Вирок № 69043425, 21.09.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/3661/17-к н.п. 1-кп/415/546/17

ВИРОК

Іменем України

21.09.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Нескородової Г.А.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240000312 від 11 лютого 2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, інвалідом не являється, не працюючого, раніше судимого: 1) 05.09.2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. ст. 185 ч.2, 296 ч.1, 296 ч.4, 70 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 2) 23.03.2006 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 121 ч. 1, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, 3) 29.04.2010 року Свердловським міським судом Луганської області за ст.ст. 391, 71 КК України до 1 року 5 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 29.08.2011 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 20.01.2017 по 10.02.2017 року, приблизно о 23 годині, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, шляхом віджиму віконої рами, проник до будинку селища Березове дачного кооперативу міста Лисичанська, який належить потерпілій ОСОБА_3, звідки повторно, таємно викрав алюмінієву каструлю без кришки відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 99 гривень 70 копійок; чавунну сковорідку без кришки відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 245 гривень 50 копійок; ручний металевий дриль відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 105 гривень; чавунні глухі плити відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 473 гривні 40 копійок; сокиру з ручкою із деревини відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 82 гривні 50 копійок; пилу ручну відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 55 гривень; молоток з ручкою із деревини відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 45 гривень; електричний подовжувач відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 95 гривень 25 копійок; садові вили з ручкою із деревини відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року вартістю 62 гривні; радіоприймач в пластмасовому корпусі; чавунні колосники в кількості 4 штук; настінні годинники, які належать, ОСОБА_3.

У подальшому, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном втік, розпорядившись ним на власний розсуд, як своїм власним. У результаті злочинних дій, ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 майнової шкоди відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19 травня 2017 року на загальну суму 1260 гривень 35 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, від надання пояснень у вільній формі відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно, взимку 2017 року у нічний час, він, шляхом віджиму віконої рами проник до одного з будинків дачного кооперативу розташованого у селище Березове в місті Лисичанську, звідки викрав майно, яке перелічене в обвинувальному акті. Викрадене майно здав на пункт прийому металобрухту, а гроші витратив на власні потреби. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати. Зобовязався надалі відшкодувати заподіяну потерпілій майнову шкоду в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, надала суду заяву, в якій просила судове засідання провести без її участі, зазначила, що матеріальні збитки їй не відшкодовано, однак цивільний позов вона не заявляє, щодо призначення покарання обвинуваченому посилалася на розсуд суду.

Згідно висновку судово-психіатрічної експертизи № 90 від 01.06.2017 року ОСОБА_2 на період часу, що відноситься до діяння у якому він підозрюється якимось психічним захворюванням, недоумством не страждав, у стані тимчасового розладу психічної діяльності або іншому хворобливому стані не перебував. Виявляв ознаки розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (згідно з МКХ-10 F10.2) зі змінами особистості (F10.71), що однак , не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 в даний час будь-яким психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (згідно з МКХ-10 F10.2) зі змінами особистості (F10.71), що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с 72-75).

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, у побуті характеризується позитивно (а.с.67), неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, перебуває на обліку у лікаря нарколога з лютого 2016 року з діагнозом алкоголізм (а.с.66), знаходиться під консультативним спостереженням у лікаря психіатра міста Лисичанська ( а.с. 65), раніше судимий (а.с.62-64), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину, оскільки обвинувачений будучи судимим за вчинення умисних злочинів проти життя та здоровя особи а також проти громадського порядку, судимість за які не знята та непогашена в установленому законом порядку, знову вчинив умисний злочин проти власності, при цьому рецидив злочинів у даному випадку, повторність, як кваліфікуючу ознаку інкримінованого в провину обвинуваченому злочину, не утворює.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також відомостей щодо особи обвинуваченого, який будучи працездатною особою - не працює, єдиного джерела доходів не має, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу алкоголізму, маючи незняті та непогашені судимості, за вчинення умисних в тому числі тяжких злочинів, знову вчинив умисний злочин проти власності, при цьому ніяких дій, спрямованих на відшкодування заподіяної злочином майнової шкоди не приймав, враховуючи вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів судвважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України. З огляду на вищевикладене підстав для призначення обвинуваченому мінімального строку покарання суд не вбачає.

Разом з тим, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, який усвідомлюючи свою провину в судовому засіданні вибачався за скоєне, як під час досудового слідства так і в суді надав правдиві свідчення, які повністю викривають його у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, приймаючи до уваги побутову характеристику обвинуваченого, відповідно до якої останній позитивно характеризується у побуті, враховуючи відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, а також думку потерпілої, яка щодо призначення покарання посилалася на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, визначеного ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихч. 1 ст. 76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_3 не предявлений, що не позбавляє права останньої відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19.05.2017 року витрати у сумі 1237 гривень 00 копійок (а.с. 40-44), на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно доч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/366е від 19.05.2017 року у сумі 1237 (одна тисяча двісті тридцять сім) гривень 00 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілій, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова