Постанова № 69058166, 20.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року Справа № 911/1289/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів:Корсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.06.2017у справі№ 911/1289/17 Господарського суду Київської областіза позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету міністрів Українидо1.Здорівської сільської ради, 2.Громадської організації "Об'єднання громадян "Резонанс", 3.Громадської організації "Об'єднання громадян "Конкордія"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Київське лісове господарство"провизнання недійсними рішення, договорів оренди землі та витребування земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачане з'явився- відповідача-1не з'явився- відповідача-2 Мартиновський О.В.- відповідача-3Мартиновський О.В.- третьої особине з'явився- ГПУТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2017 (суддя Шевчук Н.Г.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 (у складі головуючого Разіної Т.І., суддів: Чорної Л.В., Яковлєва М.Л.) позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України, оскільки порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким матеріали позовної заяви направити до суду першої інстанції для вирішення питання про порушення провадження у справі. На думку скаржника, правові підстави для повернення поданої ним позовної заяви, відсутні.

Кабінет міністрів України, Здорівська сільська рада, Громадська організація "Об'єднання громадян "Резонанс", Громадська організація "Об'єднання громадян "Конкордія", Державне підприємство "Київське лісове господарство" не скористались правом, наданим статтею 1112 ГПК України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується

Кабінет міністрів України, Здорівська сільська рада, Державне підприємство "Київське лісове господарство" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об'єднувати вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

В пункті 3.6 постанови № 18 від 26 грудня 2011 року пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Право об'єднати вимоги в одній позовній заяві надається позивачу, а також третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і відповідачу, який подає зустрічний позов.

Системне тлумачення ст. 58 сукупно з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК дає можливість дійти висновку, що не допускається об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Господарському суду не надано права роз'єднувати поєднані в одне провадження позовні вимоги. Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд має право повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Однак суд на стадії прийняття справи до розгляду, вирішуючи питання про можливість сумісного розгляду вимог, не має права вдаватися до оцінки доказів, а повинен виходити лише з викладених у позові обставин справи.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом даного позову є декілька матеріально-правових вимог, а саме:

визнати недійсними: п. 1 рішення Здорівської сільської ради Васильківського району від 28.10.2004 № 224 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд об'єднанням громадян "Резонанс" та "Конкордія"; п. 2 рішення Здорівської сільської ради Васильківського району від 28.10.2004 № 224 в частині вилучення з постійного користування Державного лісогосподарського об'єднання "Київліс" земельної ділянки площею 14,9667 га лісових земель та переведення їх до земель житлової та громадської забудови с. Здорівка; п. З рішення Здорівської сільської ради Васильківського району від 28.10.2004 № 224 в частині передачі в оренду строком на 49 років земельні ділянки товариствам індивідуальних забудовників-об'єднанням громадян "Резонанс" - 9.6226 га, "Конкордія" - 6,3469 га.

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.11.2004, укладений між Здорівською сільською радою та об'єднанням громадян "Резонанс" на земельну ділянку загальною площею 9.6226 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с. Здорівка Васильківського району;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.11.2004, укладений між Здорівською сільською радою та об'єднанням громадян "Конкордіа" на земельну ділянку загальною площею 6,3469 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с. Здорівка Васильківського району.

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОГ "Резонанс" земельну ділянку площею 9,6226 га з кадастровим номером 3221483001:01:028:0004 та ОГ "Конкордіа" земельну ділянку площею 6,3469 га, загальною вартістю 359036 грн., які розташовані на території с. Здорівка Васильківського району.

Вказані вимоги заявлені до трьох різних відповідачів, виникають з різних правових підстав і тягнуть за собою різні правові наслідки, що може суттєво утруднити вирішення спору.

Враховуючи положення наведених вище статей та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно повернув позов без розгляду з огляду на те, що джерелом і підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори з різним суб'єктним складом, кожен із яких породжує різні взаємні права та обов'язки сторін та рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду окремо визначених земельних ділянок різним юридичним особам.

Отже, у даному випадку, прокурором в одній позовній заяві об'єднано кілька позовних вимог, які не зв'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, що свідчить про порушення правил об'єднання вимог, та є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК України.

Зважаючи на викладене, оскаржувані судові рішення, які відповідають вимогам процесуального законодавства, слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Скаржнику слід роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 у справі № 911/1289/17 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

О. М. Сибіга