Постанова № 69053612, 20.09.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4594/17

Провадження №2-а/333/250/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Запоріжжя 20 вересня 2017 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючий суддя Фунжий О.А., розглянувши в скороченому проваджені адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними дій і зобовязання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача і зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримував пенсію за вислугу років як військовослужбовець. Після призначення цієї пенсії він продовжував працювати, сплачуючи страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. З 8 листопада 2016 р. позивач перебуває на обліку в Шевченківському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком. При розрахунку розміру пенсії за віком відповідач використав показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 р., посилаючись на вимоги ст. 45 ч.3 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». За захистом свого права він звернувся до суду щодо невірного обчислення та виплати пенсії. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2016 р. його позов задоволено, відповідача зобовязано здійснити перерахування пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком. В мотивувальній частині цієї постанови вказано, що у розумінні Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсіонером позивач не був та пенсія за віком йому призначена вперше. 26 червня 2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію. Листом від 12 липня 2017 р. відповідач повідомив, що він не має права на таке підвищення пенсії, оскільки до призначення пенсії за віком йому виплачувалась пенсія за вислугу років. Вказані дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки пенсія за віком йому призначалась вперше. З наведених підстав позивач просить суд визнати вказані дії відповідача протиправними та зобовязати перерахувати і виплачувати йому з 8 листопада 2016 р. пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 28%. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на сплату судового збору в сумі 640 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення, в яких зазначив, що дії Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відповідають чинному законодавству України. Позивач 8 листопада 2016 р. звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком. Пенсія йому призначена відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч.1 ст. 29 вказаного Закону неможливо, оскільки 1 січня 1999 р. позивачу була призначена пенсія за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наданими позивачем документами встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізької області, продовжуючи працювати.

8 листопада 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідач призначив позивачеві пенсію за віком з урахуванням середньої заробітної плати по народному господарству України за 2007 р., посилаючись на ст. 45 ч.3 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з таким порядком обчислення пенсії, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними і зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2016 р. позов ОСОБА_2 задоволено, відповідача зобовязано перерахувати позивачеві пенсію за віком з 8 листопада 2016 р. відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2013-2015 рр.) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

26 червня 2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 8 листопада 2016 р.

Листом від 12 липня 2017 р. відповідач відмовив позивачеві у перерахунку пенсії з вказаних підстав, оскільки до призначення пенсії за віком йому виплачувалась пенсія за вислугу років.

Відмову відповідача у перерахунку позивачеві пенсії суд вважає протиправними з наступних підстав.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно зі ст. 29 ч.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав право на пенсію за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» після досягнення 60-річного віку, 8 березня 2012 р. Оскільки із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся 8 листопада 2016 р.,тобто після досягнення віку 64 років 5 міс., або 56 міс., він має право на підвищенням розміру пенсії, передбачене ст. 29 ч.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Посилання представника відповідача на те, що з 1 січня 1999 р. позивач отримував пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не береться судом до уваги з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить про те, що законодавець повязує призначення пенсії з підвищенням її розміру особі, яка набула право саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Оскільки позивач раніше отримував пенсію за другим законом - Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ця обставина не впливає на призначення пенсії з підвищенням відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

З наведених вище підстав суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахуванні і виплаті позивачеві пенсії за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», є протиправними.

Для поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобовязати відповідача перерахувати і виплачувати йому з 8 листопада 2016 р. пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 28%.

У відповідності зі ст. 94 КАС України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 640 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Керуючись ст. 159-163 КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними дій і зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням положень ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Зобовязати Шевченківське обєднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 8 листопада 2016 р. пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 28%.

Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.А.Фунжий