зазначеного майна з акта опису майна у податкову заставу.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням того, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Червоноградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі №813/3676/16 скасувати і ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_9 судді ОСОБА_10 ОСОБА_1 Постанова складена в повному обсязі 21.09.2017 року