Рішення № 6905223, 19.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.09 р.                     Справа № 10/187                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Максецька О. С. - довіреність;

від відповідача – Мітрюшкіна Д. Ф. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” м. Донецьк;

про стягнення 47724,72грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 41891,27грн., за реактивну електроенергію в сумі 4087,31грн., 3% річних в сумі 218,60грн. та пені в сумі 1527,54грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №118 від 01.03.2003р. (далі - Договір) та Додаток №5 до нього, протокол узгодження розбіжностей, акти прийому-передачі електричної енергії за червень-липень 2009р., рахунки №11/118 за червень-липень 2009р., розрахунок суми позову, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Крім того, відповідач надав клопотання про відстрочення виконання рішення суду на три місяці посилаючись при цьому на тяжкий фінансовий стан у зв’язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України та наявність заборгованості з заробітної плати в розмірі 5096312,95грн.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.5.1 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживання електричної енергії без договору не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений Договір, згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року (тобто до 31.12.2003р.) та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно умов Договору (п.п. 2.1.1, 2.2.3), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків за електроенрегію” та №10 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Пунктом 7 Додатку №5 до Договору та протоколу узгодження розбіжностей сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти банківських днів.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується Актами приймання-передачі за червень-липень 2009р., що підписані сторонами.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії №11/118 за червень-липень 2009р. були вручені представнику відповідача для оплати 03.07.2009р. та 03.08.2009р. відповідно, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на ньому. Вказані обставини не заперечувались відповідачем у судовому засіданні.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п. 7 Додатку №4 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти банківських днів.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідачем рахунки за червень-липень 2009р. сплачені у повному обсязі не були, що по суті відповідачем не заперечувалось.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної та часткової оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за червень-липень 2009р. за активну електроенергію в сумі 41891,27грн. та за реактивну електроенергію в сумі 4087,31грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 41891,27грн. та за реактивну електроенергію в сумі 4087,31грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 218,60грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 1527,54грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 0,19% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за активну електроенергію в сумі 41891,27грн. та за реактивну електроенергію в сумі 4087,31грн., який утворився за червень-липень 2009р.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, з огляду на застосування подвійної облікової ставки НБУ при розрахунку, суд вважає його вірним та обґрунтованим і вимоги в цієї частин підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем було надано клопотання про відстрочення виконання рішення суду на три місяці. В обґрунтування клопотання він посилався на тяжкий фінансовий стан у зв’язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України у 2009р. та наявність заборгованості з заробітної плати в розмірі 5096312,95грн. У підтвердження надав довідку №735 від 18.11.2009р.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Суд вважає такими, що заслуговують уваги мотиви викладені у заяві боржника, зокрема, те, що: відсутність фінансування з Державного бюджету України у 2009р. та наявність заборгованості з заробітної плати в розмірі 5096312,95грн.тощо.

У роз’ясненнях від 12.09.96 р. N 02-5/333„Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” Вищий господарський суд України зазначив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства боржника, ступінь його вини у виникненні боргу, суд приходить до висновку, що заява боржника підлягає задоволенню, а рішення відстроченню виконанням строком на три місяці.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 256, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 41891,27грн., за реактивну електроенергію в сумі 4087,31грн., 3% річних в сумі 218,60грн. та пені в сумі 1527,54грн.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” (83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1-д, ЄДРПОУ 24656975) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (83042, м. Донецьк, вул. Ломоносова, 12, ЄДРПОУ 00130915, р/р 260363011291 в філії ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за активну електроенергію в сумі 41891,27грн.

Відстрочити виконання рішення строком на три місяці.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” (83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1-д, ЄДРПОУ 24656975) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (83042, м. Донецьк, вул. Ломоносова, 12, ЄДРПОУ 00130915, р/р 26006301751415 у БО „Сонячне” філії ГУ ПІБ Дон. обл., МФО 334635) заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 4087,31грн., 3% річних в сумі 218,60грн. та пеню в сумі 1527,54грн.

Відстрочити виконання рішення строком на три місяці.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” (83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1-д, ЄДРПОУ 24656975) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (83042, м. Донецьк, вул. Ломоносова, 12, ЄДРПОУ 00130915, р/р 26006301751415 у БО „Сонячне” філії ГУ ПІБ Дон. обл., МФО 334635) витрати по сплаті державного мита в сумі 477,25грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 23.11.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1прим. – у справу.