Постанова № 69061474, 15.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2017 року № 826/1340/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово - комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до Департаменту житлово - комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому, просила:

- визнати дії Департаменту житлово- комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення строків надання публічної інформації - протиправною;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово - комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, які складають 5120,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 03.10.2016 року Позивач звернулася з інформаційним запитом до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом надсилання запиту на електронну адресу розпорядника інформації: info@kmr.gov.ua.

У своєму запиті ОСОБА_1 просила надати копію інструкції з діловодства Департаменту житлово - комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Крім того, як вказує позивач у позові, оскільки запит №1 від 03.10.2016 року був надісланий у неробочий час, він був зареєстрований 04.10.2016 року.

Проте, Відповідач надав відповідь № 058/2/2-058/2/2-9796 від 10.10.2016 року лише 13.10.2016 року, тобто, на думку позивача, з порушенням термінів для надання відповіді.

Вважає такі дії Відповідача протиправними.

Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2017 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, підтримавши доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити.

В судовому засіданні 20.04.2017 року за згодою представника позивача та представника відповідача ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 того ж Закону передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 19 Закону передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2016 року Позивач звернулася до Відповідача з запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просила надати копію інструкцію з діловодства Департаменту житлово - комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Запитувану інформацію за цим запитом просила відправити їй в оригінальному примірнику з підписами «від руки» відповідальної особи у строки відведені Законом на паперових носіях та попередньо копію такої відповіді в електронній від сканованій формі на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказаний запит на отримання публічної інформації відповідає вимогам встановленим ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З наданої суду копії відповіді Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.10.2016 року № 058/2/2-058/2/2-9796 вбачається, що запит ОСОБА_1 зареєстрований відповідачем 04.10.2016 року за вх.. № 058-124-(з).

При цьому, з наданої суду копії конверта, адресованого ОСОБА_1 вбачається, що відповідь для відправлення адресату прийнята відділенням поштового зв'язку лише 13 жовтня 2016 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Відповідачем порушено встановлені законодавством України строки надання відповіді на запит на отримання інформації, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідача щодо порушення строків надання публічної інформації протиправними є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги Позивача щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 5120,00 грн., які складаються з надання правової допомоги шляхом складання позовної заяви для звернення до адміністративного суду, не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Пунктом 1 ч. 3 ст. 87 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно із ч. 1 статті 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до глави 6 КАС України, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що на підтвердження витрат на правову допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Суд зазначає, що витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася в справі тією особами або особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

На підтвердження понесених витрат за отриману правову допомогу до матеріалів справи долучено договір №16/01-2 про надання правової допомоги від 16 січня 2017 року (далі - Договір); копію замовлення від 16.01.2017 року (додаток №1 до Договору); копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.09.2014 року, відповідно до якої основним видом економічної діяльності ОСОБА_2 є діяльність у сфері права; копію акту виконаних робіт від 17.01.2017 року згідно договору № 16/01-2 від 16.01.2017 року про надання правової допомоги.

Відповідно до умов Договору №16/01-2 про надання правової допомоги від 16.01.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 (далі - Виконавець) та ОСОБА_1 (далі - Замовник), вбачається, що Виконавець надає правову допомогу, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супровіду діяльності Замовника, складання позовних заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Замовника, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, в тому числі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді на підставі замовлення Замовника, оформленого у формі Додатку до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору. (п. 2 Договору)

Пунктом 3 Договору передбачено, що Виконавець приступає до виконання робіт за мовленням після отримання всіх необхідних документів від Замовника.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що укладеним між Позивачем та ФОП ОСОБА_2 Договором про надання правової допомоги не передбачено, що останній приступає до виконання робіт за замовленням лише після оплати винагороди за правову допомогу, в той час, як врегульовано питання, що Виконавець приступає до виконання робіт після отримання всіх необхідних документів від Замовника.

Згідно з п. 5 Договору Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю винагороду за правову допомогу згідно тарифу 640 грн. 00 коп. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за кожну годину роботи, що не перевищує 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного років, що встановлена законом на дату укладення цього Договору.

У відповідності до п. 8 Договору надання правової допомоги у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді Виконавцем здійснюється виключно по передоплаті в межах фактично передплаченої суми за кожну годину участі згідно тарифу передбаченого п. 5 цього договору.

Відповідно до п. 9 Договору Замовником може здійснюватись додаткова передплата правової допомоги, у разі, якщо Виконавцем на час додаткової передплати надана правова допомога у повному об'ємі відповідно до тарифів п. 5 цього Договору, про це складається та підписується Акт виконаних робіт.

Як вбачається з наданого суду Додатку №1 до Договору №16/01-2 від 16.01.2017 року - Замовлення від 16.01.2017 року, Замовник ОСОБА_1 просила Виконавця ОСОБА_2 надати їй юридичні послуги (правову допомогу), передбачені п. 2 Договору за тарифами, передбаченими п. 5 цього Договору, а саме: скласти адміністративну позовну заяву про визнання дій Департаменту житлово - комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення строків надання відповіді №058/2/2-058/2/2-9796 від 10.10.2016 року - протиправною. Оплату відповідно до тарифу гарантувала.

З квитанції № 0.0.687097769.1 від 16.07.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснила оплату товарів/послуг згідно Договору про надання правової допомоги №16/01-2 від 16.01.2017 року, час здійснення операції: « 16.01.2017 17:06:11», Отримувач ФОП ОСОБА_2.

При цьому, у відповідності до наданого суду примірника Акту виконаних робіт від 17 січня 2017 року згідно Договору про надання правової допомоги №16/01-2 від 16.01.2017 року, Виконавцем надана Замовникові правова допомога у формі та у відповідності до п. 2 Договору в об'ємах, що не перевищує розмір передплаченої винагороди, а саме: складено адміністративну позовну заяву про визнання дій Департаменту житлово - комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення строків надання відповіді №058/2/2-058/2/2-9796 від 10.10.2016 року - протиправною.

Разом вартість усіх робіт згідно цього Акту за витрачені 8 (вісім) годин роботи, складає 5120 грн. 00 коп.

Однак, вказаний Акт виконаних робіт від 17.01.2017 року не містить відомостей щодо того, коли Виконавець приступив до початку виконання замовлених Позивачем послуг (дата та час) та коли виконання вказаних робіт було ним завершено (дата та час).

Крім того, зі змісту Акту вбачається, що вказана сума є узгодженою сторонами, однак, зі змісту самого Договору вбачається, що Сторонами узгоджено лише вартість однієї години роботи Виконавця, а саме: 640,00 грн. за кожну годину роботи (п. 5 Договору), погодження 8-годинної роботи Виконавця шляхом складання адміністративного позову у вказаний час Договір не містить.

Наведене свідчить про те, що Позивач 16.01.2017 року о 17:06:11 сплатила винагороду за послуги, які їй не були ще надані, що не передбачено умовами Договору, оскільки станом на вказану дату та час неможливо було встановити витрачений ФОП ОСОБА_2 час на надання правової допомоги, а саме: складання адміністративної позовної заяви про визнання дій Департаменту житлово - комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення строків надання відповіді №058/2/2-058/2/2-9796 від 10.10.2016 року - протиправною.

Крім того, Позивачем та її представником не надано будь - яких доказів того, що сума у розмірі 5120,00 грн. включає у себе також вартість надання правової допомоги, передбаченої п. 8 Договору, які передбачають предоплату в межах фактично передплаченої суми за кожну годину участі згідно з тарифом, передбаченим п. 5 Договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо присудження на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 5120,00 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в частині присудження судових витрат у вигляді судового збору, відповідно до положень ст. 94 КАС України, з урахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору, судови витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 94,122,158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Департаменту житлово - комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення строків надання відповіді на запит від 04.10.2016 року за вх. №058-124-(з) про надання публічної інформації - протиправними.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур