Постанова № 69060530, 22.08.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2017 року № 810/1564/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представників відповідача, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області, Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області (далі - відповідач-1), Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач-2), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області від 30.03.2017 № 10-ОС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Ставищенського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області;

- стягнути з Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.03.2017 по день прийняття рішення;

- звернути постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Ставищенського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та стягнення з Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідно до наказу від 30.03.2017 № 10-ОС «Про звільнення працівників» відповідач-1 звільнив її з посади начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області, на якій вона працювала з 01.11.2015.

Позивач зазначає, що в наказі як підстава для звільнення вказана Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», п. 1 ст. 40 КЗпП України та ст. 83, п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 №899 «Про державну службу». Тобто, позивача звільнено у зв'язку з реорганізацією управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області, в результаті реорганізації якого було утворено Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.

Позивач вважає, що її звільнення є незаконним у зв'язку з порушенням відповідачем-1 трудового законодавства та законодавства про державну службу.

Наголошує, що відповідач-1 хоча і персонально попередив її за два місяці про наступне вивільнення, але їй не було запропоновано жодної іншої посади, в т.ч. у порядку переведення до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області. Та з жодного документу про звільнення не вбачається, що відбулось скорочення чисельності або штату працівників, зокрема посади, на якій вона перебувала.

Також зазначає, що вона має переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою кваліфікацією праці, як працівник, який має вищу освіту, має Почесну грамоту та подяки, тривалий безперервний стаж більше 13 років, а також є єдиним членом сім'ї з самостійним заробітком, у зв'язку з тим, що її чоловік інвалід ІІ групи, а повнолітній син навчається на денній формі навчання за контрактом.

Відповідач-2 позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області персонально попередило позивачку про наступне вивільнення із займаної посади письмовим попередженням. Наголошує, що письмове попередження було підписано позивачем власноруч 12.01.2017.

Оскільки посада ОСОБА_1 згідно зі штатним розписом Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області була скорочена, їй не було запропоновано іншої роботи.

Зазначає, що переваги «більша кваліфікація праці», на яку посилається позивач, в останньої немає, оскільки продуктивність і стаж її роботи в управлінні не більший, ніж у працівників, які залишились. Окрім того, позивач має дисциплінарне стягнення у вигляді догани, у зв'язку з чим протягом грудня 2016 - березня 2017 вона не отримувала премій. На твердження позивача про безперервний стаж роботи в управлінні, відповідач-2 звернув увагу на те, що починаючи з 12.09.2014 по 31.01.2015 ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х річного віку (внука).

Відповідач-2 не погоджується також із твердженням позивача, що вона є особою, в сім'ї якої немає інших працівників із самостійним заробітком, оскільки згідно з поданою нею електронною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави, позивачем було задекларовано пенсію чоловіка та кошти, які розміщені на банківських рахунках.

У судове засідання позивач та її представник не з'явились, до його початку позивач надала заяву, в якій просила справу розглянути без її участі та участі її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2004 року працювала в органах Пенсійного фонду України на різних посадах, а саме: з 16.01.2004 - на посаді провідного спеціаліста з виплати пенсій відділу пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду у Ставищенському районі Київської області, з 02.09.2005 - на посаді провідного спеціаліста відділу з виплати пенсій, з 01.02.2008 - на посаді головного спеціаліста відділу з виплати пенсій Управління Пенсійного фонду у Ставищенському районі Київської області, з 18.10.2010 - на посаді начальника відділу з виплати пенсій як така, що зарахована до кадрового резерву на цю посаду, з 02.11.2015 - на посаді начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 Управління Пенсійного фонду у Ставищенському районі Київської області (том 1, а.с. 13).

На виконання вимог статті 17 Закону України «Про державну службу» 16.01.2004 позивач прийняла присягу державного службовця (том 1, а.с. 12).

Відповідно до запису у трудовій книжці наказом від 02.11.2015 №35-ОС позивач призначена на посаду начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області (том 1, а.с. 13).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком №1 (том 1, а.с. 95-100).

Згідно з додатком №1 вказаної постанови Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі, Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі, Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі, Управління Пенсійного фонду у Тетіївському районі реорганізовані шляхом злиття у Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.

Наказом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 04.01.2017 №3 «Про призначення голів комісій з припинення підпорядкованих управлінь головного управління Пенсійного фонду України у Київській області» призначено голову комісії з припинення управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області - Потієвського О.П. (том 1, а.с. 89-91).

Наказом Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області від 12.01.2017 №4, з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», наказу Пенсійного фонду України від 03.01.2017 №1 «Про заходи виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988», наказано головному спеціалісту по роботі з персоналом ОСОБА_3 попередити працівників управління про наступне вивільнення у зв'язку з його припиненням та згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України через два місяці з дня попередження, згідно зі списком, в якому, зокрема, є і ОСОБА_1 (том 1, а.с. 54-56).

Судом встановлено, що 12.01.2017 позивач ознайомлена з даним наказом, що підтверджується її особистим підписом (том 1, а.с.20).

Наказом Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області від 30.03.2017 №10-ос «Про звільнення працівників», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України, п. 1 ст. 40 КЗпП України, ст. 83, п. 1 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 №889-VIIІ «Про державну службу», звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області (том 1, а.с. 58).

Абзацом 2 та 3 пункту 4 цього наказу визначено виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку тривалістю 11 к.д. за період роботи з 07.06.2016 по 30.03.2017 та компенсацію за невикористану додаткову відпустку 9 к.д. за період роботи з 16.01.2017 по 15.01.2018. Виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати, відповідно до п.1 ч.1 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 №889-VIIІ «Про державну службу».

Позивач вважає, що її звільнення відбулось всупереч визначеному законом порядку, а тому звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, врегульовані Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №889- VIII).

Ч.1 ст. 5 Закону №889-VIII встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (ч. 3 ст. 5 Закону №889-VIII).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про державну службу», а в частині, що ним не врегульовані - норми законодавства про працю.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону №889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до ст. 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб'єкта призначення (ст.87 цього Закону).

Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, зокрема, є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі (п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889-VIII).

Щодо реорганізації структурних підрозділів Пенсійного фонду України, а саме Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської, суд зазначає наступне.

Так, Кабінетом Міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади, прийнято постанову від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органі Пенсійного фонду України» (далі - Постанова № 988).

Відповідно до Постанови № 988 було, зокрема, реорганізовано територіальні органи Пенсійного фонду шляхом злиття і, управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області, реорганізовано шляхом злиття у Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.

Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 104 ЦК - юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації

Припинення юридичної особи здійснюється за рішенням власника (власників), засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відбулось припинення юридичної особи за рішенням органу державної влади, а не за рішенням власника (засновника) юридичної особи.

Припинення існування юридичної особи відбувається при таких формах реорганізації, як приєднання, поділ, злиття.

Продовження існування юридичної особи в новому статусі відбувається при таких формах реорганізації, як виділення та перетворення.

Враховуючи вищевикладене та вимоги законодавства, було припинено такі юридичні особи, як: УПФУ у Володарському районі; УПФУ у Сквирському районі; УПФУ у Ставищенському районі; УПФУ у Тетіївському районі.

Відповідно до вимог законодавства було утворено нову юридичну особу - Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, запис щодо якої було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 31.03.2017 (том 1 а.с.46-48).

Так, шляхом злиття УПФУ у Володарському районі (ЄДРПОУ 22200314); УПФУ у Сквирському районі (код ЄДРПОУ 22200739); УПФУ у Ставищенському районі (код ЄДРПОУ 22200662); УПФУ у Тетіївському районі (ЄДРПОУ 22201466) утворено Сквирське об'єднане УПФУ (код ЄДРПОУ 41249465).

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Злиття - об'єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому ці юридичні особи припиняють своє існування і передають свої права та обов'язки новоствореній юридичній особі. Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об'єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Так, реорганізацією шляхом злиття є припинення діяльності всіх підприємств, які зливаються.

Ч. 4 Постанови № 988 внесено зміну в додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» (додається), замінивши у позиції «Пенсійний фонд України» цифри « 31802» і « 30580» відповідно цифрами « 29906» і « 28758».

Тобто, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України відбулося скорочення граничної кількості працівників Пенсійного фонду України на 1896 осіб в цілому, що спричинило скорочення чисельності працівників при об'єднанні управлінь.

На підставі вищезазначеного, суд звертає увагу на те, що під час припинення юридичної особи, голови ліквідаційних комісій відповідних управлінь, виконували рішення органу державної влади (Постанова № 988).

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу УПФУ у Ставищенському районі Київської області від 30.03.2017 № 10-ОС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону №889-VIII процедура вивільнення державних службовців на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч.2 ст.40 КЗпП).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40).

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ, яким позивача звільнено з посади, прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України».

Також судом встановлено, що штатний розпис відповідача-1 до реорганізації передбачав в УПФУ у Ставищенському районі два відділи з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій - №1 та №2.

Згідно зі штатним розписом у відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №1 було передбачено 4 штатних одиниці, з них 1 посада начальника відділу та 3 посади головного спеціаліста, а у відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 передбачено 3 штатних одиниці, з них 1 посада начальника відділу та 2 посади головних спеціалістів (том 1, а.с. 92-93).

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача-2, до реорганізації, відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №1 УПФУ у Ставищенському районі Київської області займався призначенням пенсій, очолювала його працівник ОСОБА_4, а відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 УПФУ у Ставищенському районі Київської області займався виплатою пенсій, та очолювала його ОСОБА_1 (позивач у справі).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», наказом Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 31.03.2017 №1 була затверджена структура та введений в дію штатний розпис працівників Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з 31.03.2017.

Судом встановлено, що штатний розпис Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на 2017 рік (том 1, а.с. 59), який затверджений начальником ГУ ПФУ у Київській області Фатхутдіновим В.Г.30.03.2017 та введений в дію наказом Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 31.03.2017 №1 з 31.03.2017, свідчить про те, що у складі Сквирського об'єднаного управління ПФУ Київської області був створений Ставищенський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій (том 1 а.с.60).

У даному відділі передбачено штатних одиниць - 6, з них 1 посада начальника відділу, 1 посада заступника начальника відділу та 4 посади головних спеціалістів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що при злитті Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі, Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі, Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі, Управління Пенсійного фонду у Тетіївському районі у Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відбулось скорочення штату.

Разом з цим, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що начальник відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 УПФУ у Ставищенському районі Київської області ОСОБА_1 була звільнена наказом управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської від 30.03.2017 №10-ос «Про звільнення працівників».

Проте, начальник відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №1 УПФУ у Ставищенському районі Київської області ОСОБА_4 30.03.2017 звільнена у зв'язку з переведенням, за її згодою, для подальшої роботи в Сквирському об'єднаному УПФУ Київської області, відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» та п. 5 ст. 36 КЗпП України, відповідно до наказу управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі від 30.03.2017 №14-ОС «Про звільнення з посади у зв'язку з переведенням» (том 2, а.с. 14,18).

Так, наказом управління Пенсійного фонду у Ставищенському районі Київської області від 12.01.2017 №4 «Про попередження працівників про вивільнення у зв'язку з припиненням управління Пенсійного фонду у Ставищенському районі Київської області», працівників управління було попереджено про наступне вивільнення у зв'язку з реорганізацією управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України.

Наказ від 12.01.2017 №4 «Про попередження працівників про вивільнення у зв'язку з припиненням управління Пенсійного фонду у Ставищенському районі Київської області» був доведений до відома всіх працівників під особистий підпис, у тому числі і позивачки.

Отже, 12.01.2017, відповідно до правил, встановлених ч.1 ст. 49-2 КЗпП України, позивачем було підписано попередження про наступне вивільнення із займаної посади.

Відповідно до вимог ст. 42 КЗпП України, якою встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, було проаналізовано продуктивність праці та кваліфікацію кожного працівника управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області.

Право визначати рівень кваліфікації та продуктивність праці надається роботодавцеві.

Посилання позивача, «більша кваліфікація праці», відсутні, оскільки продуктивність і стаж її роботи в управлінні не більший, ніж в працівників, які залишились.

Щодо показників, які враховані при переведенні до новоствореного управління працівників, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що працівник ОСОБА_4, яка до реорганізації займала посаду начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №1 УПФУ у Ставищенському районі Київської області запропоновано посаду начальника новоствореного відділу: загальний стаж - 30 р. 11 м., стаж державної служби - 19 р. 4м., з них 16 р. 4 м. 6 дн. Робота в УПФУ у Ставищенському районі, нагороди - Почесна грамота правління ПФУ 04.11.2005, подяка КОДА від 06.11.2012, почесна грамота народного депутата України 2017 року, освіта повна вища, догани та зауваження відсутні, підвищення кваліфікації - 2002 р. (т.1 а.с.124-126).

У той час, показники позивача ОСОБА_1: загальний стаж - 26 р. 4 м. 11 дн., стаж державної служби - 13 р. 2м. 15 дн., нагороджена почесною грамотою ГУ УПФУ 05.03.2009, освіта повна вища, наявність дисциплінарного стягнення у вигляді догани - наказ УПФУ у Ставищенському районі від 05.12.2016 №1-с (т.1 а.с.53), підвищення кваліфікації відсутнє (т.2 а.с.165-169).

Суд звертає увагу на те, що особа, якій було запропоновано посаду начальника новоствореного відділу, на відміну від позивача, не має дисциплінарних стягнень, зауважень з боку безпосереднього керівника та адміністрації, отримувала премії та постійно дотримувались строків виконання доручень і завдань.

Отже, працівник ОСОБА_4 виявились з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, порівняно з позивачем, а також має відповідно - 19 років стажу державної служби в порівнянні з ОСОБА_1 - 13 років, не має дисциплінарних стягнень, на відміну від позивача підвищувала свою кваліфікацію, не має в складі сім'ї інших працюючих осіб та утримує усиновлену дитину (т.1 а.с.130, 134).

У зв'язку із зазначеним вище, суд зазначає, що Управлінням було правомірно запропоновано іншому працівнику ОСОБА_4 посаду начальника новоствореного відділу, оскільки вона має вищу кваліфікацію та продуктивність праці.

Твердження позивача щодо її «тривалого безперервного стажу роботи» в управлінні Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області з 16.01.2004 по 30.03.2017 спростовуюєься тим, що остання з 12.09.2014 по 31.01.2015 на підставі заяви від 11.09.2014 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х річного віку (онука), про що начальником управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області було видано наказ від 12.09.2014 №55-щ.в (том 1 а.с.50,51).

Крім того, однією із суттєвих ознак високої продуктивності праці визначається дисциплінованість працівника.

Позивач стверджує, що отримувала премії та постійно дотримувалась строків виконання доручень і завдань. Однак, як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2016 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ в управлінні Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області стосовно ОСОБА_1 було відкрито дисциплінарне провадження та проводилось службове розслідування (том 1 а.с. 52). В результаті чого, 05.12.2016 начальником управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області позивачу оголошено догану у зв'язку з порушенням вимог ст 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (т.1 а.с.53). На підставі ст. 79 Закону України «Про державну службу» протягом грудня - березня 2017 премій позивачу не виплачували.

Щодо посилання позивача на те, що вона є особою, в сім'ї якої немає інших працівників із самостійним заробітком та відповідач-1 позбавив її сім'ю основного джерела доходу, слід зазначити, що згідно з поданою позивачем електронною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави в розділі 11. «Доходи, у тому числі подарунки», окрім заробітної плати позивачем вказано пенсію чоловіка та в розділі 12. «Грошові активи» позивачем задекларовано кошти, які розміщені на банківських рахунках.

Тобто, суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість відповідача-2 запропонувати ОСОБА_1 наявні вакансії та роботи на час її звільнення, які б остання могла виконувати за кваліфікаційним рівнем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі № 760/3664/15-ц, висновки якої, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норми права, а також мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивача було звільнено з посади начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій 30.03.2017 відповідно до постанови КМУ від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», п.1 ст.40 КЗпП України, ст.83, п.1 ч.1 ст.87 ЗУ «Про державну службу».

Відповідно, Управління діяло в межах Постанови КМУ від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», чинного законодавства про працю та державну службу, а відтак звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області від 30.03.2017 № 10-ОС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Ставищенського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п. 1 ст. 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що правові підстави для поновлення позивача у Ставищенському відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області відсутні, оскільки позивач не була переведена і не працювала у названому відділі.

Тобто, на думку суду, відповідач-2 не міг поновити позивача у відділі Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, якого не існувало на момент звільнення ОСОБА_1 та посаду в якому вона не обіймала, так як була звільнена з посади начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 Управління Пенсійного фонду у Ставищенському районі Київської області, а відтак позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді начальника Ставищенського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області також є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, щодо тверджень позивача про рівнозначність посад начальника відділу, яку вона займала до реорганізації з посадою новствореного відділу, слід зазначити наступне.

Ключовим при визначенні рівнозначної посади є коло посадових обов'язків, що за працівником закріплені.

На думку суду, рівнозначною посадою для цілей застосування ч. 1 ст. 235 КзПП є, насамперед, та посада, що за колом функціональних (посадових) обов'язків найбільш повно відповідає посаді, з якої було незаконно звільнено особу.

Тобто, після реорганізації Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області, функції щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій у Ставищенському районі Київської області покладені на Ставищенський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій у складі Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

З положення про відділ та посадової інструкції вбачається, що обсяг повноважень начальника новоствореного Ставищенського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об'єднаного УПФУ Київської області (том 2 а.с.19-21) значно розширено у порівнянні з обсягом повноважень начальника відділу призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 УПФУ у Ставищенському районі (том 1 а.с.117-119, 113-116).

Враховуючи викладене, суд вважає, що посада начальника Ставищенського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області не є рівнозначною посаді, яку займала позивач до звільнення, оскільки відділ, який очолювала позивач до реорганізації управління, забезпечував лише функції з виплати пенсій.

Що стосується решти позовних вимог, то у їх задоволенні також слід відмовити, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 30.03.2017 №10-ОС, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 серпня 2017 р.