Ухвала суду № 69056989, 21.09.2017, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

Справа № 184/1485/17

Номер провадження 2/184/533/17

21.09.2017м. Покров

Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гукова Р.М., ознайомившись з заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ «ПГЗК» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» 21.09.2017 року звернувся до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Водночас, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача за адресою вул. Чумацька, буд.9 (колишня вул. Воровського), м. Покров, Дніпропетровська область та грошові кошти, що належать відповідачу в розмірі заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у звязку з тим, що на момент виконання рішення майно, яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись.

Відповідно до ч.3ст.151 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1ст. 153 ЦПК України)

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов до висновку, що заява ПАК «ПГЗК» про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Заява про забезпечення позову має відповідати вимогам визначеним ст.ст.151-152 ЦПК України. В заяві про забезпечення позову має бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати,з обґрунтуваннямйого необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо повязаними з предметом спору,бути співмірними заявленим вимогам,необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за змістом ч.1 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,пересвідчитися, зокрема, в тому, що міжсторонами дійсно виник спір таіснуєреальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Як вбачається із позовної заяви, позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову можливістю зменшення чи погіршення майна відповідача, що у свою чергу утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Водночас, будьяких доказів, які б свідчили про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову позивачем не надано.

Крім того, з наданого клопотання не можливо встановити на яке саме майно потрібно накласти арешт, не зазначено його ідентифікуючих ознак, а також не надано доказів, що вказане майно належить відповідачеві. Крім того не зазначено суму грошових коштів, на які необхідно накласти арешт та осіб у яких воно знаходиться, як і не надано доказів на підтвердження вказаних обставин. За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити співмірність вжитого заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Подаючи заяву про забезпечення позову, позивач обмежився лише формальним посиланням на норми процесуального законодавства, які регламентують порядок здійснення вказаної дії, при цьому не навів жодних мотивів на обґрунтування своєї заяви як і не надав доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається.

У відповідності до ч.8 ст.153 ЦК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ «ПГЗК» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через місцевий суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_2