Ухвала суду № 69056619, 13.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/4302/2017 Головуючий у 1-й інстанції:Букіна О.М.

Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Паленика І.Г., Масенка Д.Є.

за участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Макар О.І.

захисника Кострюков В.І.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника Кострюкова В.І. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дмитрієнко В.П., погоджене прокурором начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.10.2017 року о 15 год. 50 хв.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2 визначено заставу в сумі 3 200 000 ( три мільйона двісті тисяч гривень) з покладання на останнього в разі внесення застави обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя відповідно по положень ст.ст. 177, 178 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.210 КК України , яка підтверджується доданими до клопотання даними, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, дані що характеризують особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та практику ЄСПЛ прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Не погоджуючись з прийнятим рішення суду, захисник Кострюков В.І. подав апеляційну скаргу , в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотанняоргану досудового розслідування про застосування до його підзахисного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

На думку захисту ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки його висновки про обґрунтованість підозри, наявність ризиків не процесуальної поведінки ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи. Ухвала на переконання захисту постановлена з порушенням норм Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод, Конституції України та суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Апелянт наголошує на тому, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.210 КК України КК Україниє передчасною та необґрунтованою, оскільки ґрунтується на суперечливих доказах. Захисник вказує на те, що суд не взяв до уваги всі обставини справи, не навів доводів обґрунтованості підозри та безпідставно визнав наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в поведінці його підзахисного.

Крім того захисник зазначає про те, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисному слідчим суддею не було дотримано вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя взагалі не розглядав можливості застосування до ОСОБА_2 інших запобіжних заходів. При цьому апелянт наголошує, що слідчий суддя не взяв до уваги дані, що характеризують особу ОСОБА_2, зокрема, має двоє дітей на утриманні, учасник АТО, раніше не судимий

Також захисник вказує на визначення слідчим суддею непомірного для його підзахисного розміру застави не враховуючи декларацію про доходи ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, в провадженні Національного антикорупційного бюро перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000870 від 29 березня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.1ч.2 ст.366, ч.2 ст.210, ч.1 ст.205 КК України.

08 серпня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.210 КК України.

09 серпня 2017 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України

10 серпня 2017 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дмитрієнко В.П. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 10 серпня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва задовольнив дане клопотання та застосував до ОСОБА_2 . запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначив розміри застави в сумі 3 200 000 ( три мільйона двісті тисяч гривень) з покладання на останнього в разі внесення застави обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.210 КК України, а також з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчинені кримінальних правопорушень за якими підозрюється останній, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням захисника, може впливати на учасників в даному кримінальному провадженні (свідків, потерпілих) , знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Таким чином, доводи захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, є непереконливими.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.210 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 . у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). У клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними.

Наведені органом досудового розслідування обставини, які, на його думку, були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею та не спростовані стороною захисту в апеляційній інстанції.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі в сумі в сумі 3 200 000 ( три мільйона двісті тисяч гривень). Такий розмір на час постановлення ухвали був відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні яких останній підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_2 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Також неґрунтовними є посилання сторони захисту на процесуальні порушення, такі як, необґрунтованість та незаконність врученої підозри ОСОБА_2. , як на підставу для відмови у задоволенні клопотання слідчого, оскільки відповідно до положень ст.194 КПК слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, тобто законом чітко визначені підстав для відмови у задоволення клопотання, а наведені стороною захисту підстави до таких не відносяться.

Таким чином, доводи захисника щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалуслідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дмитрієнко В.П., погоджене прокурором начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.10.2017 року о 15 год. 50 хв. - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кострюкова В.І. - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Паленик І.Г. Масенко Д.Є.