Ухвала суду № 69055713, 14.09.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4459/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/894/17 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

За участю секретаря - Романюк Х.Ю.

та сторін - представника ПП "Будівельна компанія Сатурн"- Вароди П.Б., відповідача ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2017 року у справі за позовом приватного підприємства «Будівельна компанія Сатурн» до ОСОБА_3 про визнання недійсним інвестиційного договору, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обмежень та зустрічний позов ОСОБА_3 до приватного підприємства «Будівельна компанія Сатурн», концерну «Військторгсервіс», відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з участю третьої особи Міністерства оборони України про встановлення нікчемності правочину та скасування його державної реєстрації , -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року представник ПАТ "Будівельна компанія Сатурн" звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Заявлені позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що в результаті незаконних дій відповідача ОСОБА_3 було порушено право власності позивача, у зв'язку з чим просив суд визнати недійсним інвестиційний договір, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обмежень .

ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ПП «Будівельна компанія Сатурн», концерну «Військторгсервіс», відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з участю третьої особи Міністерства оборони України, обґрунтовуючи його тим, що право власності ПП «Будівельна компанія Сатурн» на спірний житловий будинок підлягає припиненню, оскільки договір-купівлі продажу між ПП «Будівельна компанія Сатурн» та концерну «Військторгсервіс»укладений у простій формі, нотаріально не посвідчений та не пройшов державної реєстрації., а тому просив встановити нікчемність правочину та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 травня 2017 року позовні вимоги ПП «Будівельна компанія Сатурн» задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним інвестиційний договір на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення від 08 лютого 2012 року, який укладений між приватним підприємством «Будівельна компанія Сатурн» та ОСОБА_3

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 індексний номер 351521130, виданий Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області 19 березня 2015 року на ім'я ОСОБА_3

Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 20122078 від 19 березня 2015 року.

Стягнуто із ОСОБА_3 в користь приватного підприємства «Будівельна компанія Сатурн» 2756 гривень сплаченого позивачем судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, а у позові ПП "Будівельна компанія "Сатурн" відмовити за безпідставністю.

Зокрема апелянт вказує, що договір купівлі- продажу від 30 вересня 2008 року на який позивач посилається, як на правову підставу набуття ним права власності є нікчемним з моменту його укладання, оскільки укладений всупереч вимогам Закону і не створює для його сторін будь яких прав та обов'язків.

ОСОБА_3 зазначає, що суд не дослідив ряд важливих питань, які стосуються безпосередньо правильного вирішення справи та не витребував документи, які ним заявлялися у судовому засіданні для спростування доводів ПП "Будівельна компанія"Сатурн".

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з підстав викладених в ній.

Представник ПП "Будівельна компанія "Сатурн" - Варода П.Б. проти поданої апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що дане рішення ухвалене у відповідності з вимогами вказаної статті.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та задовільняючи позовні вимоги ПП "Будівельна компанія "Сатурн" суд першої інстанції виходив з того, що інвестиційний договір на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення укладений 08 лютого 2012 року між ПП «Будівельна компанія «Сатурн» та ОСОБА_3, предметом якого є спірна двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 не був підписаний в установленому порядку керівником ПП «Будівельна компанія «Сатурн», а також відсутні докази, які б підтверджували факт правомірності набуття права власності ОСОБА_3 на квартиру № 19 у вищевказаному будинку та здійснення оплати за дане житло та за недоведеністю яким чином укладений даний договір купівлі-продажу від 30 вересня 2008 року укладений між концерном "Військторгсервіс" та ПП "Будівельна компанія "Сатурн" порушує права ОСОБА_3

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із вільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги недійсності правочину передбачені ст. 215 цього кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною( сторонами) вимог, які встановлені ч. ч.1 -3 ,5,6 ст. 203 ЦК України, яка говорить, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину, підлягають застосуванню загальні приписи ст. 3,15,16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду даного спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину , передбаченого законом, але й визначено чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2008 року між Концерном «Військторгсервіс» та ПП «Будівельна компанія «Сатурн» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема адміністративного будинку під літерою «А» загальною площею 1106,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстроване за ПП «Будівельна компанія «Сатурн» ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 21 листопада 2008 року, реєстраційний номер запису: 25500571.

Наказом ПП «Будівельна компанія «Сатурн» від 29 вересня 2012 року №22/12 затверджено проектну документацію «Реконструкція адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою АДРЕСА_1.

28 листопада 2013 року ПП «Будівельна компанія «Сатурн» подано та зареєстровано в Інспекції ДАБК у Тернопільській області за №ТП 14313332038 декларацію про готовність об»єкта до експлуатації у відповідності до якої закінчений будівництвом багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 визнано готовим до експлуатації.

Наведені обставини свідчать про те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ПП "Будівельна компанія "Сатурн", а тому саме приватне підприємство є належним позивачем, вважаючи порушеним їхнє право в частині неправомірного укладання інвестиційного договору від 08 лютого 2012 року на будівництво квартири АДРЕСА_1 та не отримання оплати за неї зі сторони ОСОБА_3

ОСОБА_3, перебуваючи на посаді генерального директора ПП «Будівельна компанія «Сатурн» з 02 січня 2009 року, починаючи з жовтня 2012 року здійснював реконструкцію адміністративного будинку у АДРЕСА_1 під багатоквартирний житловий будинок.

У судовому засіданні першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 подав в Реєстраційну службу Тернопільського міського управління юстиції неправдиві відомості, щодо укладання інвестиційного договору на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення в АДРЕСА_1 під час реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, акт прийому-передачі до Інвестиційного договору від 08 лютого 2012 року, довідку щодо належності квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 про сплату ним вартості квартири ПП "Будівельна компанія "Сатурн" , внаслідок чого ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та провів її державну реєстрацію.

Як видно з витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором та підписантом ПП «Будівельна компанія «Сатурн» з 31 серпня 2010 року вважається ОСОБА_7 , який в суді першої інстанції заперечив факт його підпису в інвестиційному договорі від 08 лютого 2012 року, вказавши, що від його імені , як директора ПП "Будівельна компанія "Сатурн" проставлені підписи іншою особою.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про відкрите кримінальне провадження №12016210010000412 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 КК України за фактом використання ОСОБА_3 завідома підроблених документів, яка знаходиться на розгляді в суді першої інстанції.

У висновку експерта №1.1-118/16 від 24 березня 2016 року у кримінальному провадженні №12016210010000412 від 04 лютого 2016 року, зазначається, що підписи від імені ОСОБА_3 у розділах «Замовник» інвестиційного договору на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення від 08 лютого 2012 року та «Прийняв Замовник», акту прийому-передачі до Інвестиційного договору на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення в АДРЕСА_1 від 08 лютого 2012 року виконані самим ОСОБА_3 підписи від імені ОСОБА_7 у розділі «Забудовник» інвестиційного договору на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення від 08 лютого 2012 року, акту прийому-передачі до Інвестиційного договору на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення в АДРЕСА_1, від 08 лютого 2012 року та довідки щодо належності квартири № 19 АДРЕСА_1 виконані не ОСОБА_7, а іншою особою. Якою саме особою виконані підписи від імені ОСОБА_7 у розділі «Забудовник» інвестиційного договору на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення від 08 лютого 2012 року, акту прийому-передачі до Інвестиційного договору на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення в АДРЕСА_1 від 08 лютого 2012 року та довідки щодо належності квартири АДРЕСА_1 , встановити виявилося неможливим.

При цьому, посилання ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі, що даний висновок експерта зроблений у кримінальному провадженні, а не при розгляді цивільної справи є безпідставними, оскільки висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України. Разом з тим, відповідно до положень ст. 66 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Також, в статті 1 Закону України "Про судову експертизу" дано визначення поняття судової експертизи - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні не лише суду, а й органів дізнання, попереднього слідства. В силу статей 7, 10 вказаного Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Саме таким вимогам і відповідає висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи №1.1-118/16 від 24 березня 2016 року у кримінальному провадженні №12016210010000412 від 04 лютого 2016 року, експертом Тернопільського НДЕКЦ МВС України, який має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчої експертизи за спеціальністю1.1.( дослідження почерку і підписів).

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає , що оскільки зазначений висновок почеркознавчої експертизи, проведеної в кримінальному провадженні, містить інформацію щодо предмета доказування в цивільній справі, то при ухваленні рішення судом із зазначенням висновку експерта з врахуванням інших доказів та обставин справи не призводить до неправильного вирішення спору.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3, що він оплатив вартість квартири, а касовий ордер про її сплату викрали, оскільки вони є голослівними та спростовуються матеріалами справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що в ПП "Будівельна компанія "Сатурн" проводилася фінансова бухгалтерська перевірка відносно проведення оплати вартості квартири громадянами, які приймали участь у будівництві будинку по АДРЕСА_1 і виявили, що саме ОСОБА_3 не вносив оплату, подав завідома неправдиві відомості про оплату квартири у Державну реєстраційну службу Тернопільського міського управління юстиції .

Аналіз здобутих доказів, дає судовій колегії підстави вважати, що інвестиційний договір на реконструкцію адміністративного будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення на квартиру АДРЕСА_1 від 08 лютого 2012 року між ПП "Будівельна компанія "Сатурн" та ОСОБА_3 підписаний іншою особою, замість керівника зазначеного підприємства та не оплачено її вартість 122 220, 00 грн., а тому суд першої інстанції правомірно ухвалив рішення, визнавши інвестиційний договір на будівництво двох кімнатної квартири АДРЕСА_1 - недійсним.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на нікчемність договору купівлі - продажу від 30 вересня 2008 року, оскільки вважає його не укладеним, без нотаріального посвідчення та не пройшов державної реєстрації, а тому відповідно з підстав нікчемності не може визнаватися недійсним. Колегія суддів вважає дані доводи не обґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається та встановлювалося судом першої інстанції, що згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09 червня 2016 року у справі за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1, загальною вартістю 5478207,60 грн., укладений 30 вересня 2008 року між концерном «Військторгсервіс» та ПП «Будівельна компанія «Сатурн». У задоволенні позовних вимог про зобов'язання ПП «Будівельна компанія «Сатурн» повернути до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання концерну «Військторгсервіс» нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться у АДРЕСА_1, загальною вартістю 5478207, 60 грн. відмовлено.

Листом Департаменту державної власності Міністерства оборони України №355/1/1980 від 06 липня 2016 року у зв'язку із скрутним матеріальним становищем концерну «Військторгсервіс», відсутністю грошових коштів, які концерн зобов'язаний повернути ПП «Будівельна компанія «Сатурн» за договором купівлі-продажу від 30 вересня 2008 року, неможливістю повернення частини нежитлових приміщень, реалізованих за вказаним договором у зв»язку із проведеною реконструкцією, тобто неможливістю здійснення реституції, рекомендовано припинити подальшу роботу щодо витребування та повернення у власність держави у повне господарське відання Концерну «Військторгсервіс» нежитлових приміщень, що знаходяться у АДРЕСА_1.

Так вищезазначений договір купівлі-продажу визнавався недійсним, а тому відповідно в силу норм ч.3 статті 61 ЦПК України обставини встановленні судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, таким чином суд немає підстав вважати даний договір нікчемним.

Згідно ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до норм ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на вимогах Закону.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та обґрунтовано зробив висновок, на підставі якого ухвалив відповідне рішення.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для його скасування, тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2017 року- залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків