Рішення № 6905353, 24.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" листопада 2009 р. Справа № 2/185-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира Капелюх В.О. (довіреність №4057 від 23.11.09)

від відповідача Гайдаш Ю.З. (довіреність від 01.04.09)

від третіх осіб не з'явились

за участю прокурора Барілов Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира (м. Житомир)

до Чуднівської селищної ради (смт. Чуднів)

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військової частини А1979 (смт. Чуднів)

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє вимог на предмет спору громадянина ОСОБА_3 (смт. Чуднів)

про скасування рішення від 29.07.2008р.

Прокурором в інтересах позивача пред'явлено позов скасувати рішення24 сесії 5-го скликання Чуднівської селищної ради від 29.07.08 №551, яким надано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,10га. по вул. Ватутіна в смт. Чуднів для ведення особистого селянського господарства посилаючись на те, що вказане рішення прийняте незаконно, з перевищенням повноважень та всупереч ЗУ "Про використання земель оборони".

20.10.09 до суду надійшла заява, якою прокурор уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним оспорюване рішення 24 сесії 5-го скликання Чуднівської селищної ради від 29.07.08 №551(а.с.91).

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги відповідно до уточнень позовних вимог, зазначив, що земельна ділянка у Міністерства оборони не вилучалась. Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий Бердичівській КЕЧ району Міністерству оборони СРСР (на даний час МО України), не скасований. Командир військової частини не уповноважений на укладання договорів щодо земельних ділянок. В державному акті 1982 року зазначені всі зміни, які вносились щодо площі земельної ділянки та рішення на підставі яких вносились ці зміни, з 1982 року вносиличь лише дві зміни, однак жодної зміни про надання земельної ділянки ОСОБА_3 не внесено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, зазначив, що земельна ділянка у Міністерства оборони не вилучена, існує Державний акт від 1982року, який посвідчує право власності на спірну земельну ділянку за Бердичівською КЕЧ району.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, зазначив, що Державний акт від 1982р. виданий неіснуючою на даний час державою. Рішення селищної ради про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки було правомірним.

23.11.09 до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 в якому просить припинити провадження у справі посилаючись на ст.ст.1,21 ГПК України, оскільки позов поданий у тому числі і до фізичної особи , що виключає розгляд цієї справи в господарських судах України (а.с.92).

Суд відмовляє ОСОБА_3 у задоволенні даного клопотання, оскільки він не є відповідачемчинним законодавством не передбачено, що третіми особами у справі можуть бути лише особи перелічені в ст.1 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Проведеною прокуратурою перевіркою дотримання вимог земельного законодавства посадовими особами військової частини А-1979 та квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир встановлено, що на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою серії В №022374 від 1982 року виданого Житомирською обласною радою народних депутатів Бердичівській КЕЧ району, у користування Міністерству оборони СРСР (на даний час МО України) в особі Бердичівської КЕЧ району надано земельну ділянку загальною площею 266,9га.

На підставі Директиви Міністра оборони України №Д-322/1/01 "Про проведення організаційних заходів у Збройних силах у 2008 році" розформовано Бердичівську квартирно-експлуатаційну частину району, її правонаступником визначено квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомира (а.с.17-18).

Сторони у судовому засіданні не заперечили, що за згодою Міністерства оборони України від 17.02.07р. , з МО України до комунальної власності територіальної громади смт.Чуднів були передані житлові будинки та об'єкти соціальної інфраструктури військового містечка №9 військової частини А-1979.

Рішенням двадцять четвертої сесії 5-го скликання №551 від 29.07.08р. "Про надання у власність земельної ділянки гр.ОСОБА_3." було вирішено надати гр.ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, площею 0,10га, по вул.Ватутіна в смт.Чуднів, для ведення особистого селянського господарства (а.с.29).

11.05.07 гр. ОСОБА_3, на підставі рішення Чуднівської селищної ради 7-ої сесії 24-го скликання від 31.01.03р. , був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ №854786, площею 0,15га, що розташована в смт.Чуднові по вул.Ватутіна,4, для обслуговування житлового будинку (а.с.93).

Під час проведеної прокуратурою перевірки за участю представників державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області , встановлено, що земельна ділянка надана у власність ОСОБА_3 знаходиться на землях оборони, а саме : військового містечка №9 (смт.Чуднів), на ній розпочато будівництво житлового будинку про що був складений протокол огляду місця події від 05.08.09р. (а.с.31-32).

При цьому, прокурор у позовній заяві зазначив, що земельна ділянка військового містечка №9 (смт.Чуднів) на якій дислокуються вище зазначені об'єкти нерухомого майна та соціальної інфраструктури до відання Чуднівської селищної ради не передавалась, а постійний землекористувач - КЕВ м.Житомир, від земельної ділянки, право на яке посвідчене державним актом на право користування земельною ділянкою серія В №022374 від 1982р., як повністю так і в будь-якій частині встановленим порядком, не відмовлялась.

Обгрунтовуючи позовні вимоги покурор посилається на те, що своїм рішенням №551 від 29.07.08р. Чуднівська сільська рада фактично вилучила земельну ділянку з числа земель оборони по вул.Ватутіна в смт.Чуднові, загальною площею 0,10га та надала її гр.ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства чим була заподіяна шкода державі в особі КЕВ м.Житомир та військової частини А-1979 у вигляді позбавлення можливості виконувати свої завдання за призначенням, порушені їх інтереси як безпосередніх землекористувачів, а відповідно і інтереси держави, як власника спірної земельної ділянки.

Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що відповідно до ст.78 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Землі військового містечка №9 військової частини А-1979 перебувають у межах населеного пункту-селища Чуднів і на них розташовані об'єкти комунальної власності, передані територіальній громаді селища Міністерством оборони України - житлові будинки та об'єкти соціальної інфраструктури. Набуття права власності на дану земельну ділянку Чуднівською селищною радою не суперечить чинному законодавству, оскільки п.4 ст.83 Земельного кодексу України передбачено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі зокрема, виникнення інших підстав, передбачених законом, в даному випадку це передача у комунальну власність об'єктів житлового фонду та соціальної інфраструктури, які не могли бути передані в комунальну власність без земельних ділянок на яких вони розташовані.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно ст.3 Земельного кодексу України (далі-Кодекс) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

За ст.ст.18,19 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України серед яких землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення мають особливий правовий режим.

Стаття 77 Земельного кодексу України зазначає, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військової частини, установ, військовонавчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про збройні сили України", земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий ражим майна у Збройних Силах України", військове майно- це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами, організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди тощо.

Сторони у судовому засіданні та у письмових поясненнях не заперечили, що за згодою Міністерства оборони України, 17.02.07р. з МО України до комунальної власності територіальної громади смт.Чуднів були передані житлові будинки та об'єкти соціальної інфраструктури військового містечка №9 військової частини А-1979.

Разом з тим, стаття 141 Земельного кодексу України встановлює виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 149 Земельного кодексу України, передбачено, що вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Пунктом 45 Положення "Про порядок надання в користування земель для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого Наказом Міністерства оборони України №483 від 22.12.1997 року, передбачено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва ЗС України.

За п.п.48,50 згаданого положення, перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження міністру оборони України. Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

З наведеного вбачається, що відповідач мав право вилучити спірні земельні ділянки із земель запасу Міністерства оборони лише після отримання дозволу Міністерства оборони України - землекористувача даних земельних ділянок.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання згоди чи дозволу, визначеними у п.45 Положення особами, на передачу спірних земель - земель оборони, до земель Чуднівської селищної ради.

Отже спірна земельна ділянка могла бути надана громадянину ОСОБА_3 тільки після вилучення цієї ділянки у користувача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир, чого у встановленому порядку не було зроблено.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним рішення Чуднівської селищної ради №551 від 29.07.08 "Про надання земельної ділянки у власність гр.ОСОБА_3".

3.Стягнути з Чуднівської селищної ради (Житомирська область, смт. Чуднів, вул.Леніна, 146, код 04344952):

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 85,00грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (р/р 31218259703002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319) - 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 6 прим.