Вирок № 69043148, 21.09.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4658/14-к

провадження №: 1/398/4/17

ВИРОК

Іменем України

"21" вересня 2017 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі колегії : головуючого судді - Голосеніної Т.В.,

суддів - Ковальової О.Б., Бугайченко Т.А.,

з участю секретарів - Шаповал І.Ф., Черкасової Ж.О., Безкоровайної А.І., Василяки І.В.,

прокурорів Бойко Ю.С, Проценка А.П., Запорожець О.О.,

захисника Савченка Г.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Олександрії кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, не маючого судимості,

- у скоєнні злочинів, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,- в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_4 вчинив умисне вбивство двох осіб, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншим людям, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка) і незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за таких обставин.

Так, 23.02.2012 року близько 21 години ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в житловому будинку АДРЕСА_1, на ґрунті виниклих неприязних відносин, з метою протиправного позбавлення життя свого брата ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6, діючи умисно, наніс лежачому в ліжку ОСОБА_5 не менше п'яти ударів дерев'яною палицею в життєво важливий орган - голову, а ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, не менше трьох ударів цією ж палицею в життєво важливі органи - голову та верхню частину тулубу.

В результаті умисно завданих ОСОБА_4 ударів потерпілим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були завдані несумісні з життям тяжкі тілесні ушкодження. Так, потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент їх спричинення у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: рани обличчя, субдуральний, субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку в комплексі з переломами кісток лицьового та мозкового відділу черепу, та легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правого зап'ястку. А потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент спричинення у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: рана волосистої частини голови, крововилив у м'які тканини волосистої частини голови, субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку в комплексі з переломом кісток мозкового відділу черепу, та тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді переломів ребер зліва, травми лівої лопатки: синець лівого плечового суглобу, перелом акроміального паростку лівої лопатки.

Смерть ОСОБА_5 і ОСОБА_6 настала на місці події внаслідок забою головного мозку в комплексі з субарахноїдальним крововиливом та перебуває в прямому причинному зв'язку з заподіяними ОСОБА_4 тяжкими тілесними ушкодженнями.

Впевнившись в настанні смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підсудний ОСОБА_4 з місця злочину зник.

Крім того, 23.02.2012 року близько 22 години ОСОБА_4 після скоєного ним умисного вбивства ОСОБА_5 й ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, таємно викрав з гаманця, який знаходився в кімнаті ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 500 гривень, які належали останньому. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 23.02.2012 року близько 23 години ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, діючи повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, узяв з кімнати ОСОБА_5 ключі від автомобіля марки ВАЗ 21074, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, вартість якого згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи №1264/27 від 12.04.2012 року складає 32695,58 грн., після чого сів у вказаний автомобіль брата і з місця вчинення злочину зник разом з дружиною ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочинів не визнав, суду пояснив, що його матір ОСОБА_6 побив брат ОСОБА_5, після того як вона розбороняла їх бійку, яка виникла після приходу брата ввечері 23 лютого 2012 року. Удари його брату ОСОБА_5 наносив не він, а його дружина ОСОБА_7, а він покривав її злочин, вважаючи, що вона вагітна, проте як він дізнався пізніше, вона ввела його в оману щодо вагітності. Після цього ОСОБА_6, почувши, що ОСОБА_7 б'є брата, заходила в його кімнату та перечепилась об поріг і лежала на підлозі. Гроші він не крав, а 500 гривень дала йому ОСОБА_7 в Кіровограді, сказавши, що вона взяла їх у ОСОБА_5. Автомобілем брата він користувався раніше, який він усно обіцяв подарувати йому цей автомобіль. З боку працівників міліції тиск на нього не вчинявся, але вважає, що вони його обдурили і зробили по іншому.

23 лютого 2012 року з 12 години він з дружиною ОСОБА_7 та його матір'ю ОСОБА_6 почали святкувати День захисника Вітчизни. Він кілька разів ходив за горілкою до сусідки ОСОБА_11 Близько 22 години повернувся додому його брат ОСОБА_5, який одразу почав показувати оголений статевий орган. Після цього, він поліз до ОСОБА_5 битись, його відтягла дружина, а брата - мати. Брат побив матір, наносив удари по спині та ребрах, мати заплакала від болю і ОСОБА_5 зупинився. Він і мати лягли спати, дружина ще прибирала зі столу. Потім його розбудила мати і сказала, щоб він забрав ОСОБА_7 з кімнати брата. Він побачив в кімнаті брата, який показував ОСОБА_7 оголений статевий орган, а вона дивилась. Він розхвилювався і сказав дружині збирати речі і забиратись звідси, після чого він вийшов на вулицю до туалету. Після повернення він побачив, що ОСОБА_7 б'є палицею брата, як вона пояснила за те, що він провокує сварки між ними. Він відтягнув дружину і пішов митись в баню, повернувшись через деякий час за рушником, він побачив, що ОСОБА_7 знову б'є брата, з тілесних ушкоджень він нічого страшного не побачив, лише в нього було розбите підборіддя і він був без свідомості. Він помився, прийшов з бані та за ініціативою ОСОБА_7 вони поїхали з дому. Перед від'їздом мати і брат були живі, мати перечепилась через поріг та стояла в кімнаті брата навколішки, брат лежав у ліжку з розбитим підборіддям. Мати попросила викликати швидку допомогу і він стукав у вікна сусідам, щоб попросити їх це зробити. Але ніхто не вийшов. ОСОБА_7 пішла до сусідки, розповіла про сварку і попросила викликати швидку. Після цього вони поїхали на автомобілі брата , посвідчення водія він не мав. Вони хотіли поїхати у Світлопілля до брата дружини, але дороги були заметені снігом і вирішив показати їй Молдову. Вони незаконно перетнули кордон України Молдовою, через деякий час їх виявили і затримали для складення адміністративного правопорушення.

Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина у вчинених злочинах підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

Показаннями потерпілого ОСОБА_13, який є рідним братом ОСОБА_6 та дядьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який суду пояснив, що про вбивство його сестри та племінника ОСОБА_5 він дізнався від слідчого. Зі слів його сестри ОСОБА_6 в її сім'ї, де проживали її син ОСОБА_4 з дружиною ОСОБА_7 та син ОСОБА_5, випивали та були бійки. Причини бійок йому не розказувала. З сім'єю сестри спілкувався нечасто. Речовий доказ - автомобіль, який належав ОСОБА_5, йому повернули у справному стані.

Потерпілий ОСОБА_13 на досудовому слідстві надав показання, що були оголошені в судовому засіданні та є аналогічні тим, що надані ним суду, крім характеристик ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Наголосив, що охарактеризувати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не може, бо не спілкувався з ними (т.1, а.с.165-166).

