Постанова № 69060463, 06.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року о 16 год. 45 хв.Справа № 808/1247/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКМ АГРО»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач або ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКМ АГРО» (далі відповідач або ТОВ «ТКМ АГРО»), в якому просить суд стягнути з рахунків відповідача у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг у сумі 17 236 518 грн. 79 коп., у тому числі: з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11 703 988 грн. 75 коп., з податку на додану вартість у сумі 5 532 530 грн. 04 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, нарахованих податковим органом за результатами перевірок, а також самостійно визначених податкових зобовязань у податкових деклараціях. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 17 236 518 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення в їх обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, з підстав визначених у письмових поясненнях (вх. № 24397 від 06.09.2017), зокрема зазначив, що позивачем не було дотримано порядок надіслання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків, в результаті чого податкові повідомлення-рішення, є не погодженими, та, як наслідок, адміністративний позов є безпідставним. Так, в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів з яких вбачається дата вручення податкових повідомлень-рішень платнику податків, оскільки в повідомленні про вручення відсутні зазначені дані, а будь-яким іншим чином цей факт не доводиться. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ТКМ АГРО» (код ЄДРПОУ 38222506) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.08.2012 за № 10791020000000678, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та перебуває на обліку у Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

У період з 20.04.2016 по 26.04.2016, посадовими особами Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТКМ АГРО» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено ОСОБА_1 від 05.05.2016 №059/08-22-14-05-08/38222506.

ОСОБА_1 перевірки встановлено порушення відповідачем вимог:

п.44.1 ст. 44, п. 44.6 ст. 46, п. 135.1, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.10.3, пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме: занижено податок на прибуток на суму 8 953 203 грн.;

пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: занижено податок на доданку вартість на суму 3 577 569 грн.;

п. 201 ст. 201 ПК України, а саме: перевищення 15-ти денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю платнику ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальність за яке, передбачена абз. 1,2 п. 102.1.1 ст. 120 ПК України.

На підставі ОСОБА_1 перевірки від 05.05.2016 №059/08-22-14-05-08/38222506 та з урахуванням виявлених порушень контролюючим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016:

№0000571401, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 4 471 961,25 грн., у т.ч. за податковими зобовязаннями 3 577 569 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 894 392,25 грн.;

№ НОМЕР_1, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9 797 078,25 грн., у т.ч. за податковими зобовязаннями 8 953 203 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 843 875,25 грн.;

№ НОМЕР_2, яким до відповідача застосовано штраф за платежем: податок на додану вартість, за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 109 955 грн. у розмірі 10 %, 30 %, 40 %, що становить 27 656,66 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення 01.07.2016 надіслані на адресу відповідача поштою, однак повернуті до податкового органу не врученими. Доказів оскарження зазначених рішень суду не надано.

09.11.2016 відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № НОМЕР_3 за ІІІ квартали 2016 року, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання за звітний період у розмірі 5562 грн.

Крім того, на підставі пп.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату податкових зобовязань, визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 23.05.2016 відповідачу нарахована пеня з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 915 615,11 грн.

Також, на підставі пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату самостійно визначених у податковій декларації № НОМЕР_3 від 09.11.2016 податкових зобовязань, відповідачу нарахована пеня з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 213,36 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної у відповідача переплати з податку на прибуток, сума податкових зобовязань з податку на прибуток приватних підприємств становить 11 703 988,75 грн.

На підставі пп.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату податкових зобовязань, визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_4 від 23.05.2016 відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 1 029 938,48 грн.

Крім того, 19.08.2016 посадовими особами Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2016 року, за результатами якої складено ОСОБА_1 № 357/08-22-12-01/38222506. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме: перевищення 15-ти денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальність за яке, передбачена абз. 1,2 п. 102-1.1 ст. 120-1 ПК України .

На підставі акту перевірки № 357/08-22-12-01/38222506 від 19.08.2016 та з урахуванням виявленого порушення контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 20.09.2016 №0003481201, яким відповідача зобовязано сплатити штраф за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 2976,98 грн. Указане рішення отримано уповноваженою особою відповідача 08.10.2016. Доказів оскарження зазначеного рішення суду не надано.

Таким чином, з урахуванням наявної у відповідача переплати з податку на додану вартість у розмірі 3,33 грн., сума податкових зобовязань з податку на додану вартість становить 5 532 530,04 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 05.01.2017 уповноваженій особі відповідача вручено податкову вимогу від 07.12.2016 № 2006-17 на суму 2973,65 грн.

У звязку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що самостійно визначені податкові зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5562 грн. відповідачем у повному обсязі сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

Щодо твердження представника відповідача стосовно того, що позивачем не було дотримано порядок надіслання контролюючим органом податкових повідомлень - рішень платникам податків, в результаті чого, податкові повідомлення - рішення є не погодженими, та, як наслідок, адміністративний позов є безпідставним, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Із матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2016 №0000571401, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 4 471 961,25 грн., № НОМЕР_1, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9 797 078,25 грн.; № НОМЕР_2, яким до відповідача застосовано штраф за платежем: податок на додану вартість, у розмірі 27 656,66 грн. надсилались на юридичну адресу відповідача 01.07.2016, однак повернуті до податкового органу не врученими, з відміткою поштового звязку «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверту в якому надсилались зазначені рішення.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016 № № НОМЕР_4, НОМЕР_1, НОМЕР_2 вважаються врученими відповідачу належним чином. Податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0003481201 отримано уповноваженою особою відповідача 08.10.2016. Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже суми визначеного податкового зобовязання є узгодженими, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Щодо посилання відповідача на Правила надання послуг поштового звязку, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, суд зазначає, що дія п. 56 зазначених Правил, яким передбачено складання довідки із зазначенням причини повернення, яка засвідчується підписом працівника поштового звязку та відбитком календарного штемпеля, розповсюджується на випадки виймання з поштових скриньок поштових відправлень, що мають недоліки оформлення, а також неоплачені або оплачені не у повному обсязі і такі поштові відправлення повертаються за зворотною адресою з першого етапу обробки. У разі відсутності зворотної адреси такі відправлення зберігаються обєктом поштового звязку протягом установленого законодавством строку. Однак як вбачається з наданого представником відповідача оригіналу поштового конверту копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 102), довідка ф.20 на конверті із зазначеннях причин повернення має відбиток штампу поштового відділення с. Осипенко, що свідчить не про повернення поштового відправлення з першого етапу обробки, а про пересилання належним чином складеного поштового відправлення та його надходження за адресою одержувача, але неможливість вручення поштою з незалежних від відправника причин.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 05.01.2017 уповноваженій особі відповідача вручено податкову вимогу від 07.12.2016 № 2006-17 на суму 2973,65 грн.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 07.12.2016 № 2006-17 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у звязку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Тобто, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу у загальному розмірі 17 236 518,79 грн., у тому числі: з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11 703 988,75 грн., з податку на додану вартість у сумі 5 532 530,04 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКМ АГРО» (код ЄДРПОУ 38222506) кошти з рахунків у банках обслуговуючих такого платника податків у сумі податкового боргу:

- з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 703 988 (одинадцять мільйонів сімсот три тисячі девятсот вісімдесят вісім) гривень 75 копійок на р/р33116318700031, отримувач Бердянське УК/Бердянський район, код платежу 11021000, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача : ГУДКСУ у Запорізькій області;

- з податку на додану вартість у розмірі 5 532 530 (пять мільйонів пятсот тридцять дві тисячі пятсот тридцять) гривень 04 копійки, на р/р 31117029700031, отримувач Бердянське УК/Бердянський район, код платежу 14060100, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова