Ухвала суду № 69058182, 21.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 вересня 2017 року Справа № 903/568/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі), суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 року Господарського суду Волинської області від 26.04.2017 рокуу справі№ 903/568/16за заявоюЛуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській областідоПриватного підприємства "Лардо Трейд"про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Подана публічним акціонерним товариством "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. (далі - заявник) касаційна скарга від 04.07.2017 № 1975 не може бути розглянута Вищим господарським судом України з наступних підстав.

Як вбачається, предметом касаційного оскарження є постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 року у справі № 903/568/16, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 в частині стягнення з кредиторів оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора Тимчишина В.П. залишено без змін.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Так, згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в частині стягнення з кредиторів оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора Тимчишина В.П..

У зв'язку з чим можливість оскарження такого процесуального документа не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

За таких обставин заявник позбавлений права на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 916/2019/13, від 18 листопада 2015 року у справі № 910/15007/14.

У зв'язку з викладеним, касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. в прийнятті касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.04.2017 року у справі № 903/568/16.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков