Ухвала суду № 69044815, 18.09.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/993/17

Провадження № 1-кс/635/1130/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року Харківський районний суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,

за участю прокурора Антоненко Д.С.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

адвоката потерпілих - ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Панас Наталії Леонідівни у справі №635/993/17 за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України, -

в с т а н о в и в :

08 вересня 2017 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Панас Наталії Леонідівни у справі №635/993/17 за обвинуваченням ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України.

В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що у відповідності до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у справі, якщо наявні інші обставини, які викликають сумніви в його неупередженості. Так, у провадженні судді Панас Наталії Леонідівни перебуває справа №635/993/17 за обвинуваченням ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України. 07 червня 2017 року в підготовчому судовому засіданні за клопотання прокурора Антоненко Д.С. було продовжено до 05 серпня 2017 року строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обраного обвинуваченому ОСОБА_10 з обовязком носити електронний засіб контролю. 20 липня 2017 року в судовому засіданні було розглянуто клопотання захисту ОСОБА_10 щодо зміни запобіжного заходу, в якому також було встановлено та підтверджено самим обвинуваченим, що електронний засіб контролю на нього не був одягнений, контроль за виконання запобіжного заходу здійснює дільничний поліції, який двічі на тиждень приходив до обвинуваченого. За результатами розгляду клопотання щодо зміни запобіжного заходу суддею Панас Наталею Леонідівною було задоволено частково, а саме, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_10 змінено на домашній арешт із забороною покидати місце проживання з 19 години до 07 години ранку наступної доби, з обовязком носити електронний засіб контролю. Натомість, в резолютивній частині ухвали про зміну запобіжного заходу, як вказано в заяві про відвід, не було зазначено на кого покладено обовязок здійснювати контроль за виконанням обовязку покладеного на обвинуваченого ОСОБА_10 носити електронний засіб контролю. Таким чином, як вказано в заяві про відвід, суддею Панас Н.Л. фактично не було обрано відносно обвинуваченого ніякого запобіжного заходу та він вільно може пересуватися, а відтак мають місце ризики визначені ст. 177 КПК України. Наприкінці, як зазначено в клопотання про відвід, наявність загалом такого клопотання безумовно вплине на обєктивність та безпристрасність судді Панас Н.Л. відносно потерпілих при здійсненні правосуддя у даній справі. З огляну на викладене, адвокат потерпілих та потерпілі просять суд задовольнити заяву про відвід судді Панас Н.Л. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України.

В судовому засіданні адвокат потерпілих та потерпілі підтримали заяву про відвід та просили задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні питання про відвід судді Панас Наталії Леонідівни залишив на розсуд суду.

Захисники обвинувачених та обвинувачені проти задоволення клопотання про відвід судді Панас Н.Л. заперечували.

Суд, дослідивши заяву про відвід судді, не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

У відповідності до положень ст.75 КПК України, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно вимог ч.1 ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в судді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.

Положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір, зокрема, щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 08 квітня 2010 року незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності визнано порушенням п.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Фельдман проти України", п.97).

Згідно вимог п.2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_11 ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Стаття 181 КПК України визначає, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право зявлятися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних із виконанням покладених на неї зобовязань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Заявлені потерпілими та їх адвокатом обставини стосовно упереджених дій судді Панас Наталії Леонідівни в ході підготовчого судового засідання щодо продовження обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та подальша його зміна на домашній арешт у певний період доби відносно обвинуваченого ОСОБА_10, а також відсутність в ухвалі про зміну запобіжного заходу посилання на те, хто здійснює контроль за носінням електронного засобу обвинуваченим, саме з підстав чого заявлено даний відвід, є безпідставними та не можуть свідчити про наявність сумнівів в неупередженості у головуючого судді. Так, в даному випадку мало місце спочатку продовження застосування запобіжного заходу зміненого раніше, а потім відбулася зміна лише дії в часі обраного раніше запобіжного заходу, що не дає підстав говорити про сумніви в неупередженості судді Панас Н.Л. Відсутність в ухвалі про зміну запобіжного заходу посилання на те, хто здійснює контроль за носінням обвинуваченим електронного засобу також не свідчить про наявність сумнівів в неупередженості судді Панас Н.Л., адже це лише ухвала про зміну дії в часі запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а не зміна виду запобіжного заходу. Більш того, приведені вищі обставини на які посилаються потерпілі та їх адвокат, як на підстави наявності неупередженості головуючого судді у кримінальній справі, це лише процесуальні дії судді в межах кримінального провадження, які не можуть бути підставою для відводу головуючого судді виходячи з вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Інших встановлених законом підстав для відводу головуючого судді, про які стало відомо після початку судового розгляду, учасниками судового провадження не повідомлено.

Слід також звернути увагу на те, що обставини викладені в заяві про відвід стосовно порушення норм КПК України суддею Березовською Іриною Валеріївни, в провадженні якої перебувала дана кримінальна справа раніше, суд не розглядає та не бере до уваги, адже в силу положень ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України питання про відвід головуючого судді вирішується лише стосовно судді саме у провадженні якого перебуває справа, а не перебувала.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про безпідставність доводів потерпілих та їх захисника щодо заявленого відводу головуючому судді Панас Наталії Леонідівни, у зв'язку з чим заява про її відвід підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Панас Наталії Леонідівни у справі №635/993/17 за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України - відмовити.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Я.А. Шинкарчук

З оригіналом згідно. Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи №635/___/_

Суддя Я.А. Шинкарчук

Секретар О.А. Желізова