Рішення № 69048898, 14.09.2017, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/856/17

Провадження №2/548/509/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2017 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

при секретарі - Листопад В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Хорольського районного судуПолтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого вказала, що 10 січня 2007 року вона ОСОБА_1, надала позивачу

заяву позичальника від 10.01.2007 року, згідно якої вона отримала кошти, на споживчі цілі (придбання товару), як було вказано в заяві, в сумі 1698,40 грн. (одна тисяча шістсот девяносто вісім гривень 40 коп.) строком на 12 місяців зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 27,17 грн. (двадцять сім гривень 17 коп.) та єдино разової допомоги за надання фінансового інструменту у розмірі 154,40 грн., з кінцевим терміном погашення 10.01.2008 року та щомісячним платежем у розмірі 178,20 грн. (сто сімдесят вісім гривень 20 коп.).

Тобто за весь час надання позивачці кредиту (12 місяців) вона повинна була здійснити 12 платежів на загальну суму 2138, 20 грн. (178,20 грн. х 12 міс.). Під час погашення вищевказаного кредиту, в силу складних життєвих обставин, у позивачки виникла заборгованість. ПАТ КБ «Приватбанк» мав право накласти в позасудовому порядку звернення на предмет застави, тобто на те майно, яке позивачка брала у кредит (газову плиту, вентиляційну витяжку та пральну машину). До теперішнього часу, із незрозумілих позивачці причин, позивач цього не зробив. Отже, ПАТ КБ «Приватбанк» свідомо не вчинив жодних дій для припинення кредитних правовідносин між сторонами, звернувши стягнення на її майно, яке відповідно того ж таки кредитного договору перебуває у заставі банку.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 Г не з»явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та прохала їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ПАТ КБ " ПриватБанк" свого представника не направив, з невідомих суду причин, хоча належним чином були повідомлені відповідно до ч.5ст.74 ЦПК Українипро час і місце розгляду справи, а тому на підставіст. 224 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого заперечень від позивача не надходило.

В судове засідання третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не з"явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відстуність.

В судове засідання третя особа Хорольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області свого представника не направив, хоча вчасно та належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Суд, врахувавши позицію позивача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

За змістом ст. ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Так, згідно з ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що у вересні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» проти позивачки подав позовну заяву датовану 26.09.2013 року до Хорольського районного суду Полтавської області про стягнення з неї заборгованості в сумі 31360,69 грн. Наслідком її подання є Ухвала Хорольського районного суду Полтавської області про відкриття провадження у справі від 18.10.2013 року . Позивачкою було подано заперечення на позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про застосування до її кредитних відносин із банком строків позовної давності, і відповідно нею була заявлена вимога про відмову у задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк». Перед першим же засіданням по цій справі, під натиском доводів позивачки заперечення на позов банку про застосування строків позовної давності, представником ПАТ КБ «ПриватБанк» була подана заява про залишення позову без розгляду, наслідком якої є ухвала суду .

10 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №8897, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 61719,37 грн., які є боргом за кредитним договором №рlg0Х32180179 від 10.01.2007 року, укладеним між позивачкою та ПАТ КБ «ПриватБанк», а також 1700 грн. витрат, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису.

23.05.2017 року старшим державним виконавцем Хорольського ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №8897 від 10.10.2016 року . Крім цього, позивачку було викликано до відділу ДВС та зобовязано вчинити певні дії по виконанню виконавчого напису нотаріуса, який вона оспорює даною позовною заявою.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.

Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені ст.ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.

У відповідності з п.3.4 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

У виконавчому написі, який позивачкою оспорюється, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зазначено, що стягнення проводиться за 09 років 07 місяців двадцять сім днів з 01.01.2007 року по 06.09.2016 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом МЮУ від 03.03.2004 р. передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється КМУ.

Відповідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Проте станом на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом строк позовної давності уже сплинув. А отже, відповідач, ПАТ КБ «ПриватБанк» не має права вимагати від позивачки грошові кошти. А вирішення кредитних правовідносин між позивачкою та банком лежать в сфері позовного провадження, а ніяк не в безспірному порядку через вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Право вимоги у банку давно сплинуло, а нотаріусом відповідно до ст. 88 Закону «Про нотаріат» не було перевірено чи не сплив трирічний строк з дня виникнення права вимоги та в порушення вимог зазначеної статті Закону України «Про нотаріат» було вчинено виконавчий напис.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» свідомо приховав від приватного нотаріуса інформацію про те, ще в 2013 році банк звертався до Хорольського районного суду Полтавської області про стягнення заборгованості з позивачки заборгованості. А отже, у безспірному порядку дане питання вирішуватися не може і виконавчий напис нотаріус вчиняти не мав права.

Тобто ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії з пропуском трирічного строку вимоги, а тому виконавчий напис, вчинений нотаріусом з пропуском цього строку, є таким, що не підлягає виконанню.

Викладене вище дає підстави суду для прийняття рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

По даній справі відповідачем не надано жодного доказу та заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення вимог позову та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно дост. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 640 гривень (квитанція на а.с. 1), а тому дані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 213 - 215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 8897 від 10 жовтня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів в сумі 61719,37 грн. (шістдесят одна тисяча сімсот девятнадцять гривень 37 коп.)

недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 Код ЄДРПОУ 14360570, к/р 32009100400 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640, 00 грн.

Рішення може бути переглянуте Хорольським районним судом за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до Хорольського районного суду в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий: