Постанова № 69043323, 18.09.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017 Провадження №2-а/425/109/17

Справа №425/1926/17

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за відсутністю сторін,

розглянувши у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 19.08.1978 року та по теперішній час вона працює у загальноосвітньому навчальному закладі, який з січня 2014 року має назву Рубіжанська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат

І-ІІІ ступенів, тобто була працівником освіти та має спеціальний педагогічний стаж, що дає їй право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком. 09.06.2017 року позивачу була призначена пенсія за віком, оскільки її педагогічний стаж складає 38 років 9 місяців, однак відмовлено у призначені грошової допомоги, оскільки період її роботи у Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі з 01.09.1998 року по 03.09.2014 рік на посаді «вчителя початкових класів» не відноситься до посад, що дають право на пенсію за вислугою років та не зараховується до спеціального стажу.

На підставі вищевикладеного, просить суд визнати незаконною відмову Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у виплаті грошової допомоги, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій.

В судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача та письмові заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач зазначає, що з 10.06.2017 року позивачу призначено пенсію за віком у розмірі 3700 грн. 83 коп. довічно, однак підстави для отримання позивачем грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій згідно п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні, оскільки навчально-реабілітаційний центр, де позивач працювала у період з 01.09.1998 року по 03.09.2014 рік не внесено до Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909, як посада, що дає право на пенсію за вислугою років, тобто вказаний період роботи не може бути зараховано до спеціального стажу.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у даній справі, скористалися правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає адміністративну справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в адміністративній справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює вчителем початкових класів: з 19.08.1978 року в загальноосвітній школі-інтернат, з 16.08.1980 року в санаторній школі-інтернат; з 01.09.1998 року в Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі; з 03.01.2007 року в Рубіжанському обласному навчально-реабілітаційному центрі; з 31.01.2014 року в Рубіжанській обласній загальноосвітній санаторній школі-інтернаті

І-ІІІ ступенів, що підтверджується копією трудової книжки від 19.08.1978 року БТ-І

№ 3051554. та довідками Управління освіти Рубіжанської міської ради та Комунального закладу «Рубіжанської обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату

І-ІІІ ступенів» (а.с. 9, 37-38).

Відповідно до заяви про призначення/перерахунок пенсії від 13.06.2017 року, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно протоколу № 931 від 22.06.2017року у розмірі 3 700 грн. 83 коп. довічно (а.с. 31-35).

ОСОБА_1 на її заяву від 13.07.2017 року, Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області листом від 25.07.2017 року № 71/112/С-14 було відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій, передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з тим, що Комунальний заклад «Рубіжанська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» не включена до Переліку закладів, установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909, а тому період роботи з 01.09.1998 року по 03.09.2014 року на посаді вчителя початкових класів не відноситься до посад, що дають право на пенсію за вислугу років, а тому цей період не може бути зарахований до спеціального стажу

(а.с. 16-18).

Відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджений у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про освіту» для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і навчання в сім'ї, створюються загальноосвітні школи-інтернати; для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, дитячі будинки; для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи, дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням за рахунок держави.

Відповідно до Положення про загальноосвітню школу-інтернат та загальноосвітню санаторну школу-інтернат, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

№ 363 від 12.06.2003 року загальноосвітня школа-інтернат це загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ, І-ІІІ ступенів, що забезпечує реалізацію права дітей, які потребують соціальної допомоги, на загальну середню освіту; загальноосвітня санаторна школа-інтернат це загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ, І-ІІІ ступенів з відповідним медичним профілем, що забезпечує реалізацію права дітей, які потребують тривалого лікування та реабілітації, на загальну середню освіту.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» № 963 від 14.06.2000 року, викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.

Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.2003 року затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років працівникам освіти при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років, серед яких і викладачі загальноосвітніх навчальних закладів.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» від 23.11.2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, які починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п. 6 цієї ж Постанови для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із ст. ст. 27, 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

За таких обставин, відповідно до вищенаведених норм законодавства, позивач має право при призначенні їй пенсії за віком на грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд вважає, що відповідач, відмовивши позивачу в призначені та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», діяв протиправно.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для визнання відмови Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмір десяти місячних пенсій незаконною, а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову зазначену допомогу позивачу, а тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати у вигляді судового збору, що здійснені позивачем документально підтверджені і складають 640 гривень (а.с.1), що на підставі підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» складає ставку судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, як у випадку з позивачем, цей судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому, суд врахував положення пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» якими передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються у тому числі і органи Пенсійного фонду України.

Однак, вказана норма права не звільняє зазначені органи від його компенсації у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, оскільки у цьому разі це стосується не сплати судового збору, а розподілу, що вказаним законом взагалі не регулюється, оскільки частиною 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» прямо передбачено, що розподіл судового збору між сторонами здійснюється відповідно до процесуального законодавства, яким серед іншого є і Кодекс адміністративного судочинства України.

До того ж, було б явно не справедливим, аби суд приймаючи рішення на користь позивача залишив би його без компенсації понесених ним судових витрат, внаслідок неправомірних рішень та дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-11, 69-71, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41245565, адреса місцезнаходження: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, будинок 35-а) стягнути на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; адреса місця проживання: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Є.О. Романовський