Рішення № 69059253, 18.09.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.2017 Справа № 920/725/17Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульської Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/725/17

за позовом - Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, м. Харків,

до відповідача - Військової частини А1376 Польова пошта В0425, м. Конотоп Сумської області,

про стягнення 903,92 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 9407 від 16.08.2017,

відповідача не зявився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості зайво виплачені кошти ОСОБА_2 в сумі 903,92 грн.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав, про час, дату та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправленнь ф. 107, які повернуто на адресу Господарського суду Сумської області відділенням поштового звязку.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 року, у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами на підставі положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що громадянин ОСОБА_2 перебував у статусі безробітного з 13.05.2016 року та отримував допомогу по безробіттю у Харківському міському центрі зайнятості у період з 20.05.2016 року по 14.05.2017 року включно.

Статтею 35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначений вичерпний перелік прав та обовязків роботодавців.

1. Роботодавець має право:

брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до цього Закону і статуту Фонду;

на судовий захист своїх прав.

2. Роботодавець зобовязаний:

1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

2) подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:

прийняття на роботу працівників;

розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників;

виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

3. Достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім'ї реалізувати своє право на забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: колишній військовослужбовець військової частини А1376 (польова пошта В0425) ОСОБА_2 13.05.2016 року звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки № 203916051300020. За заявою ОСОБА_2 від 13.05.2016 року, йому надано статус безробітного та, відповідно до пунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та пунктів 2,1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначена виплата допомоги по безробіттю з 20.05.2016 року по 14.05.2017 року у розмірі, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, та у звязку з наявністю розбіжностей у наданих довідках про заробітну плату, директором Харківського міського центру зайнятості було прийнято рішення про проведення перевірки безпосередньо у Військовій частині А1376 польова пошта В0425, де ОСОБА_2 перебував на службі з 12.03.2015 року по 06.01.2016 року (а.с. 22).

За результатами перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 11 від 26.01.2017 року, відповідно до якого під час перевірки встановлено, що довідка про середню заробітну плату № 2037 від 21.07.2016 року не відповідала даним бухгалтерського обліку Військової частини та мала розбіжності з відомостями про нараховану заробітну плату ОСОБА_2 Із розрахунку по вказаній довідці середньоденна заробітна складала 226,32 грн. Під час перевірки надана нова довідка № 145 від 23.01.2016 року, у якій середньоденна заробітна плата складає 219,99 грн.

Позивач вказує, що у звязку з невірним визначення відповідачем середньоденної заробітної плати Харківським міським центром зайнятості зайво перераховані кошти ОСОБА_2 в сумі 903,92 грн., що підтверджується довідкою № 145 від 23.01.2016 року та довідкою № 2037 від 21.07.2016 року, а також довідкою про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення яке підлягає поверненню, а саме: за період з 31.05.2016 року по 31.05.2016 року на суму 4,43 грн., з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року на суму 132,93 грн., з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року на суму 137,36 грн., з 01.08.2016 року по 28.08.2016 року на суму 124,07 грн., з 29.08.2016 року по 31.08.2016 року на суму 10,63 грн.; з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року на суму 106,35 грн., з 01.10.2016 року по 31.10.2016 року на суму 109,89 грн., з 01.11.2016 року по 26.11.2016 року на суму 92,17 грн., з 27.11.2016 року по 30.11.2016 року на суму 12,41 грн., з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року на суму 96,15 грн., з 01.01.2017 року по 25.01.2017 року на суму 77,53 грн. (а.с. 10).

Наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 02.02.2017 року № 164, Про повернення надлишково виплачених коштів за рахунок роботодавця визначено суму, що підлягає поверненню, а саме: 903,92 грн. за період з 31.05.2016 року по 25.01.2017 року (а.с. 9).

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 03.02.2017 року позивачем на адресу відповідача направлено лист-претензію № ХМЦЗ-02-1395 з проханням повернути зайво перераховані кошти ОСОБА_2 в сумі 903,92 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 7).

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

В результаті дій відповідача завдано збитки Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зайво виплачених коштів ОСОБА_2 в розмірі 903,92 грн., суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідач доказів сплати заборгованості з відшкодування Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зайво виплачених коштів ОСОБА_2 в сумі 903,92 грн. не подав, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку (згідно статті 5 Закону України «Про судовий збір») звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, а відповідач у даній справі не звільнений від сплати судового збору, то з останнього підлягає стягненню в доход бюджету судовий збір у сумі 1600,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статями 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А1376 (польова пошта В0425) (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Деповська, буд. 101, ідентифікаційний код 26614840) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 137, ідентифікаційний код 36224721) зайво виплачені кошти ОСОБА_2 в сумі 903,92 грн.

3. Стягнути з Військової частини А1376 (польова пошта В0425) (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Деповська, буд. 101, ідентифікаційний код 26614840) в доход державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1600,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 вересня 2017.

Суддя ОСОБА_3