Ухвала суду № 69058075, 18.08.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8739/17

Провадження № 1-кс/369/2449/17

УХВАЛА

Іменем України

18.08.2017 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1, при секретарі Потоцькій О.О., розглянувши клопотання ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні№12017110200004503 від 27 липня 2017 року за ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_2 Степноваича про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні№12017110200004503 від 27 липня 2017 року за ч. 4 ст. 190 КК України.

За змістом клопотання заявникзазначає, що він є представником потерпілого ОСОБА_3, зазначивши, що в ході досудового розслідування встановлено, що на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.02.2013 року по справі №2-142/12, ОСОБА_3 є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1195 га (КНЗД: 3222482001:01:007:0021) по вул. Б. Хмельницького, 2 в с. Гореничі, Києво-Святошннського району Київської області.

Колишня дружина ОСОБА_3 ОСОБА_4, достеменно знаючи про рішення суду, маючи на руках державний акт на право власності на земельну ділянку серія АБ №018182, реєстраційний №2590 від 21.10.2004 року, але, сховавши той факт, що є рішення суду від 12.02.2013 року, яке набрало законної сили та яким виділена (без виділення меж в натурі на місцевості) на користь ОСОБА_3 1/2 частина земельної ділянки площею 0,1195 га (КНЗД: 3222482001:01:007:0021) і визнано за ним право власності на цю частину земельної ділянки, ОСОБА_4 ввела в оману посадових осіб Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області та поділила всю земельну ділянку на дві окремі земельні ділянки, при цьому обидві оформила на себе, зареєструвавши на них своє право власності.

В результаті поділу, ОСОБА_4, шляхом обману, привласнила собі земельну ділянку площею 0,0597 га по вул. Б. Хмельницького, 2 в с. Гореничі, Києво-Святошинського району Київської області (КНЗД: 3222482001:01:007:5230) та земельну ділянку площею 0,0598 га по вул. Б. Хмельницького, 2 в с. Гореничі, Києво-Святошинського району Київської області (КНЗД: 3222482001:01:007:5231).

В подальшому реалізуючи свій злочинний намір, щодо привласнення шляхом обману 1/2 будинку, розташованого на цій земельній ділянці, яка вже була привласнена нею, звернулась до виконавчого комітету Києво-Святошинського району Київської області Гореницької сільської ради, ОСОБА_4 змінила поштову адресу земельної ділянки площею 0,0597 га (КНЗД: 3222482001:01:007:0021) по вул. Б. Хмельницького, в с. Гореничі, Києво-Святошинського району Київської області, з номера 2 на номер 2-А.

Маючи на меті заволодіння, крім земельної ділянки, також житловим будинком по вул. Б. Хмельницького, 2 в с. Гореничі, Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4, знаючи, що не має доступу до домоволодіння, оскільки у ньому проживає ОСОБА_3 та його цивільна дружина ОСОБА_5, звернулась до ТОВ «ЛІДЕР ПЛЮС» задля виготовлення технічного паспорту на самочинно збудований житловий будинок без виїзду до домоволодіння, тобто не знімаючи та не роблячи замірів.

Після отримання технічного паспорту вона ввела будинок в експлуатацію, зареєструвавши декларацію про готовність об'єкта в Департаменті ДАБІ у Київській області.

Приміщення, їх площа та загальна площа будинку, а також, креслення планів кімнат та приміщень, їх розміщення, зазначені в експлікації технічного паспорту, який виготовлений ТОВ «ЛІДЕР ПЛЮС», не співпадають з дійсною їх площею, кресленням планів кімнат та приміщень, їх розміщенням у житловому будинку, в якому мешкає ОСОБА_3 постійно з моменту його будівництва у 2003 році та до теперішнього часу. Більш того, жодних працівників ТОВ «ЛІДЕР ПЛЮС», у тому числі: ОСОБА_6 (виконавець), ОСОБА_7 (особа, що здійснювала перевірку технічного паспорту) та ОСОБА_8 (Генеральний директор), які зазначені в технічному паспорті, до житлового будинку не приїжджали, до нього не заходили, його інвентаризацію не проводили, заміри в ньому не здійснювали. Тобто цей технічний паспорт є фіктивним та незаконним.

ОСОБА_4 отримавши правовстановлюючі документи на земельну ділянку та житловий будинок, 04.04.2017 року здійснила продаж цих об'єктів ОСОБА_9.

Після цього, з метою утруднити або унеможливити повернення ОСОБА_3 належної йому частини земельної ділянки та частини житлового будинку ОСОБА_9, 08.06.2017 року, тобто через чотири місяці після придбання продає земельну ділянку та будинок ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Протягом останніх двох тижнів, невідомі особи, озброєні вогнепальною зброєю і спеціальними засобами, шляхом силового проникнення та захвату житлового будинку, із застосуванням погроз і насильства, намагаються вигнати ОСОБА_3 та його цивільну дружину ОСОБА_5 з житлового будинку та, відповідно, земельної ділянки. Такі дії, вони пояснюють тим, що вони нібито нові власники, або їх представники, і в них є правовстановлюючі документи на ці об'єкти.

Просив розглянути клопотання та постановити ухвалу, про надання адвокату ОСОБА_2 (представнику потерпілого ОСОБА_3), який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 719 від 26.12.2008 року, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Запорізької області та слідчому Кисво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_12В.), тимчасового доступу до речей та документів та можливість вилучити їх (здійснити їх виїмку) в оригіналах, а саме первинних документів, щодо виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки площею 0,1195 га (КНЗД: 3222482001:01:007:0021), що перебувають у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АЗИМУТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35635153, юридична адреса: м. Київ, вул. Миколи Котельникова, 51), з метою встановлення кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, недопущення зміни або знищення відповідних документів та використання їх в якості доказу вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши обґрунтування поданого клопотання, матеріали додані заявником до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, з таких підстав.

З матеріалів поданого клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12017110200004503 від 27 липня 2017 року за ч. 4 ст. 190 КК України.

З витягу з кримінального провадження №12017110200004503 від 27 липня 2017 року за ч. 4 ст. 190 КК України підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_13 про те, що в період з 2011 року по липень 2017 року невстановлені особи діючи за попередньо змовою з ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: 4 земельними ділянками та будинком, розташованим в с.Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, вул. Б. Хмельницького, 2 (ЖЕО 3241/29222 від 22 липня 2017 та ЖЕО 3240/29216 від 22 липня 2017).

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України встановлено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії .

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 160 ч 2 КПК України «У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи доступ до якої планується отримати; підстави вважати, що речі і документиперебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у звязку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ст.. 3 ч 1 п 19 КПК України сторони кримінального провадження з боку обвинувачення це слідчий, керівник органу досудового розслідування,прокурор ,а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках встановлених цим Кодексом.

За ст. 55 КПК України права та обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається памятка про процесуальні права та обовязки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Як уже зазначалось, кримінальне провадження №12017110200004503 від 27 липня 2017 року відкрито за ч. 4 ст. 190 КК України, доказів тих обставин, що у даному кримінальному провадженні, порушеному по вказаній статті потерпілий ОСОБА_3 є саме стороною обвинувачення, слідчому судді не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя відмовляє ОСОБА_2 у клопотанні про доступ до речей і документів.

Керуючись ст. 159, ст. 162, ст. 163 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

ОСОБА_2 відмовити у клопотанні про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №12017110200004503 від 27 липня 2017 року за ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції продовж пяти днів.

Слідчий суддя: