Рішення № 69046422, 13.05.2014, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/978/14-ц

2/296/1444/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"13" травня 2014 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Галасюка Р.А.,

секретаря Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 цивільну справу за позовом ПЛІМСОЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

ПЛІМСОЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ТОВ «Господарник» та ОСОБА_1 18 553805 доларів США, що еквівалентно 148300563,37 грн. за курсом НБУ станом на 01.08.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, 02.01.2004р. між компаніями «АНСУСА ЛІМІТЕД» (позичальник) та «ПЛІМСОЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» (позикодавець) було укладено угоду про позику, згідно якої позичальник отримав 108864485,99 дол.США позики. За період з 02.01.2004р. по 05.12.2012р. позичальник погасив 42638016 дол.США боргу. Додатковими угодами до договору про позику сторони неодноразово змінювали відсоткову ставку. На забезпечення виконання зобовязань за угодою про позику, 23.01.2013р. між ПЛІМСОЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД та ТОВ «Господарник», ОСОБА_1 були укладені договори поруки №23/01, №23/01-13-7 відповідно. Станом на 01.08.2013р. заборгованість компанії «АНСУСА ЛІМІТЕД» складає 69321390,76 дол.США, позивач просить стягнути з відповідачів, у межах відповідальності кожного з них, 18553805 дол.США боргу, що еквівалентно 148300563,37 грн.

Учасники процесу в засіданні суду не зявилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 4 ст.169, ст. 224 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2004р. між компаніями «ПЛІМСОЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» (позикодавець) та «АНСУСА ЛІМІТЕД» (позичальник) було укладено угоду про позику, згідно до п.1 якої у відповідності до строків, умов та забезпечення, викладених нижче, позикодавець надає позичальнику, а позичальник приймає позику від позикодавця у сумі 20 млн. дол.США (позика).

Відповідно до п.2 угоди позичальник зобовязується сплатити один раз на рік відсотки за позикою, нараховані за ставкою 9% річних, відсотки можуть бути переглянуті один раз на рік за угодою сторін. Відсотки будуть сплачені не пізніше 31 березня наступного року.

Додатковими угодами до угоди про позику сторони неодноразово вносили зміни до пунктів 1, 2 угоди про позику, змінюючи суму позики та відсотки за користування позикою.

На забезпечення виконання зобовязань позичальника за угодою про позику, 23.01.2013р. між ПЛІМСОЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (кредитор) та ТОВ «Господарник» (поручитель) було укладено договір поруки №23, згідно п.1.1 якого поручитель зобовязується перед кредитором частково відповідати за виконання «АНСУСА ЛІМІТЕД» усіх зобовязань, що виникли із угоди про позику від 02.01.2004р., додаткових угод до угоди про позику, існуючих в теперішній час і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

На забезпечення виконання зобовязань позичальника за угодою про позику, 23.01.2013р. між ПЛІМСОЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №23/01-13-7, згідно п.1.1 якого поручитель зобовязується перед кредитором частково відповідати за виконання «АНСУСА ЛІМІТЕД» усіх зобовязань, що виникли із угоди про позику від 02.01.2004р., додаткових угод до угоди про позику, існуючих в теперішній час і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.3 договору поруки обсяг зобовязань поручитель за цим договором обмежується сумою 5000,00 дол.США.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 01.08.2013р. направляв відповідачам вимоги про сплату простроченої суми позики, однак відповідачі вказані вимоги не виконали.

Згідно вимог ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦПК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 Цивільного кодексу України міститься в постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-63цс13.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести суду обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, однак позивачем відповідних доказів не надано.

Крім копій угоди про позику, додаткових угод до неї та договорів поруки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження надання позичальнику «АНСУСА ЛІМІТЕД» позики.

На підставі викладеного позовні вимоги не підтверджені належними доказами, а тому є не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 1050, 1054, 1048 ЦК України, ст.ст.3,10,60, ч.4 169, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Р. А. Галасюк