Постанова № 69048773, 10.11.2015, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2009/15-п

Провадження № 3/548/593/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2015 року м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., за участю секретаря Листопад В.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з ВДАІ Хорольського РВ УМВС України в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, не одруженого, маючого на утриманні 1 неповнолітнього сина, приватного підприємця, такого, що раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, в матеріалах справи дані про ідентифікаційний код відсутні, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ст. 130 ч. 1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 30.10.2015 року близько 00 год. 05 хв. на перехресті вулиць Леніна та Кременчуцька в м. Хорол Полтавської області керував власним автомобілем марки ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння, чим порушив пункт 2.9 ПДР України.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнав частково та пояснив, що його автомобіль марки ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1 стояв на стоянці поблизу шиномантежу, що знаходиться на перехресті вулиць Леніна та Кременчуцька в м. Хорол. після вживання спиртного на квартирі свого товариша, пішов до свого автомобіля, та сів в його салон. В цей час до нього підїхали працівники міліції, та стали його звинувачувати в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння. Він заперечував проти того, що він керував транспортом, тому погодився на продуття алкотестера, так як вважав, що пішохід має право бути в стані спяніння. Вину не визнав, тому, що в стані алкогольного спяніння не перебував, а лише на знаходився в салоні автомобіля. Просив визнати його невинним у інкримінованому йому правопорушенні. Після проведення судового засідання та перегляду відеозапису наданого для огляду в судовому засідання працівниками міліції вину визнав.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 130 ч.1 КУпАП підтверджується наступною дослідженою та перевіреною в судовому засіданні сукупністю доказів:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 30.10.2015 року Серії АП1 № 136146, де зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та вказано, що 30.10.2015 року близько 00 год. 05 хв. він по вул.. Леніна в м. Хорол, керував автомобілем ВАЗ, д.н.з. ВІ 9310ВЕ в стані алкогольного спяніння (а.с.3);

- письмовими поясненнями громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зазначили про те, що 30.10.2015 року, близько 00 год. 55 хв. вони були запрошені в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст.. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1, який в їх присутності продув алкотестер «Драгер» на екрані якого після продуття показало 0.99 проміле. Їхати в Хорольську ЦРЛ він відмовився ( а.с. 4,5);

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 ( інспектора ДАІ) про те, що 30.10.2015 року близько 00 год. 05 хв. Він разом із напарником відпрацьовували територію міста Хорол. Під час відпрацювання на перехресті вулиць Леніна та Кременчуцька ним було помічено автомобіль марки ВАЗ 21112 державний номерний знак, що з вул.. Кременчуцька заїхав на зупинку поблизу шиномонтажа, та зупинився перед ними. Із автомобіля вийшов чоловік в комуфляжній формі, як зясувалося пізніше правопорушник ОСОБА_1, від якого було чути запах алкоголю. Цей чоловік не заперечував того, що він був пяний, про те став говорити, що ми не зможемо довести, що він керував транспортним засобом, наполягав на тому, що він підійшов до автомобіля і на ньому не їхав. Після продуття алкотестеру «Драгер» в присутності 2-х понятих, було встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спяніння, після чого відносно нього було складено протокол. ОСОБА_1 вів себе нахабно, не підкорявся вимогам працівників міліції, тому виникла необхідність у виклику наряду міліції. Той факт, що ОСОБА_1 керував автомобілем зафіксовано на відео реєстратор, що був в службовому автомобілі.

- показаннями в суді свідка ОСОБА_5 ( працівника ДАІ), який дав свідчення, що по суті не відрізняються від показань ОСОБА_4

- показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що він із ОСОБА_1 29.10.2015 року, починаючи із 19 години на одній із квартир в житловому будинку по вул.. Кременчуцькій в м. Хорол, вживали спиртне, випивши десь по 300-400 гр. горілки. Того ж дня, близько 24 години, він пішов додому, залишивши ОСОБА_1 в квартирі. Точно не памятає, чи стояв автомобіль ОСОБА_1 перед підїздом. Про обставини затримання ОСОБА_1 та складання відносно нього працівниками ДАІ протоколу за ст. 130 ч.1 КУпАП нічого не знає. Зазначив, що житловий будинок в якому вони робили ремонт, знаходиться десь за 100 метрів від шиномонтажу та перехрестя вулиць Леніна та Кременчуцької.;

- відеозаписом авто реєстратора, на якому добре видно, що перед зупинкою працівниками міліції автомобіль ОСОБА_1 рухався, а вищевказана особа була за його кермом, який суд визнає належним та допустимим доказом, так як сам правопорушник не заперечував тієї обставини, що на цьому відеозапису зафіксовано події того дня і часу, що йому інкримінуються працівниками міліції, співпадає місце, час, та особи які були учасниками зафіксованих відеозаписом подій.

- письмовою роздруківкою з алкотестеру «Драгер», відповідно до якої ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спяніння.

Аналізуючи безпосередньо показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по справі, приходжу до висновку, що показання цих свідків щодо всіх зазначених ними в поясненнях наданих в суді обставин узгоджуються в повному обсязі як між собою, так і з письмовими поясненнями інших свідків та результатами відеозапису з відео реєстратора, даними протоколу про адміністративне правопорушення, а тому в судді не виникає підстав для недовіри цим свідкам.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Другим реченням цієї статті визначено засоби, якими встановлюються ці дані, що можуть бути доказами по справі.

За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і його зазначення на початку судового засідання про те, що він не керував транспортним засобом, а був лише пішоходом розцінюю як спосіб захисту правопорушника, та намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, що в судовому засідання згодом підтвердив і сам ОСОБА_1

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України).

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

За загальними правилами ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, даних про особу правопорушника, який є приватним підприємцем, має на утриманні неповнолітню дитину, його майновий стан, роботу повязану із керуванням транспортними засобами, вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, так як саме це стягнення буде відповідати вчиненому тарасенком О.Г. правопорушенню, буде необхідним та достатнім для попередження вчинення ним подібних дій в подальшому.

На підставі викладеного та керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.9,23,32,33,ч.1 ст.130,251,252,280,283,284,289,294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 3400 ( три тисячі чотириста) грн..

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП сума штрафу, вказана вище, підлягає стягненню у подвійному розмірі - в сумі 6800 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. (отримувач: УДКСУ в Хорольському районі: код отримувача ЄДРПОУ :3788111: банк отримувача :ГУДКУ в Полтавській області:МФО 831019: рр 31211206700464: код класифікації доходів бюджету:22030001:код ЄДРПОУ суду02886154.)

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.

Суддя: В.П. Старокожко