Ухвала суду № 69054095, 22.09.2017, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/2484/17

22.09.2017

1-кс/328/505/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року м. Токмак

Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М., при секретарі судового засідання Корольковій К.М., за участі слідчого Соловей Н.О., прокурора Мітленка С.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області клопотання старшого слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Токмак Запорізької області, українця, громадянина України, який не працює, має освіту середню технічну, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий:

- 04.10.1992 Токмацьким районним судом за ст. 206 ч.3, ст.117 ч.1, 42 КК України (ред.1960р.) до 4 років позбавлення волі. Звільнений 18.05.1996 по відбуттю строку покарання;

- 10.12.2001 Токмацьким районним судом за ст. 206 ч.2 КК України (ред.1960р.) ст.187 ч.1, ст.187 ч.2, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі. Звільнений 03.06.2008 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 4 місяця;

- 05.12.2008 Токмацьким районним судом за ст. 186 ч.2, ст. 15 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців. На підставі ст.71 КК України визначено покарання 6 років позбавлення волі. Звільнений 29.05.2013 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 4 місяці 21 день. Судимість не знята та не погашена;

- 19.05.2015 Токмацьким районним судом за ст. 185 ч. 2, ст. 15 ч. 3, 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. Звільнений 17.03.2017 по відбуванню строку покарання,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2017 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого, погоджене із прокурором Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що 21.09.2017, близько 21 годині 15 хвилин ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, і реалізуючи свій злочинний умисел із корисливих мотивів, перебуваючи біля території домоволодіння № 31 по вул. Пушкіна в м. Токмак Запорізької області, повторно, незаконно заволодів мопедом марки "Viper Shtorm", державний номер НОМЕР_1, номер рами LFFWBT7C081017123, чорно-червоного кольору, який належить ОСОБА_5

21.09.2017 о 23:30 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

За даним фактом слідчим відділенням Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області України в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080350001017 від 22 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

22.09.2017 у кримінальному провадженні № 12017080350001017 від 22 вересня 2017, ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1) протоколами огляду місць події від 22.09.2017, в ході одного з яких, в сараї за місцем мешкання ОСОБА_1, вилучено мопедом марки "Viper Shtorm", державний номер НОМЕР_1;

2) протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 22.09.2017;

3) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 22.09.2017;

4) протоколом затримання ОСОБА_7 від 21.09.2017.

На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Згідно вимог ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, відноситься до категорії тяжких та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від пяти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Крім того, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_1:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/ суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується: зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та /або/ суду.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_1 маючи судимість у встановленому законом порядку не зняту та не погашену, звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став та знову вчинив нове кримінальне правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на свободі буде переховуватись від органів досудового розслідування та /або/ суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, що є ризиками, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності постійного джерела доходу, є ризик того, що ОСОБА_8 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави неможливо.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що проживає з матірю похилого віку за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Ватутіна 18, тому просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_2 підтримала позицію свого підзахисного.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_8 встановлено, що до нього не застосовувалося насильство у даному кримінальному провадженні.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисника, слідчого, думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні СВ Токмацького відділення поліції Пологівського відділу ГУНП України в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження за № 12017080350001017 від 22 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

21.09.2017 о 23:30 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22.09.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 289 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та доданими до клопотання матеріалами.

В цій частині слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. Матеріали кримінального провадження, на які посилався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини: так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, фактичні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме, що підозрюваний не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, міцних соціальних звязків не має, не працевлаштований, не мав стабільного доходу для існування, хоча є особою працездатного віку, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, високий ризик можливості вчинення інших протиправних діянь, та, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9, у разі визнання його винним, з огляду на можливість переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

В судовому засіданні встановлено, що існують обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_1, а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені ризики достатньо обґрунтовані у клопотанні.

Таким чином, слідчий суддя, на підставі ст.ст.177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті177 КПК України, а також те, що для запобігання зазначеним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування доведених слідчим та прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, ті обставини, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних звязків, не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, неодноразово судимий, лише пів року назад звільнений з місць позбавлення волі, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Дані, що свідчать про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, що перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, а також інших обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим та прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід- тримання під вартою.

Враховуючи, вимоги ч.5 ст. 182 КПК України, той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 не підпадає під перелік злочинів, визначених ч.4 ст. 183 КПК України, тому, з урахуванням майнового стану підозрюваного, визначається можливість застосувати заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 32000 гривень (1600 х 20 = 32000).

Відповідно до ч.3 ст. 182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною розяснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця увязнення.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.176-178, 182, 193-194, 196, 197, 369-372,395 КПК України,

ухвалив:

Клопотання слідчого Токмацького відділення поліції Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції соловей ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Токмацької місцевої прокурори Мітленком Сергієм Валентиновичем про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з 23 годин 30 хвилин 21 вересня 2017 року.

Термін дії ухвали закінчується 19 листопада 2017 року.

Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.

Розмір застави визначити в межах 20 двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 32000 гривень (1600 х 20 = 32000), у національній грошовій одиниці.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № 37319085001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, кримінальне провадження за № 12017080350001017 від 22 вересня 2017 року, Токмацький районний суд Запорізької області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії покладених слідчим суддею обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 19 листопада 2017 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя