Рішення № 69051258, 19.09.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.09.2017 227/1870/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого суддіЗдоровиці О.В.,

при секретарі Сисенко Ю.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля заочно цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 07.07.2016 року, яка виникла станом на 05.04.2017 року, в розмірі 24437,27 грн, з яких: 16591,58 грн. - заборгованість за кредитом; 2749,20 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 3981,96 грн. заборгованість за пенею та комісією; 1114,53 грн. залишок за несплаченим штрафом, передбаченим п.2.2 Генеральної угоди. Обґрунтовуючи вимоги позивач вказував на те, що відповідно до вищевказаної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості від 07.07.2016 року, відповідач отримав кредит у розмірі 16997,81 грн. у вигляді встановленої кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розміром 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом в указані в Заяві, Умовах та правилах строки. Але умови Генеральної угоди відповідачем не виконуються у зв»язку з чим, станом на 05.04.2017 року виникла заборгованість у вищевказаному розмірі. Позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1600,00 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився. Надав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача та позов підтримує в повному обсязі, а також зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача, що відповідає вимогамст. 169 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про що в матеріалах справи мається поштове повідомлення та телефонограма.

Відповідно до ч.1ст.224 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача по матеріалам, які є в наявності в справі і постановити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідача копію рішення суду для відома.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Між сторонами склалися кредитні правовідносини.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормоюст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст.530,631 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено уст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу(ч. 2ст. 1050 ЦК України).

Судом встановлено наступне.

07.07.2016 року між позивачем і відповідачем укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (далі Генеральна угода), яка була укладена з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником (ОСОБА_1Ф.) зобов'язань за кредитним договором № SAMDN52000130135398 від 23.12.2013 року.

Відповідно до п.2.1 умов Генеральної угоди відповідач отримав кредит у розмірі 16997,82 грн. у вигляді встановленої кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі, на строк 36 місяців, з 07.07.2016 по 31.07.2019 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розміром 2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом в указані в Заяві, Умовах та правилах строки. Відповідач зобовязався погашати заборгованість щомісячно в розмірі 666,87 грн. с «1» по «25» число кожного місяця.

Датою останнього погашення заборгованості є 31.07.2019 року (п.1.1.3 Генеральної угоди).

Пунктом 2.2. вказаної Генеральної угоди передбачено обов'язок позичальника сплатити банку штраф в розмірі 1114,53 грн., у разі несвоєчасного погашення заборгованості.

Відповідно до п.2.5 Генеральної угоди позичальник зобовязався повернути суму кредиту, процентів, винагороди згідно Генеральної угоди та Умов та правил.

Відповідно до п.2.8 Генеральної угоди при порушені позичальником зобовязань по погашенню кредиту, останній повинен сплатити банку пеню, розмір, якої вказаний в Умовах та правилах за кожний день прострочки.

З умовами та правилами надання продукту кредитних карт відповідачка була ознайомлена, про що свідчить її підпис в Генеральній угоді.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б\н від 07.07.2016 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1, станом на 05.04.2017 року (а.с.4), заборгованість відповідача перед банком становить 24437,27 грн., з яких: 16591,58 грн. - заборгованість за кредитом; 2749,20 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 3981,96 грн. заборгованість за комісією; 1114,53 грн. залишок за несплаченим штрафом, передбаченим п.2.2 Генеральної угоди.

Відповідно до вимогст.60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогамист.11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

В позовній заяві та в розрахунку заборгованості за кредитом позивачем зазначено (а.с.2,4), що станом на 05.04.2017 року у відповідача існує заборгованість за комісією в розмірі 3981,96 грн.

При цьому, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивачем не надано доказів на підтвердження підстав нарахування комісії.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки ні з Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості від 07.07.2016 року (а.с.6), ні з Умов та правил надання банківських послу, а ні зі змісту позовної заяви не вбачається підстав щодо нарахування комісії за укладеною між сторонами генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 07.07.2016 року суд, керуючись ч.4 ст.10 ЦПК України, своєю ухвалою від 25.07.2017 року розяснив позивачу про те, що обовязок доведення наявності заборгованості лежить на позивачеві, також було визнано явку представника позивача ПАТ КБ «Приватбанк» до судового засідання 19.09.2017 року обовязковою, для зясування питання щодо підстав нарахування комісії в розмірі 3981,96 грн.

Але в судове засідання 19.09.2017 року представник позивача не зявився та не надав до суду будь-яких доказів на підтвердження підстав нарахування комісії за укладеною між сторонами генеральною угодою в розмірі 3981,96 грн.

Доводи позивача про заборгованість за комісією в розмірі 3981,96 грн. - матеріалами справи не підтверджуються.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що у відповідача за укладеною між сторонами генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 07.07.2016 року є заборгованість за комісією в розмірі 3981,96 грн.

Судом встановлено, що відповідач з 23.01.2007 року зареєстрований за адресою Донецька обл.., Добропільського району с.Шахове, вул..Глухова, 20, що підтверджується повідомленням з виконавчого комітету Шахівської сільської ради від 27.06.2017 року №1432 (а.с.40).

Враховуючи наведене, суд вважає, що на договірні правовідносини між сторонами у справі розповсюджується дія Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, до таких населених пунктів віднесено і с.Шахове Добропільського району Донецької обл.., де зареєстрований відповідач.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі1114,53 грн. , який нарахований відповідно до п.2.2 Генеральної угоди, задоволенню не підлягають на підставі ст..2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», так як він нарахований після 14.04.2014 року

Зважаючи на викладене, розмір заборгованості за укладеною між сторонами генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 07.07.2016 року, яка підлягає задоволенню в даному випадку становить 19340,78 грн., з яких: 16591,58 грн. - заборгованість за кредитом; 2749,20 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.

В решті позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п.36 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Враховуючи вищевказані положення ЦПК України, а також розяснення постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1266,31 гривень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (79,14 %). Решту судового збору в сумі 333,69 гривень слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.526,530,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.3,5 -8,10,11,60,88,212 - 215,218,224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б\н від 07.07.2016 року, що виникла станом на 05.04.2017 року в сумі 19340,78 грн. (девятнадцять тисяч триста сорок гривень 78 коп.), яка складається з:

16591,58 грн. - заборгованість за кредитом;

2749,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у сумі 1266,31 грн. (одна тисяча двісті шістдесят шість гривень 31 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію заочного рішення, не пізніше трьох днів з дня його проголошення, направити відповідачурекомендованимлистоміз повідомленням для відома.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

19.09.2017