Постанова № 69060321, 04.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року о 12 год. 15 хв.

Справа № 808/2598/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу адміністративну справу

Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Державного підприємства “Підприємства державної кримінально-виконавчої служби України (№77)”

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2017 року о 17 год. 41 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням звернулося Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – заявник) до Державного підприємства “Підприємства державної кримінально-виконавчої служби України (№77)”, в якому заявник просить суд стягнути з рахунків платника податків у банках, кошти в сумі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 13005 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем, у порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачена сума грошового зобов’язання з податку на додану вартість, яка визначена підприємством самостійно у поданій податковій декларації. Станом на день звернення до суду вказана сума набула стану податкового боргу.

Представник заявника подав клопотання (вх. №24086 від 04.09.2017), яким просить розглядати справу без його участі, вимоги подання підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача також подав клопотання (вх.№24041 від 04.09.2017), просить суд розглянути справу без його участі. Проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. №24040 від 04.09.2017).

В обґрунтування заперечень посилається на норми Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», вважає, що на майно підприємства поширюється статус майна підприємства установ виконання покарань, а тому звернення стягнення на таке майно не допускається.

Згідно з ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін, у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

Державне підприємство “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№77)”, зареєстроване, як юридична особа 17 липня 2000 року, що підтверджується відомостями з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 04 вересня 2017 року.

Відповідно до довідки відповідача (а.с. 8) за боржником обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 13005 грн., який виник на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення відповідачем фінансово-господарської діяльності та на виконання вимог діючого законодавства України, боржником надано до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (за місцем обліку) податкову декларацію з податку на додану вартість №9164392684 від 16 серпня 2017 року (а.с.12) із терміном сплати 30 серпня 2017 року, в якій відповідачем самостійно визначене узгоджене податкове грошове зобов'язання за липень 2017 року у розмірі 13005 грн., яке на час звернення з поданням залишається несплаченим.

Таким чином заборгованість Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№77)” перед державним бюджетом, в зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 04 вересня 2017 року становить 13005 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З урахуванням викладеного, сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 13005 грн. самостійно визначена відповідачем згідно з поданою до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС податковою декларацією, проте не сплачена відповідачем у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом.

Із матеріалів справи судом встановлено, що заявником вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно підпунктів 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час виникнення боргу, податковим органом 17 жовтня 2001 року була сформована податкова вимога №1/102 на суму 1998,10 грн., яка отримана уповноваженою особою боржника 20 листопада 2001 року та 20 грудня 2001 року була сформована податкова вимога №2/571 на суму 605,58 грн., яка отримана уповноваженою особою боржника 04 грудня 2001 року (а.с. 11 та зворотній бік).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий орган на підтвердження податкового боргу Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№77)” у сумі 13005 грн. з податку на додану вартість: інтегровану картку платника, довідку про заборгованість, податкові вимоги, податкову декларацію.

Боржник у поданих суду письмових запереченнях не заперечує проти наявності податкового боргу, проте посилається на приписи статті 26 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України", відповідно до якої звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань не допускається. Проте позивачем заявлено вимогу про стягнення податкового боргу, а не звернення стягнення на майно.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача існував обов'язок перед бюджетом сплатити податкові зобов'язання.

Відповідно до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Строки, встановленні цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

У даному випадку, необхідна наявність певних обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності такого подання:

- сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги;

- виникнення податкового боргу.

Матеріалами подання підтверджується, що обставина, яка зумовила звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом встановлена 30.08.2017. Податковий орган звернувся до суду 31.08.2017 тобто в межах 24 годин.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (пп. 95.4. ст. 95 ПК України).

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки під час розгляду справи судом з’ясовано, що Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№77)” має податковий борг зі сплати узгоджених грошових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 13005 грн. суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 183-3 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Подання Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Стягнути з рахунків Державного підприємства “Підприємства державної кримінально-виконавчої служби України (№77)” (код ЄДРПОУ 08680081) у банках, обслуговуючих такого платника податку, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, кошти у сумі податкового боргу:

-з податку на додану вартість у розмірі 13005 ( тринадцять тисяч п’ять гривень) на користь Державного бюджету, код платежу 14060100, на р/р 31115029700011, банк: отримувача Бердянський УДКСУ Запорізької області, МФО 813015, код ОКПО 38042560;

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова