Постанова № 69047156, 15.09.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6668/17

Номер провадження 3/359/3018/2017

Номер протоколу 0348/12500/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М., розглянувши за участю представника митниці - ОСОБА_1, адвоката Огійчук4а О.А., адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 Давіда (Zurabishvili David), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: ОСОБА_2, м. Тбілісі, місце проживання (реєстрації): ОСОБА_2, м. Тбілісі, пос. Цкнеті, вул. Грішашвілі, буд. 30, працює: директор фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі, паспорт громадянина ОСОБА_2 для виїзду за кордон 09AL77522, виданий 22.06.2009 р„ орган, що видав: Ministry of Justice Vake.

в с т а н о в и в :

30.07.2017 о 09 год. 40 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП MA «Бориспіль» громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Zurabishvili David), який прилетів з ОСОБА_2, м. Тбілісі, літаком авіакомпанії МАУ», рейсом PS518, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Zurabishvili David) було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 26 000 доларів США.

Після цього громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Zurabishvili David) було запрошено до с:лужбового приміщення митниці зали «Приліт» терміналу «D» ДП MA «Бориспіль», де { рн була видана готівка в pозмірі 21 733 доларів США. Готівка знаходилась в одному з відділень чоловічої сумки пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Zurabishvili David) вся готівка належить йому особисто.

Громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Zurabishvili David), обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує еквівалент 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Zurabishvili David) було пропущено: 11 683 доларів США (що становить еквівалент 9 991 євро, відповідно до курсу НБУ на 30.07.2017р.). За протоколом про порушення митних правил затримано 10 050 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надавав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Zurabishvili David) під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП MA «Бориспіль», порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Zurabishvili David), який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню, у повному обсязі відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Протокол складено на місці виявлення правопорушення в залі «Приліт» терміналу «D».

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей. До України приїхав з метою придбання обладнання для свого бізнесу.. За нотаріально посвідченим договором позики від 17.07.2017 року отримав 30000 доларів США , частину цих грошей 30.07.2017 року мав при собі , коли прилетів до Борисполя. В разі неповернення вилучених коштів, буде вимушений продати свій будинок. Просить повернути вилучені кошти.

Адвокат ОСОБА_4 просить провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, повернувши вилучені кошти.

Заслухавши думку представника митниці, який просить застосувати штраф та конфіскацію вилучених коштів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 Давіда у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне.

Згідно протоколу про порушення митних правил від 06.08.2017 р. він обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 перетнув "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушника доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил від 30.07.2017 р. (а.с.2-5), даними доповідної записки державного інспектора ВМО № №3 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС . (а.с. 1-11), протоколом опитування громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 Давіда ( а.с.6-8), копією переліку купюр, затриманих за протоколом (а.с. 14), розрахунком еквіваленту 10000 євро, щодо доларів США станом на 08.08.2017 р. ( а.с.15), та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року українські суди мають застосовувати при розгляді справ Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до положень ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі стандартом, сформованим практикою Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: а) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством) (п.п. 39, 41 рішення Європейського суду з прав людини від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації»); б) чи має позбавлення власності «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community) (n. 78 рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії»); в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним поставленій меті, тобто забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued) (n. 34 рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації»). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення ст. 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Слід зауважити, що єдине протиправне діяння, яке було вчинено громадянином ОСОБА_2 ОСОБА_3 Давідом полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

Шкода, яку останній потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави.

Таким чином, метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення особою відомостей до митної декларації, а лише його покарати.

Дане втручання в право власності не буде не пропорційним, адже не відповідає тяжкості правопорушення вчиненого ОСОБА_3 Давідом , а саме недотримання вимог, щодо внесення відомостей до митної декларації, а не будь-якого іншого правопорушення, яке можна припустити.

Крім того, вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

По справі встановлено, що гр.-н ОСОБА_2 ОСОБА_3 одружений, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей., що документально підтверджено. До України приїхав з метою придбання промислового обладнання для свого бізнесу . За нотаріально посвідченим договором позики від 17.07.2017 року отримав 30 000 доларів США , частину цих грошей 30.07.2017 року мав при собі , коли прилетів до Борисполя

Враховуючи вищевикладене , та практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку буде порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто буде не пропорційною, оскільки покладає на громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 Лавіда «індивідуальний надмірний тягар».

Відповідно до статті 8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, прийнятого 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН (Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української PCP N 2148-VIII від 19.10.73 ) держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування. Пунктом 3 статті 8 названого пакту визначено, ніщо в цій статті не дає права державам, які беруть участь у Конвенції Міжнародної організації праці 1948 року щодо свободи асоціацій і захисту права на організацію, приймати законодавчі акти на шкоду гарантіям, передбаченим у зазначеній Конвенції, або застосовувати закон так, щоб завдавалося шкоди цим гарантіям.

На підставі ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Щодо наявності пом'якшуючих обставин відповідальність обставин то такими є, на нашу думку, визнання своєї вини та щире розкаяння винного. Він вчинив дане правопорушення вперше та з необережності, раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягувався (ст. 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Обтяжуючих відповідальність обставин не має.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 Митного кодексу України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Однак, враховуючи характер скоєного правопорушення (вчинено з необережності), наявність пом'якшуючих відповідальність обставин (щире розкаяння винного), а також те, що своїми діями гр.-н ОСОБА_2 ОСОБА_5 не завдав будь - якої значної шкоди державному або громадському порядку і навіть не міг їх завдати (оскільки декларування коштів, що ввозяться на територію України не передбачає сплати з них будь яких податків, зборів, платежів, тощо), власності, правам і свободам громадян, або ж установленому порядку управління, тому можна прийти до висновку, що дане правопорушення не становить великої суспільної шкоди, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, тому суд приходить до висновку , що на громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_5 Лавіда має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 гривень).

Саме застосування штрафу буде достатнім для виправлення та належної поведінки особи в подальшому, а також співмірним скоєному ним правопорушенню. За таких умов, підстав для застосування конфіскації вилученої валюти немає, адже застосування такого покарання тягне за собою порушення ст. 1 Протоколу № 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З правопорушника на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 30.07.2017 р. у розмірі 17,24 грн.. (а.с.22).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_5 Давіда (Zurabishvili David), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: ОСОБА_2, м. Тбілісі, місце проживання (реєстрації): ОСОБА_2, м. Тбілісі, пос. Цкнеті, вул. Грішашвілі, буд. 30, працює: директор фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі, паспорт громадянина ОСОБА_2 для виїзду за кордон 09AL77522, виданий 22.06.2009 р„ орган, що видав: Ministry of Justice Vake у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на ньогої адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0348/12500/17, а саме 10050 ( десять тисяч пятдесят) доларів США повернути громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_5 Давіду (Zurabishvili David), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: ОСОБА_2, м. Тбілісі, місце проживання (реєстрації): ОСОБА_2, м. Тбілісі, пос. Цкнеті, вул. Грішашвілі, буд. 30, працює: директор фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі, паспорт громадянина ОСОБА_2 для виїзду за кордон 09AL77522, виданий 22.06.2009 р„ орган, що видав: Ministry of Justice Vake.

Стягнути з громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_5 Давіда (Zurabishvili David), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: ОСОБА_2, м. Тбілісі, місце проживання (реєстрації): ОСОБА_2, м. Тбілісі, пос. Цкнеті, вул. Грішашвілі, буд. 30, працює: директор фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі, паспорт громадянина ОСОБА_2 для виїзду за кордон 09AL77522, виданий 22.06.2009 р„ орган, що видав: Ministry of Justice Vake на користь Київської митниці Міндоходів понесені витирати на транспортування до місця зберігання, предметів правопорушення в справі про порушення митних правил у розмірі 17 грн. 24 коп. (Отримувач: Київська митниця ДФС, Код ЄДРПОУ: 39470947, код банку:820172, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 35213060089083).

Стягнути з громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_5 Давіда (Zurabishvili David), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: ОСОБА_2, м. Тбілісі, місце проживання (реєстрації): ОСОБА_2, м. Тбілісі, пос. Цкнеті, вул. Грішашвілі, буд. 30, працює: директор фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі, паспорт громадянина ОСОБА_2 для виїзду за кордон 09AL77522, виданий 22.06.2009 р„ орган, що видав: Ministry of Justice Vake . в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 320 ( триста двадцять).грн

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред;явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: О.М.Гончаров