Рішення № 69049138, 21.09.2017, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1068/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Оборонової І.В.,

за участю секретаря Волкодав А.А.,

позивача:ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що з 08 жовтня 2004 року вона перебуває з відповідачем у шлюбі. За період шлюбу у них народилось двоє дітей: син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Подружнє життя у сторін не склалося та вже протягом тривалого періоду часу позивач проживає разом з дітьми окремо від відповідача. Відповідач зовсім не турбується про їхню сім'ю, матеріально її не підтримує. Він абсолютно не дбає про виховання дітей, про їхній духовний та фізичний розвиток, про їхнє утримання та матеріальне забезпечення. Зароблені гроші відповідач витрачає на власні потреби і усім необхідним для дітей позивач змушена забезпечувати самостійно. Однак, вланих коштів на потреби дітей не вистачає. Домовленості між сторонами про способи виконання обов'язку утримувати дитину не досягнуто і відповідач відмовляється від виконання свого батьківського обовязку по утриманню дітей, які повністю перебувають на її утриманні.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позові.

В судовому засіданні відповідач та його представник позовні вимоги визнали частково, вважаючи про доцільність стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки від доходів відповідача.

Заслухаваши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

З копії свідоцтва про одруження серії 1-ГЮ № 075999 судом встановлено, що 08 жовтня 2004 року Залузькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис за № 6 (а.с.5).

З копій свідоцтв про народження дітей встановлено, що батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач - ОСОБА_2 (а.с.6, 7).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання №547 від 15 серпня 2017 року, ОСОБА_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 має на утриманні двоє дітей: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які постійно з нею проживають і виховує вона їх самостійно (а.с.9).

Згідно ч.1 ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст.182 СК України повинен враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0007407 від 17.09.2013 року, відповідачу довічно встановлена третя група інвалідності загального захворювання (а.с.16).

Тому, виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, приймаючи до уваги, що неповнолітні діти проживають разом із позивачем та перебувають на повному її матеріальному утриманні і домовленості між нею та відповідачем про способи виконання обов'язку утримувати дітей не досягнуто, суд вважає вимоги позивача про стягнення із відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей правомірними.

Згідно ч.1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи вищенаведене, норми Сімейного кодексу України, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"; обов'язок обох батьків утримувати дитину до досягнення повноліття; приймаючи до уваги, що відповідачу встановлена третя група інвалідності загального захворювання, а неповнолітні діти позивача проживають разом із нею та перебувають на повному її матеріальному утриманні і домовленості між нею та відповідачем про способи виконання обов'язку утримувати дітей не досягнуто, суд вважає вимоги позивача про стягнення із відповідача аліментів на утримання дітей правомірними, які необхідно задоволити частково та визначити розмір аліментів у 1/3 частці від доходу відповідача, але не менше, ніж 50 відстотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дітей, обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч.1 п.3 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі ст.ст. 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 5 Закону України Про судовий збір ст.ст. 60, 88, 215, 292, 294, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки с.Залужжя, вул. П. Котяша, 6, Дубровицького району Рівненської області аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 29 серпня 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_6