Рішення № 6905430, 26.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.2009                                                             Справа № 10/130

За позовом за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород

про стягнення 3795906,03 гривень.

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: Гриньок ОА.- головний юрисконсульт відділу представникцтва інтересів Компанії в судах управлінння правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту ДК "Газ України", довіреність №31/10 від 12.06.09

від відповідача: Коцур Т.Б.- провідний юрисконсульт, довіреність №07/304 від 06.02.09

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія „Газ України" НАК „Нафтогаз України”, м. Київ звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород про стягнення суми 3795906,03 грн., в т.ч. 3278731,96 грн. основного боргу, 367191,75 грн. пені, 98361,96 грн. інфляційних та 51620,36 грн. 3% річних.

Позов мотивовано тим, що в порушення взятих на себе за договором №07/01-09-06/09-369-Р від 31.03.2009 р. поставки природного газу зобов’язань відповідач не оплатив в повному обсязі вартість отриманого в березні 2009 року природного газу, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, що станом на день заявлення позову склала 3278731,96 грн.

За порушення строків оплати отриманого природного газу відповідачу згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, п. 6.1 договору нараховано пеню в розмірі 367191,75 грн. та відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України –нараховано інфляційні в розмірі 98361,96 грн., 3% річних в розмірі 51620,36 грн.

Представником позивача позов підтримано в повному обсязі. Посилається на обґрунтування та підтвердження підстав позовних вимог доданими документальними доказами.

Представником відповідача підтримано викладені в письмовому відзиві на позов № 07/2210 від 04.11.09 заперечення відповідача стосовно позовних вимог в частині стягнення нарахованих сум пені, інфляційних та 3% річних, мотивовані з посиланням на відсутність вини підприємства відповідача у виникненні заборгованості за поставлений газ, а також на фінансову неспроможність підприємства, викликану, зокрема, значною кризою неплатежів в паливно-енергетичному комплексі. Просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій. Натомість, представником відповідача заявлено, що проти наявності основного боргу у заявленому до стягнення розмірі відповідач не заперечує.

Представником позивача заявлено заперечення проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ ( Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз”, м.Ужгород ( Покупець) укладено договір №07/01-09-06/09-369-Р від 31.03.2009 р. поставки природного газу.

Відповідно до п. 1.1, п.2.1. укладеного договору Постачальник зобов’язувався передати у власність Покупцю в березні 2009 році природний газ з ресурсів вересня 2008 року в обсязі 2671,500 тис. куб.м., для його подальшої реалізації промисловим споживача та іншим суб’єктам господарювання, які є кінцевими споживачами, а Покупець –прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за газ мала бути здійснена Покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника протягом 3 ( трьох ) днів з моменту укладення договору.

Так, в березні 2009 р.на підставі договору ( п.2.1 ) позивачем передано відповідачеві природний газ в об’ємі 2671,500 тис. куб.м. на загальну суму 3278731,96 грн., що підтверджується актом прийому –передачі природного газу від 31.03.09 ( додано до матеріалів справи). Відповідач зобов’язання по оплаті не виконав, внаслідок чого станом на день заявлення позову за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 3278731,96 грн.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Оскільки відповідач не оплатив в установленому договором порядку вартість переданого природного газу, борг в розмірі 3278731,96 грн. за переданий природний газ підлягає примусовому стягненню.

За допущену прострочку платежів на підставі п.6.1 договору відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 367191,75 грн. за період прострочки з 04.04.09 по 04.10.09 (згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком).

Оскільки, як вказано вище, позивачем доведено, а відповідачем належними доказами не спростовано факт прострочення платежів за отриманий протягом спірного періоду природний газ, вимоги про стягенння пені є правомірними, відповідають змісту договірних умов (п.6.1),а також норм ст. ст. 549 - 551 Цивільного кодексу України, ст.231, 232 Господарського кодексу України.

За прострочку виконання грошового зобов’язання відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні. Розмір 3 % річних згідно з розрахунком складає 51620,36 грн., розмір інфляційних –98361,96 грн.

Позовні вимоги в частині 98361,96 грн. інфляційних та 51620,36 грн. 3% річних суд визнає обґрунтованими відповідно до закону, а отже такі підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задовленню повністю.

Стягується сума 3795906,03 грн., в т.ч. 3278731,96 грн. основного боргу, 367191,75 грн. пені, 98361,96 грн. інфляційних та 51620,36 грн. 3% річних.

При вирішенні спору по суті судом відхилено клопотання відповідача про зменшення розміру пені, мотивоване з посиланням на фінансову неспроможність та збитковість підприємства. Суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для зменшення пені в порядку норм ч.3ст.551 Цивільного кодексу України,ст.233 Господарського кодексу України, оскільки розмір нарахованої пені не є надмірно великим відносно суми заборгованості, а також розміру нарахованих інфляційних та 3% річних. Слід також врахувати, що беручи на себе зобов’язання по оплаті спірного газу та визначаючи за змістом договірних умов обсяг таких зобов’язань, відповідач діяв на засадах власного комерційного розрахунку та комерційного ризику, а отже, з урахуванням об’єктивно існуючого фінансового стану, мав розрахувати можливість забезпечити повну оплату отриманого у власність природного газу.

За правилами до ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та 236 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” ( м. Ужгород, вул. Погорєлова,2, ідентифікаційний код 05448610) на користь Дочірної компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України”( м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) суму 3795906,03 грн. ( в т.ч. 3278731,96 грн. основного боргу, 367191,75 грн. пені, 98361,96 грн. інфляційних та 51620,36 грн. 3% річних), відшкодування витрат позивача по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та 236 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено, в порядку передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович