Ухвала суду № 69060827, 20.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4820/17

УХВАЛА

20 вересня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Заступника прокурора Одеської області до Департаменту державної архітектурно – будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Алмалах” про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об’єкта № ОД 142171351512 від 15.05.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Одеської області до Департаменту державної архітектурно – будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Алмалах” про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об’єкта, проведену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № ОД 142171351512 від 15.05.2017 року про готовність до експлуатації об’єкта будівництва, а саме: індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «Червоний хутір», вул. Інститутська 52, замовником у якій зазначено товариство з обмеженою відповідальністю “Алмалах”.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1, 2 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

В обґрунтування підтвердження підстав для звернення до суду з даною позовною заявою Заступник прокурора Одеської області зазначає, що фактичне звернення обумовлене порушенням інтересів держави щодо гарантування дотримання вимог містобудівного законодавства усіма суб’єктами права та відсутністю реагування на виявлений факт порушення законодавства органом, який наділений державою відповідними повноваженнями та вказує, що чинним законодавством не визначено суб’єкта контролю за діяльністю інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, який би мав повноваження щодо усунення зазначених порушень законодавства, окрім тих, який є відповідачем у даному позові.

Згідно п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294, основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об’єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 7 пп. 4.2 п. 4 Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1106 від 12.10.2015 року, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, визначених законом скасовує чи зупиняє дії рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Згідно ч.2 ст. 39-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, встановлено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Так, в обґрунтування підтвердження підстав для звернення до суду Заступник прокурора Одеської області зазначає, що 03.08.2017 року до Департаменту ДАБІ в Одеській області направлено лист щодо виявлених порушень вимог містобудівного законодавства, проте останнім заходів щодо скасування декларації до теперішнього часу не вжито, що зумовило необхідність звернення прокурора із позовом до суду.

Разом з тим, до позову додає копію листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 01.09.2017 року №105-05/1-7900, в якому вказано, що Департаментом ДАБІ в Одеській області лист Прокуратури від 03.08.2017 року №05/1-1997вих17 розглянуто та повідомлено, які дії вчиняються Департаментом, з урахуванням викладених в листі від 03.08.2017 року обставин.

Отже, заявником в позовній заяві не зазначено, які безпосередньо заходи не були вчинені Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та які норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду безпосередньо Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не було дотримано чи було порушено.

Також, в позовній заяві заявник вказує, що Прокуратурою області 03.08.2017 року до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області направлено лист щодо виявлених порушень вимог містобудівного законодавства, проте не зазначає вихідного номеру цього листа та не надає належним чином завіреної його копії.

Крім того, повний зміст листа Департамента ДАБІ в Одеській області від 01.09.2017 року на лист Прокуратури Одеської області від 03.08.2017 року №05/1-1997вих17, копія якого додана до позову, прочитати неможливо внаслідок надання до суду неякісно виготовленої його копії.

Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення адміністративного позову у відповідність до вимог ст. 106 КАС України, надання якісних та належним чином завірених копій листів Департамента ДАБІ в Одеській області від 01.09.2017 року та Прокуратури Одеської області від 03.08.2017 року, обгрунтування наявності підстав для здійснення представництва за даним позовом, а також надання доказів направлення на адресу відповідача і третіх осіб копії адміністративного позову після усунення недоліків разом з копіями документів, що надаються до суду.

Також, 19 вересня 2017 року разом з позовною заявою Заступник прокурора Одеської області надав до суду заяву про забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

За таких обставин, у зв’язку з залишенням адміністративного позову без руху, суд до заяви про забезпечення адміністративного позову застосовує за аналогією ст. 108 КАС України.

Керуючись ст. 106, 107, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Заступника прокурора Одеської області до Департаменту державної архітектурно – будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Алмалах” про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об’єкта № ОД 142171351512 від 15.05.2017 року та заяву про забезпечення адміністративного позову , - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Левчук