Ухвала суду № 69059225, 21.09.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про порушення провадження у справі

21.09.2017р. Справа № 917/1561/17

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-Фуд", вул. Журналістів, 9-А, м. Дніпро, 49051

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 572207,04 грн.

визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" в межах суми заборгованості.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у відношенні відповідача наявні 3 судові рішення про стягнення заборгованості по справах № 917/236/17, № 917/1218/16 та 917/792/17, з яких вбачається, що з відповідача було стягнуто більше 1,4 млн.грн. Позивач зазначає, що вказаними рішеннями встановлено факт умисного ухиляння відповідачем від сплати заборгованості.

Згідно із ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві

В постанові пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобіганню порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до абзацу 2 п. 3 Постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд, дослідивши заяву позивача та додані до неї документи, дійшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу в підтвердження наявності обставин, які б утруднили виконання судового рішення, чи належних доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Наявність даного спору та саме лише припущення про можливість утруднення чи неможливість виконання судового рішення без підтвердження даних обставин відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення заяви. Саме лише припущення про можливість утруднення чи неможливість виконання судового рішення без підтвердження даних обставин відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення заяви.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 64, 65, 66 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Порушити провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Розгляд справи призначити на 12.10.2017р. о 13 год. 00 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Полтавської області за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 1 .

3. Зобов'язати позивача до 09.10.2017р. надати суду:

- письмове пояснення щодо зазначення в позовній заяві загальної суми, на яку було поставлено товару за договором у розмірі 1632242,03 грн. та стосовно того, на підтвердження яких саме обставин справи до позову додано копію договору майнового субнайму № 21-11/16 від 21.11.2016р.;

- обгрунтування витрат на послуги адвоката на суму 20000,00 грн.;

- власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

На судове засідання надати:

- довідку про залишкову суму боргу відповідача станом на день слухання справи у суді;

- оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

4. Зобов'язати відповідача до 09.10.2017р. надати суду:

- відзив на позов у порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини, викладені у ньому (належним чином засвідчені копії - до матеріалів справи) та докази направлення цих документів позивачу;

- у разі повної чи часткової сплати стягуваної за позовом суми надати належні докази оплати.

5. Зобов'язати учасників процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити у відповідності з вимогами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників. Явку повноважних представників учасників судового процесу для дачі пояснень визнати обов'язковою. У випадку неможливості з'явитись в судове засідання з поважних причин, сторонам подати відповідне повідомлення про можливість розгляду справи за відсутності представника.

6. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Суддя О.С. Семчук

Примітка: Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформляються відповідно до вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р. (відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи).