
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
21 вересня 2017 рокусправа № 804/15770/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Шлай А.В. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського» (далі - ПАТ «ДМКД») 18.11.2015 року звернулося до суду з позовом до відповідача Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - Дніпропетровська митниця ДФС), в якому просить визнати недійсними та скасувати винесені відповідачем 20.05.2015 року рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600367/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20044.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «ДМКД» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів ст.49,51,52 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України; митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Приписами ч.2,3 ст.53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Із матеріалів справи вбачається, що 29.04.2015 року між ПАТ «ДМК» та ООО «Русская горно - металлургіческая компанія» укладено контракт №15-0835-12, додатком №1 від 30.04.2015 року до якого визначено, що контрагент взяв на себе зобов'язання поставляти позивачу товар залізорудний концентрат, виробником та вантажовідправником якого є ОАО «Стойленский ГОК», в кількості 36 000 тонн, за ціною 1 913,69 руб/РФ за 1 тонну, на загальну суму 68 892 840 руб/РФ при вмісті Fе 66%, а в залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, з урахуванням надбавки або знижки до базової ціни в розмірі 20,36 руб./РФ за 1% Fе долі в пропорції, а покупець ПАТ «ДМК» зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар на умовах поставки СРТ - станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці, (а.с.25 - 29).
На підставі вищезазначеного контракту на митну територію України ввезений товар - концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе 203-66,6%, 66,3%, 66,5%, 66,0% у кількості 483 750 кг., для митного оформлення якого позивачем 20.05.2015 року подано відповідачу вантажну митну декларацію №110010000/2015/020896, в якій зазначена вартість товару за ціною угоди в розмірі 1,9203 руб./РФ за кг. (а.с 17).
До декларації позивачем було надано документи, а саме: 1) контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015 року; 2) додаток № 1 від 30.04.2015 року до контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 року; 3) рахунки - фактури (інвойси) та додатки до них № БЕЛ00018, БЕЛ00023 від 01.05.2015 року, № БЕЛ00019, БЕЛ00021 від 03.05.2015 року, №БЕЛ00027 від 05.05.2015 року; 4) залізничні накладні №43330380, № 43332840 від 02.05.2015 року, № 43341536, 43343540, 43343540 від 04.05.2015 року, № 43357904, 43357904 від 06.05.2015 року; 5) лист ПАТ «ДМКД» №062Д/1270 від 19.05.2015 року; 6) сертифікати про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5086000623 4491025, СТ-1 № RUUA 5086000624 4491026, RUUA 5086000625 4491027, СТ-1 № RUUA 5086000626 4491028, СТ-1 № RUUA 5086000627 4491034 від 14.05.2015 року, сертифікати якості №21,22 від 01.05.2015 року, № 25, 26 від 03.05.2015 року, № 28 від 05.05.2015 року; 7) лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/1183 від 13.05.2015 року; 8) копія митної декларації країни відправлення № 10101100/300415/0000468 від 30.04.2015 року.
Згідно положень ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом послідовного застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються; другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; г) резервного; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами ч.1-3 ст. 54, 58 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу, при цьому метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Матеріалами справи встановлено, що за результатами перевірки відповідачем встановлено розбіжності в поданих позивачем документах, а саме: 1) контракт № 15-0835-12 29.04.2015 року, укладений позивачем з посередником ООО «Русская горно - металлургическая компания», проте договору з виробником товару ОАО «Стойленский ГОК» позивачем до митного оформлення не надано; 2) рахунки - фактури продавця та виробника товару містять вартість оцінюваного товару, визначену відносно різної базової ціни, що залежить від вмісту Fе, рахунки - фактури виробника не завірені печатками підприємства та не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, а рахунки - фактури продавця, неналежну кількість печаток та штампів митних органів; 3) митна вартість товару відповідно до наданої позивачем копії декларації країни експорту №10101100/300415/0000468 від 30.04.2015 року не відповідає сумам визначеним в рахунках - фактурах виробника та продавця; 4) позивачем не надано до митного оформлення документи, що підтверджують транспортні складові товару.
У зв'язку з наявними розбіжностями відповідачем повідомлено позивача про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; 8) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом №062Д/1276 від 20.05.2015 року позивачем проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п. 8 ст.55 МК України.
В цей же день 20.05.2015 року митний орган відмовив позивачу в прийнятті митної декларації та надав картку відмови в митному оформлені товарів №110010000/2015/20044, а також прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600367/1 за резервним методом 2 ґ в розмірі 2,9434 руб/РФ (а. с 18 - 23).
Матеріали справи свідчать, що даний товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивача за митною декларацією №110010000/2015/020909 від 20.05.2015 року(а.с 95).
В подальшому листом №062Д/1886 від 21.07.2015 року позивач звертався до митного органу щодо відкликання рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600367/1 та для підтвердження заявленої митної вартості надав лист продавця ООО «Русская горно - металлургическая компания» №286 від 07.07.2015 року та банківські документи SWIFT від 15.05.2015 року, 18.05.2015 року, 25.05.2015 року, 29.05.2015 року щодо оплати поставленої продукції, сума за якими не відповідає сумам по рахункам - фактурам, крім того позивачем не надано документального підтвердження повноти включення всіх складових до ціни товару, з урахуванням посередницького характеру зовнішньоекономічної операції, за результатами якого проведено обчислення формування рівня митної вартості.
В силу викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування винесених Дніпропетровською митницею ДФС 20.05.2015 року картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20044 та рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600367/1.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності. 21.09.2017
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: А.В. Шлай
Суддя: С.В. Чабаненко
Судове рішення № 69061730, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/15770/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: