Постанова № 69059742, 19.09.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа № 922/1017/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

прокурора старший прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_1, службове посвідчення № 013773 від 06.12.2012;

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 01/01-25/08-18 від 04.01.2016;

відповідача ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.06.2017;

3-ї особи - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1992Х/3-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 24 травня 2017 року по справі № 922/1017/17

за позовом Першого заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків;

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Рублене", с. Рублене Великобурлуцького району Харківської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Рубленська сільська рада Великобурлуцького району Харківської області, с. Рублене Великобурлуцького району Харківської області;

про стягнення 97300,14 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року перший заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до СВК "Рублене", в якому (з урахуванням збільшених позовних вимог) просить стягнути шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 97300,14 грн. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що відповідач без отримання відповідного дозволу на спеціальне водокористування самовільно користувався надрами, а саме: здійснював забір води з артезіанських свердловин, що знаходяться в с. Рублене Великобурлуцького району Харківської області, у період з 25.07.2013 по 25.07.2016 обсягом 24570 м куб., чим державі було заподіяно збитки у розмірі 97300,14 грн.

В процесі розгляду справи Господарським судом Харківської області ухвалою від 24.04.2017 у справі № 922/1017/17 залучено до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Рубленську сільську раду Великобурлуцького району Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1017/17 (суддя Шарко Л.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 97300,14 грн.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Посилається на те, що в рішенні суду першої інстанції зазначено, що СВК «Рублене» не є землекористувачем та землевласником земельних ділянок під спірними артезіанськими свердловинами та, як наслідок, зобовязано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами. Зазначає, що це твердження є помилковим, оскільки СВК "Рублене" є власником земельних ділянок під спірними артезіанськими свердловинами на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії ХР-07-00-000440, виданого 12.02.1997 Радою народних депутатів Великобурлуцького району Харківської області КСП «Рублене», правонаступником якого є СВК "Рублене". Посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра, зазначає про своє право користування підземними водами у визначений період з 25.07.2013 по 25.07.2016 без спеціальних дозволів на водокористування. Крім того, відповідачем було отримано дозвіл на спеціальне водокористування Укр. № 5288А/Хар. від 04.07.2011 зі строком дії до 07.06.2014 та дозвіл на спеціальне водокористування Укр.. № 04.01-10-235А/Хар. від 26.11.2014 зі строком дії до 27.11.2017.

Представник позивача у запереченні на апеляційну скаргу від 14.08.2017 за вх. № 8492 не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі відповідача, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на неможливість застосування норми ст. 23 Кодексу України Про надра, оскільки СВК «Рублене» не є належним (законним) землевласником або землекористувачем земельної ділянки під артезіанськими свердловинами, у звязку з нездійсненням дій щодо реєстрації права власності або права постійного користування на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 у справі № 922/1017/17 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.08.2017.

У звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Білецької А.М. та відпусткою судді Медуниці О.Є., 15.08.2017 автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 922/1017/17 та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.

Відповідно до пункту 9-2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України (згідно з Постановою Вищого Господарського Суду № 6 від 10.07.2014), у разі зміни складу суду апеляційної інстанції, розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017, у звязку з відсутністю відзивів на апеляційну скаргу прокурора та 3-ї особи та неявку в судове засідання представників позивача та 3-ї особи, відкладено розгляд справи на 19.09.2017.

Перший заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу від 05.09.2017 за вх. № 9265 та прокурор, який приймає участь в судовому засіданні 19.09.2017, не погоджуються з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін у в повному обсязі.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання 19.09.2017 свого представника не направила, про причину відсутності представника в судовому засіданні не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням № 6102222353970.

Враховуючи, що третя особа була належним чином повідомлена про місце і час розгляду апеляційної скарги, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника 3-ї особи за наявними у справі документами, що передбачено ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач 15.09.2017 за вх. № 9637 подав клопотання про припинення апеляційного провадження у даній справі за відсутністю предмета спору на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що відповідно до постанови Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області від 11.08.2017 ВП № 54311518, з СВК «Рублене» стягнуто 97300,14 грн згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1017/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи незгоду відповідача з рішенням суду першої інстанції, яким з нього було стягнуто 97300,14 грн шкоди за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення клопотання позивача про припинення апеляційного провадження у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 25.07.2016 по 12.08.2016 Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі наказу Держекоінспекції від 22.06.2016 № 355/01-04 було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності СВК "Рублене", який здійснює свою діяльність за адресою: вул. Харченко, 69А, с. Вільхуватка, Великобурлуцький район, Харківська область, про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 355/01-04/02-09 від 12.08.2016, який направлено на адресу керівника СВК "Рублене" ОСОБА_4 листом № 3634/01-25/02-09 від 12.08.2016 (а.с. 19-36).

Вказаним актом перевірки встановлено, що:

-СВК "Рублене" здійснює діяльність по вирощуванню зернових та технічних культур, а також розведенню великої рогатої худоби та свиней на чотирьох земельних ділянках (господарських дворах) загальною площею 5,5 га, розташованих на території с. Вільхуватка Великобурлуцького району Харківської області та с. Рублене Великобурлуцького району Харківської області (за межами населених пунктів);

-документи, що посвідчують право користування вищевказаними земельними ділянками на СВК "Рублене" відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України;

-водокористування на госппобутові та потреби на утримання великої рогатої худоби і свиней на СВК "Рублене" здійснюється з двох артезіанських свердловин на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 26.11.2014 Укр № 04.01-10-235А/Хар зі строком дії до 27.11.2017. Попередній дозвіл на спеціальне водокористування було надано господарству 04.07.2011 за Укр № 5288А/Хар зі строком дії до 07.06.2014. Таким чином, СВК "Рублене" здійснювало забір води з артезіанських свердловин в період з 08.06.2014 по 25.11.2014 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України;

-під час перевірки підприємством надано довідку у відповідності до якої в період з 08.06.2014 по 25.11.2014 СВК "Рублене" забрано з підземних джерел (артезіанських свердловин) води у кількості 4,2 тис. м куб.;

-СВК "Рублене" не є землевласником та землекористувачем земельних ділянок під артезіанськими свердловинами та в порушення ст. 23 Кодексу України про надра у період з 25.07.2013 по 25.07.2016 здійснювало самовільне користування надрами (підземними водами) за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Відповідно до довідки СВК "Рублене" від 02.08.2016 № 49 зі свердловини, що знаходиться в с. Озерне у період з 25.07.2013 по 25.07.2016 забрано 24570 м куб. води.

На підставі вищезазначеного акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень, Державною екологічною інспекцією в Харківській області винесений припис від 15.08.2016 № 02-25/126, яким приписано СВК "Рублене" усунути встановлені плановою перевіркою порушення (а.с. 37-40).

За наслідками виявлених порушень державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000282 від 26.08.2016 за фактом порушення виконавчим директором СВК "Рублене" ОСОБА_4 вимог ст. 53-1, ч. 1 ст. 78, ст. 47, 82-1, ч. 2 ст. 61 ОСОБА_4 (а.с. 49-50).

За вищевказаним фактом державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 02-26/245 від 26.08.2016 (а.с. 51-52), якою виконавчого директора СВК "Рублене" ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні вищевказаних правопорушень та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, Держекоінспекцією з урахуванням норм передбачених "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783 (із змінами і доповненнями затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.10.2015 № 367), проведено розрахунок збитків заподіяних державі внаслідок самовільного спеціального водокористування в розмірі, відповідно до якого збитки складають 14204,40 грн. Вказаний розрахунок направлено на адресу СВК "Рублене" разом із претензією № 128 від 12.08.2016 щодо добровільного відшкодування шкоди (а.с. 43-45).

Також, Держекоінспекцією на підставі вищезазначеної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами), відповідно до якого збитки складають 83095,74 грн. Зазначений розрахунок направлено на адресу СВК "Рублене" разом із претензією № 159 від 03.10.2016 щодо добровільного відшкодування шкоди (а.с. 77-78).

Відповідач претензії позивача № 128 від 12.08.2016 та № 159 від 03.10.2016 про відшкодування шкоди на загальну суму 97300,14 грн не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з СВК "Рублене" шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 97300,14 грн.

Господарським судом Харківської області позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- шкоди;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

- вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Частинами 1, 2 ст. 18 Кодексу України Про надра передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 19 Кодексу України Про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей визначено ст. 23 Кодексу України Про надра.

За приписами ч. 1 ст. 23 Кодексу України Про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Кодексу України Про надра, землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Таким чином, реалізація права видобувати підземні води без дозволу можлива лише при сукупності усіх умов, передбачених статтею 23 Кодексу України Про надра.

Позивач в підтвердження факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства безпідставно посилається на те, що СВК "Рублене" не є землевласником та землекористувачем земельних ділянок під артезіанськими свердловинами, оскільки з наданого відповідачем до апеляційної скарги Державного акту на право колективної власності на землю від 12.02.1997 Серії ХР-07-00-000440, виданого Радою народних депутатів Великобурлуцького району Харківської області вбачається, що землю площею 45429 га надано у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству «Рублене» для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 154).

Згідно зі статутом СВК «Рублене» (а.с. 149-151), кооператив є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обовязків КСП «Рублене». Кооператив створено для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обовязкової участі членів кооперативу фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, у процесі виробництва продукції.

Державний акт на право колективної власності на землю від 12.02.1997 Серії ХР-07-00-000440 є чинним.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

За приписами ст.ст. 16, 20 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 (який був чинним на час видачі Державний акт на право колективної власності на землю від 12.02.1997 Серії ХР-07-00-000440), відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Враховуючи викладене, СВК «Рублене», являючись правонаступником КСП «Рублене», є законним власником земельної ділянки, на якій знаходяться спірні артезіанські свердловини, на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 12.02.1997 Серії ХР-07-00-000440, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра.

З Довідки відповідача № 49 від 02.08.2016 (а.с. 80-81) вбачається, що за період з 25.07.2013 по 25.07.2016, що складає 1095 діб, СВК «Рублене» забрано 24570 м куб. води, тобто у середньому по 22,44 м куб. за добу (24570 м куб. : 1095 діб = 22,44 м куб. за добу), що майже у 14 разів менше від обсягу мінімального видобування підземних вод (300 м куб.), визначеного ч. 1 ст. 23 Кодексу України Про надра.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 23 Кодексу України Про надра, у відповідача відсутні правові підстави для отримання спеціальних дозволів для використання артезіанських свердловин, що знаходяться в с. Рублене Великобурлуцького району Харківської області з метою водокористування на госппобутові та потреби на утримання великої рогатої худоби і свиней, оскільки обсяг використання підземних вод відповідачем не перевищує обсяги зазначені у ч. 1 ст. 23 Кодексу України Про надра.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано дозвіл на спеціальне водокористування Укр. № 5288А/Хар. від 04.07.2011 зі строком дії до 07.06.2014 (а.с. 153) та дозвіл на спеціальне водокористування Укр. № 04.01-10-235А/Хар. від 26.11.2014 зі строком дії до 27.11.2017 (а.с. 152).

Відповідно до зазначених дозволів, СВК «Рублене» має право на водокористування артезіанськими свердловинами, розташованими у с. Рублене, Великобурлуцького району Харківської області, для госпобутових та потреб на утримання великої рогатої худоби та свиней.

За таких обставин, позивачем не доведено наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 97300,14 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме: здійснення забору води з артезіанських свердловин, що знаходяться в с. Рублене Великобурлуцького району Харківської області, у період з 25.07.2013 по 25.07.2016 без отримання спеціальних дозволів на водокористування, не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобовязаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24 травня 2017 року по справі № 922/1017/17 скасувати.

Прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.