Постанова № 69061856, 19.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/481/17 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 10.03.2017 року №160322.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

19.09.2017 року представником Укртрансбезпеки через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з тим, що відповідального представника з 18.09.2017 року по 20.09.2017 року направлено на тематичний короткостроковий семінар; доказів на підтвердження вказаної обставини до клопотання не додано.

Колегія суддів відхилила подане клопотання, оскільки вважає вказану причину неявки до суду неповажною з огляду на те, що Укртрансбезпека є юридичною особою і не позбавлена можливості вирішити питання щодо представництва у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Укртрансбезпеки 10.03.2017 року здійснено рейдову перевірку (місце проведення а/д Р-52 Дніпропетровськ-Царечанка-Кобеляки-Решетилівка км.109+667), в ході якої було зупинено та проведено контрольне зважування автомобіля (тягача) марки РЕНО, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом марки МЕТАСО, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які на праві власності належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію; під керуванням водія ОСОБА_4

За результатами зважування встановлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме: нормативно допустима вага 40 т., тоді як фактична 51,78 т.; осьові навантаження, зокрема, нормативно допустима норма для строєнної осі 22 т., тоді як фактична 31,36 т.; для одиничної осі 11т. фактична становить 12,38 т.

Порушення зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.03.2017 року ВІ №0160322, довідці результатів здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 06.03.2017 року та акті про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 10.03.2017 року №0160322.

Також, під час зважування було роздрукована чек зважування від 10.03.2017 року №7342.

У зв'язку з цим, посадовою особою Укртрансбезпеки сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 10.03.2017 року №0160322, відповідно до якого ОСОБА_2, який є власникому сідлового тягача - Е, нараховано плату у розмірі 7100,00 євро.

Слід звернути увагу на те, що у цьому розрахунку помилково зазначено склад автопоїзду ДАФ НОМЕР_5 н.п.Шмітц НОМЕР_3 та ПІБ водія ОСОБА_5, оскільки з акту ВІ№0160322 вбачається, що 10.03.2017 року проводилась перевірка транспортного засобу марки РЕНО номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4; в той час, як довідка результатів здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі складена 06.03.2017 року.

За приписами ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 затверджено «Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони», відповідно до п.16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно п.3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Так, згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, в матеріалах справи міститься товарно-транспорта накладна №10/03-03 від 10.03.2017 року, з якої вбачається, що автомобільним перевізником є ФГ «Берегиня-Агро 1», водієм ОСОБА_4, замовником ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ», вантажовідправником ПП «Перемога АВК», вантажоодержувачем ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №879).

Відповідно до пп.4 п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За приписами п.27 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз.1 п.28 Порядку №879).

Відповідно до п.30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Положеннями п.31-1 Порядку №879 визначено, що перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Отже, нормами чинного законодавства встановлені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування.

Положеннями ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з ст.33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору №159 оренди транспортного засобу від 16.01.2017 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФГ «Берегиня-Агро-1» (Орендар), а також акту прийому-передачі транспортного засобу від 16.01.2017 року, автомобіль марки RENO PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить Позивачу, на період з 16.01.2017 року по 15.01.2018 року передано в оренду ФГ «Берегиня-Агро-1».

Відповідно до договору №146 позички транспортного засобу від 10.01.2017 року ОСОБА_3 (Позичкодавець) та ФГ «Берегиня-Агро-1» (Користувач), спеціалізований н/причіп самоскид-Е МЕТАСО, державний номерний знак НОМЕР_2, 2002 року випуску, Користувач приймає у безстрокове користування для використання у повсякденній господарській діяльності; цей договір чинний з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року.

Водій ОСОБА_4 знаходиться у трудових відносинах з ФГ «Берегиня-Агро-1», що підтверджується наказом від 10.01.2017 року №51-к «Про призначення на роботу» та наказом від 10.01.2017 року №14/1 «Про закріплення транспортних засобів».

Транспортний засіб, яким здійснювалось транспортування вантажу, станом на час здійснення габаритно-вагового контролю перебував у користуванні ФГ «Берегиня-Агро-1» та перевезення здійснювалось на замовлення ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ», що підтверджується товарно-транспортною накладною № 10/03-3 від 10.03.2017 року.

Отже, документально підтверджено, що автомобільним перевізником в даному випадку є ФГ «Берегиня-Агро-1», відтак саме до цього господарюючого суб»єкта, у разі встановлення порушення вимог правових норм щодо автомобільних перевезень, підлягають застосуванню санкції, визначені ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, оскільки Позивач є власником транспортного засобу, однак не є автомобільним перевізником вантажу у розумінні ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», та не здійснював такого перевезення в рамках своєї господарської діяльності як фізична особа-підприємець, то Відповідачем безпідставно застосовано до ОСОБА_2 санкції за порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний розрахунок прийнято Відповідачем із порушенням вимог закону, що є безумовною підставою для його скасування.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

За приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вимог вказаної норми закону, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір подання адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 1 344,00 грн.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 10.03.2017 року №160322.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4) за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр.Перемоги, 14, ЄДРПОУ 39816845 ) суму судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 1 344 (одна тисяча триста сорок чотири гривні) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 20 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.