Ухвала суду № 69056469, 07.09.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/9574/17 Слідчий суддя в 1 інст. Соболєва І.П.

Провадження №11сс/778/976/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Білоконева В.М., Гончара О.С.,

при секретарі Вертепній Ю.Г.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює начальником управління комунальної власності Токмацької міської ради, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

за участю прокурора Сердюка Є.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

прокурор прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 та захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_3 звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Запорізькій області О.В. ОСОБА_5 про застосування відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22.00 години до 06.00 години, до 11 жовтня 2017 року включно. Покладено на підозрюваного обовязки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду у визначений ними час; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані матеріали кримінального провадження доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Проте, прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, відтак відсутні підстави для застосування до ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказану ухвалу слідчого судді відносно ОСОБА_2 скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до положень ст.12 КК України, є тяжким та відповідно до примітки до ст.45 КК України відноситься до корупційних. При цьому, у порушення вимог ст.ст.177, 194 КПК України, слідчим суддею не надано оцінки ризикам, вказаним у клопотанні та безпідставно відмовлено у застосуванні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Зазначає, що клопотання слідчого Деркача С.К. не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, оскільки слідчий не виклав обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність ризиків. В клопотанні відсутні посилання на матеріали, що підтверджують ці ризики. Також слідчий не обґрунтував в своєму клопотанні неможливість запобіганню ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Усвідомлюючи той факт, що кримінальне провадження розпочато ще в квітні 2015 року, тиждень перебуваючи в статусі підозрюваного, ОСОБА_2 не лише не наважився втекти від органів досудового слідства та суду, а й ніяким чином навіть не намагався вчиняти вплив на свідків в цьому провадженні та не намагався вчинити інший злочин. Також, слідчий суддя, як і слідчий, порушили право на захист ОСОБА_2, позбавивши його права дати пояснення з приводу підозри, яку сторона захисту вважає необґрунтованою та неконкретною. Оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили наявність ризиків та необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, прокурором не доведено в судовому засіданні. За таких обставин ухвала про залишення клопотання без задоволення та самостійне обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

Згідно з ухвалою, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період приблизно з жовтня 2013 року по 08 квітня 2014 року начальник управління комунальної власності Токмацької міської ради ОСОБА_2, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, вчинив дії, в результаті яких, згідно з рішенням Токмацької міської ради № 4 від 08 квітня 2014 року була незаконно, без проведення земельних торгів, передана у власність ТОВ НВФ «ДИЗЕЛЬІМПЕКС» (ЄДРПОУ 22120207) земельна ділянка площею 1,3644 га (кадастровий номер 2311000000:01:010:0116) за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, 69-Б/2, у зв'язку з чим спричинив тяжкі наслідки.

02 квітня 2015 року до ЄРДР за №12015080000000207 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

11 серпня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоровя підозрюваного, міцність його соціальних звязків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яке законом віднесено до категорії тяжких.

Обґрунтованість підозри підтверджується відомостями, що містяться в доданих до клопотання матеріалах: рішеннями Токмацької міської ради №13 від 17 жовтня 2013 року, №2 від 12 березня 2014 року, №13 від 20 березня 2014 року, №22 від 21 серпня 2014 року; витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно; висновком судової земельно-технічної експертизи від 14 квітня 2017 року; висновком судової оціночно-земельної експертизи, тощо.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

Перевіряючи інші підстави для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що недоведеним є ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування. Свої висновки в цій частині слідчий суддя належним чином вмотивував, вказавши на те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання, в порядку ст.208 КПК України не затримувався, сам зявився до суду для участі у розгляді клопотання.

Разом з цим, слідчий суддя дійшов висновку про те, що доведеними є інші ризики, вказані у клопотанні, а саме: ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків у цьому провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, проте, прокурор не довів недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам. З врахуванням, викладеного слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вказавши на існування вищевказаних ризиків, слідчий суддя не навів в ухвалі будь-якого обґрунтування цих своїх висновків з посиланням на відповідні докази.

В той же час, колегія суддів, перевіряючи додані до клопотання матеріали, доказів на підтвердження існування вказаних ризиків не встановила. Не міститься посилання на такі докази і в самому клопотанні.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що подія правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, мала місце у період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року. Як вбачається з клопотання, документи, що мають значення для даного кримінального провадження, органом досудового розслідування вже вилучені.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що жоден з ризиків, вказаних у клопотанні, прокурором не доведений, на що слідчий суддя уваги не звернув та не зясував всі обставини, які мають значення для правильного вирішення клопотання, що в свою чергу є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, що не суперечить положенням ч.3 ст.407 КПК України.

Оскільки колегією суддів встановлено, що надані прокурором докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 вищевказаного кримінального правопорушення, проте не доведено, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, у задоволенні клопотання слід відмовити та на підставі ч.3 ст.194 КПК України зобовязати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого, прокурора.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 залишити без задоволення, апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17 серпня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Запорізькій області О.В. ОСОБА_5 про застосування відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, скасувати.

Відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Запорізькій області О.В. ОСОБА_5 про застосування відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.3 ст.194 КПК України зобовязати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого, прокурора.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7