Вирок № 69044142, 22.09.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1900/17

1-кп/639/276/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Касьяненка Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12017220500000033 від 05.01.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого: 12.05.2003 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.142, ч.1 ст.188, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі; 04.01.2008 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.5 ст.185, ч.3 ст.289, ст.ст.70, 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 23.09.2014 року за відбуттям строку покарання, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Михайлівка Скадовського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 31 грудня 2016 року, приблизно о 09 годині 20 хвилин, діючи умисно, повторно, вступив у злочинну змову спрямовану на вчинення крадіжки чужого майна, із своїм знайомим ОСОБА_2, після чого прийшли до огородженої території відокремленого підрозділу «Мостозагін №2» ПАТ «Мостобуд», розташованої за адресою : м. Харків, вул. Калініна 89, та реалізуючи свій спільний протиправний умисел, діючи узгоджено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді завдання шкоди потерпілій стороні, діючи умисно, з корисних мотивів, таємно заволоділи двома металевими секціями паркану, яким огороджена територія відокремленого підрозділу «Мостозагін №27» ПАТ «Мостобуд», після чого з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

В результаті скоєного злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали потерпілій стороні, юридичній особі ПАТ «Мостобуд», матеріальної шкоди на суму 470 грн. 70 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 596 від 23.01.2017р.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, розміром судових витрат на проведення експертного дослідження по справі та пояснив суду, що 31 грудня 2016 року, приблизно о 09 годині він, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2, забрати з території одного з підприємств металевий забор, щоб здати до пункту прийому металобрухту, оскільки в них не було грошей, на що останній погодився.

Вони прийшли до огородженої території Мостозагіну, після чого виламали дві металеві секції паркану, яким огороджена територія підприємства, які понесли до мункуту прийому металобрухту, але біля пункту були затримані працівниками поліції, які вилучили секції забору.

Провину визнає в повному обсягу, у скоєному щиро кається, злочин скоїв через скрутне матеріальне становище.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, розміром судових витрат на проведення експертного дослідження по справі, пояснив суду, що 31 грудня 2016 року, приблизно о 09 годині він, зустрівся із знайомим на прізвище ОСОБА_1, який запропонував йому забрати з території одного з підприємств металевий забор, щоб здати до пункту прийому металобрухту, оскільки в них не було грошей, на що він погодився.

Вони прийшли до огородженої території Мостозагіну, після чого виламали дві металеві секції паркану, яким огороджена територія підприємства, які понесли до мункуту прийому металобрухту, але біля пункту були затримані працівниками поліції, які вилучили секції забору.

Провину визнає в повному обсягу, у скоєному щиро кається, злочин скоїв через скрутне матеріальне становище.

Представник потерпілої сторони ПАТ «Мостобуд» ОСОБА_3, в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, будь - яких претензій підприємство до обвинувачених не має.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, з урахуванням заяви представника потерпілої сторони про розгляд справи за його відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та вивченням матеріалів кримінального провадження, стосовно даних, які характеризують особу обвинувачених, щодо долі речових доказів та судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає повністю доведеною провину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і кваліфікує їх дії за ч.2 ст.185 КК України, а саме: ОСОБА_1, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_2, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підставі ст. 66 КК України, суд визнає їх щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинувачених судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він, із неповною середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше судимий за вчинення корисних злочинів, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, має постійне місце мешкання та реєстрації в м. Харкові, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що він, із повною середньої освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше не судимий, має постійне місце мешкання в м. Харкові, місце реєстрації у Херсонській області, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про особу обвинувачених, обставини, які пом'якшують їх покрання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні нести покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нового злочину.

З урахуванням пом'якшуючих покрання обвинувачених обставин, враховуючи дані про їх особу, відсутність претензій до обвинувачених з боку потерпілої сторони, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитоваим стороком на підставі ст.75 КК України, із покладенням на них обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході досудового та судового слідства не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати, експертні дослідження по справі, проведені за рахунок державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 475, 484 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитоваим строком на 2 (два) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, встановити ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитоваим строком на 2 (два) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, встановити ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: ДВД диск із відеозаписом - зберігати в матеріалаї справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин