Постанова № 69061519, 19.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2017 року № 826/23881/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда Гранд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Наяда Гранд» (далі – позивач, ТОВ «Наяда Гранд») до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2015 №61526552205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач прийшов до помилкового висновку стосовно несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів, оскільки вся касова виручка належним чином облікована, а відображення певних записів із запізненням у зв’язку з помилкою бухгалтера у зазначені дати запису у КОРО, що не потягло за собою несплату податків та зборів до бюджету, як вважає позивач, не може свідчити про вчинення ним порушення норм законодавства та застосування до нього штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачає, оскільки позивачем не було забезпечено своєчасного та повного оприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси, проте не обліковано своєчасно у КОРО.

З урахуванням вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Наяда Гранд» зареєстроване у статусі юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 36148342, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Співробітниками відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Наяда Гранд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 29.09.2015 №398/26-55-22-09/36148342.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно банківської виписки від 05.07.2013 б/н позивачем з банківської установи (АТ «ОТП Банк») були отримані готівкові кошти (заробітна плата працівникам за травень місяць) у розмірі 8480,79 грн.

Однак, облік даних готівкових коштів у касовій книзі за 05.07.2013 відсутній, що підтверджується копіями наданих до перевірки документів.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок, що готівкові кошти (заробітна плата працівникам за травень місяць) у розмірі 8480,79 грн. в касі підприємства за 05.07.2013 не оприбутковані.

На підставі висновків акту перевірки та абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 12.10.2015 №61526552205, яким нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції у розмірі 42 404,00 грн.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 9 статті 3 вказаного Закону визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 із змінами і доповненнями (далі – Положення №637).

Відповідно до п. 1.2 цього Положення №637 каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6. глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно абз. 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Виходячи з системного аналізу наведених положень суд зазначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки, забезпечувати їх зберігання в КОРО, а також відображувати (здійснювати відповідні записи) на їх підставі кошти у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО у день одержання таких готівкових коштів. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, яка викладена у постанові від 14 червня 2016 року у справі №0870/11140/12 та в ухвалі від 30 квітня 2015 року у справі № 21-911а15.

В даному випадку, стосовно викладених в акті перевірки висновків несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 8 480,79 грн. встановлено, що запис про облік руху вказаних коштів, які надійшли на підставі банківської виписки від 05.07.2013 б/н був здійснений позивачем лише наступного календарного дня (08.07.2013).

Позивач стверджує, що дана обставина свідчить не про порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, а лише про помилку бухгалтера у даті запису в касовій книзі підприємства.

В контексті наведеного та доводів позивача щодо допущення бухгалтером помилки у даті внесення запису у книгу ОРО слід зазначити, що згідно пункту 4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995, помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.

Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення (п.4.4 вказаного Положення).

Позивачем в ході розгляду справи не надано суду доказів виправлення у наведений вище спосіб помилки в даті внесення запису про облік руху готівки за 05.07.2013, підтвердженого підписами відповідальних осіб, не надано доказів проведення службового розслідування щодо правильності внесення записів у книгу ОРО, які в сукупності свідчили б про внесення запису про облік руху готівки на підставі банківської виписки від 05.07.2013 б/н у день одержання готівкових коштів, а саме 05.07.2013. Не надано й доказів здійснення наведених заходів і після проведення перевірки та складання акту перевірки, що б слугувало на користь достовірності доводів позивача щодо вчинення помилки та намірів самостійного усунення останньої.

Таким чином, в ході розгляду справи не спростовано доводів відповідача щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 8 480,79 грн., що надійшли на підставі банківської виписки від 05.07.2013 б/н.

Враховуючи наведене у сукупності, суд в ході розгляду даної справи приходить до висновку, що оприбуткування готівкових коштів в сумі 8 480,79 грн., що надійшли на підставі банківської виписки від 05.07.2013 б/н, здійснено позивачем несвоєчасно, що свідчить про недотримання вимог законодавства щодо обліку (оприбуткування) готівки у день одержання готівкових коштів, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2015 №61526552205

Поряд з цим, суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідач посилається, зокрема, на порушення абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, що передбачає відповідальність суб’єктів господарювання саме перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, а не за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, однак, визначення суми штрафних (фінансових) санкцій позивачу здійснено вірно, у відповідності до абз. 3 ст. 1 вказаного Указу, відтак суд приймає зазначене як технічну помилку, що не тягне за собою протиправність прийнятого рішення.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур