Ухвала суду № 69044119, 22.09.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2228/17

Номер провадження 1-кс/623/486/2017

УХВАЛА

іменем України

22 вересня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - слідчого судді Гуренко М.О.,

з участю: секретаря Лисенко О.В.,

прокурора Молодовського І.О.,

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Кузнєцова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Ізюмського міськрайонного суду клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікової Т.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220320000877 від 05.07.2017, за фактом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

22 вересня 2017 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікової Т.І., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Молодовським І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Згідно клопотання ОСОБА_1, 4 липня 2017 близько 12 години 00 хвилин, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою та спільно із ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6, прийшов до нього додому за адресоюАДРЕСА_2, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з погрозою застосування фізичного насильства вимагав у ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 1000 гривень за начебто існуючий борг перед ОСОБА_1 Для здійснення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами потерпілого шляхом вимагання, ОСОБА_5 застосував до нього фізичне насильство, завдавши удару металевим прутом в область грудної клітини ОСОБА_6, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді двох саден на передній поверхні грудної клітини, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 225-ІЗ/17 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Коли ОСОБА_6 повідомив про відсутність у нього грошових коштів, ОСОБА_5 став вимагати від останнього здати будь-яке майно під заставу, при цьому висловлював у його адресу погрози заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у вигляді перелому двох колінних чашечок. В результаті вчиненого вимагання, ОСОБА_5 з ОСОБА_1 незаконно заволоділи ігровою консоллю «PlayStation Vita» PCH-1108», що належала потерпілому, вартість якої, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №3380 від 02.08.2017 року, складає 2760 грн., в якій також знаходилась карта пам'яті об'ємом 16 ГБ, вартість якої, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3380 від 02.08.2017 року, складає 425 грн., тим самим заподіяв останньому матеріальну шкоду на загальну суму 3185 грн.

У судовому засіданні підозрюваний своєї провини не визнав, вимагання грошей у потерпілого спростовував, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Захисник зазначав про відсутність обґрунтованої підозри, ризиків, та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме - вимагання передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6, додатковими протоколами допиту потерпілого ОСОБА_6, протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, речовими доказами - ігровою консоллю «PlayStation Vita» PCH-1108», карта пам'яті об'ємом 16 ГБ, які підозрюваний ОСОБА_5 добровільно видав робітникам поліції, та металевим прутом, яким, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 229-ІЗ/17 були заподіяні тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6

Відповідно до ч. 2. ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20.08.2010р. Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає, що наведені прокурором доводи свідчать про наявність ризику, встановленого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, наявна обгрунтована підозра про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо особи, суди повинні виходити з принципу презумпції свободи. Цей принцип означає, що особа повинна залишатися на свободі до тих пір, доки працівники правоохоронних органів не доведуть необхідність її затримання або тримання під вартою.

Необхідність задоволення клопотання прокурора вбачається й через призму рішення ЄСПЛ, де існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Такі висновки прямо кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Також слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, де зазначено що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а таким чином у його діях вбачається наявність ризиків, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого чи свідків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1М кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, вважаю, що застосування стосовно ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

До поданого клопотання слідчим надано належним чином завірені документи по кримінальному провадженню.

Одночасно при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує й вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 189 КК України, тяжкість покарання, репутацію підозрюваного, його вік та стан здоров`я, те, що він офіційно зареєстрований, раніше в силу ст.89 не судимий, має двох дітей.

Крім того судом встановлено, що потерпілий виявляв бажання забрати заяву із органів поліції, однак при допитах у слідчого інформував про останнього про те, що підозрюваний погрожує йому та його батькам фізичною розправою, та тим що спалить його будинок, тобто мається факт постійного тиску на потерпілого.

Отже слідчий суддя вважає, що наявний ризик незаконного впливу на потерпілого з огляду на те, що обставини, викладені у протоколі допиту та додаткового допиту потерпілого та свідка ОСОБА_7 свідчать про такий ризик, отже обґрунтовано можливий прояв непрямого впливу на потерпілого з метою примусити змінити покази.

Таким чином слідчий суддя не знаходить обґрунтованих підстав для можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів на одну працездатну особу в сумі (1684 х 40 = 67560) гривень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікової Т.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 строком на 60 днів, тобто до 21 листопада 2017 року включно, взявши його під варту в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 67560 гривень, яку може бути внесено на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/2250/17, провадження № 1-кс/623/484/2017.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

4) носити електронний засіб контролю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя М.О. Гуренко