Показаннями свідка ОСОБА_7, дружини підсудного, яка пояснила, що вона проживала з чоловіком ОСОБА_4, його матір'ю та братом ОСОБА_5 в одному будинку. 23 лютого 2012 року вони разом святкували День захисника Вітчизни. Пізніше прийшов ОСОБА_5 і приєднався до них. Між братами близько 20 год. виникла сварка і ОСОБА_5 з матір'ю пішли в іншу кімнату. Вони з чоловіком залишилися в своїй кімнаті. ОСОБА_5 зі своєї кімнати почав насміхатися над її чоловіком, останньому це не сподобалося і він, розсердившись на брата, зігнав злість на ній, вдаривши її декілька разів по обличчю. Вона вибігла з хати, але її чоловік незабаром вийшов в двір і сказав, щоб вона зайшла в хату і більше він не буде її чіпати. Коли вона зайшла в хату, то чоловік був ще в поганому настрої, раптом схопив мале цуценя, яке лежало на їхньому ліжку і з усього розмаху кинув ним об підлогу. Цуценя померло. ОСОБА_4 наказав їй підвестись та винести мертве цуценя з будинку на смітник. Десь через 10 хвилин зайшла в будинок та помітила, що ОСОБА_4 вийшов з кімнати ОСОБА_5. Коли вона пройшла до своєї кімнати і сіла на ліжко, в цей час з кімнати ОСОБА_5 почула стогін. ОСОБА_4 встав та знов зайшов до кімнати ОСОБА_5. В цей час з кімнати ОСОБА_5 вона почула 2-3 глухих удари. Через деякий час ОСОБА_4 знов вийшов з кімнати ОСОБА_5, підійшов до неї і сказав, що вбив матір і брата, після чого їй стало страшно. Слідів крові на ньому вона не бачила. ОСОБА_4 завів її у кімнату ОСОБА_5 і вона побачила, що останній лежав на ліжку на спині, в нього було розбите до невпізнанності обличчя, мати лежала на підлозі в зігнутому положенні обличчям донизу, вони не виказували ознак життя. До них вона не підходила, бо боялась. ОСОБА_4 почав швидко збиратись і наказав їй розтопити лазню, але їй це не вдавалось, бо дрова були сирі. Повернувшись в будинок, вона побачила, що ОСОБА_4 збирав речі та палить в печі їх документи, мобільні телефони, фото, паспорти, а також дерев'яну палицю (висотою близько 1 метра, діаметром 6-7 сантиметрів), яку раніше вона бачила надворі. На палиці вона бачила плями схожі на кров. Перед тим як спалювати, ОСОБА_4 палицю порубав. Також ОСОБА_4 взяв гроші в кімнаті, де був ОСОБА_5, сказавши, що там 500 грн. і що взяв їх у ОСОБА_5. Після цього пішов у баню митись. Залишившись в будинку, вона в кімнату ОСОБА_5 не заходила, бо боялась. ОСОБА_4 швидко помився, зайшов у хату, сказав їй, які речі слід зібрати, взяв ці речі, ключі від автомобіля, який належав ОСОБА_5, відчинив ворота та вони поїхали до м.Кіровограда, а з Кіровограда до Молдови. ОСОБА_4 взяв автомобіль брата, бо на свій у нього не було документів. Двері будинку на замок не зачиняли. ОСОБА_5 грошима розпоряджався ОСОБА_4, купував білети, їжу, а в Молдові поміняв гроші на їхні. По дорозі в Молдову ОСОБА_4 казав, що треба було заїхати до тещі «навести там порядок». Дійсно був такий випадок, коли в середині січня 2012 року ОСОБА_4 підрізав брата. Напередодні вбивства ОСОБА_4 її побив. Заперечує нанесення нею тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та матері підсудного, оскільки у неї з ними були нормальні стосунки. З ОСОБА_5 у неї були довірливі відносини, він один раз вдарив її після того, як ОСОБА_4 його підрізав. Чи прибирала вона посуд зі столу після розпиття спиртних напоїв вона вже не пам'ятає. За 2-3 дні до вбивства до них ніхто не заходив, також ніхто не заходив і вдень вбивства. Раніше ОСОБА_5 1-2 рази давав ОСОБА_4 автомобіль, але за кермом був ОСОБА_5. Цей автомобіль ОСОБА_5 їй не дарував. Сварки між братами були через те, що ОСОБА_4 забирав у матері пенсію та через будинок. Заперечує нанесення ОСОБА_5 побоїв матері того дня, оскільки сварка після приходу ОСОБА_5 між ним та її чоловіком не переросла в бійку. Повідомила, що ОСОБА_4 неодноразово телефонував з СІЗО і погрожував їй вбивством.

Показаннями свідка ОСОБА_18, яка пояснила, що її донька ОСОБА_7 одружена з ОСОБА_4. ОСОБА_4 знущався над ОСОБА_7, а також наносив побої їй та її сину ОСОБА_19. За життя батька він також його бив. ОСОБА_5 їй розповідав, що ОСОБА_4 його підрізав. У підсудного був власний автомобіль, у його брата був також автомобіль та ОСОБА_5 не давав цей автомобіль ОСОБА_4. Про вбивство ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вона дізналась від ОСОБА_20, який їй повідомив, що ОСОБА_5 напередодні забув у нього свій мобільний телефон та він його розшукував. В подальшому були виявлені трупи ОСОБА_5 і його матері. Донька про обставини вбивства їй нічого не повідомляла.

Показаннями свідка ОСОБА_21, який пояснив що є мешканцем с.Войнівка та знає родину ОСОБА_4, з ОСОБА_5 він товаришував. Йому відомо, що між підсудним та його братом ОСОБА_5 були погані відносини. ОСОБА_5 йому розказав, що приблизно в середині січня - на початку лютого 2012 року ОСОБА_4 підрізав його. Показував рану. Про вбивство дізнався від односельчан.

Показаннями свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що ОСОБА_5 був однокласником її доньки ОСОБА_22. Їй відомо від ОСОБА_5, що ОСОБА_4 провокував сварки через будинок, в якому вони проживали, та погрожував брату. ОСОБА_4, коли випивав, наполягав, щоб ОСОБА_5 вибирався з будинку. Вона знає, що ОСОБА_4 бив при житті свого батька, також чула сварки ОСОБА_4 з ОСОБА_19, з якими живе по сусідству.

Показаннями свідка ОСОБА_20, який пояснив, що 23.02.2012 року близько 15 години до нього зателефонував ОСОБА_5 та запропонував відсвяткувати у нього День захисника Вітчизни. Потім зателефонував та сказав, що в нього вдома випивають його брат з дружиною та їх мати, він не хоче бути з ними в одній компанії, а тому ОСОБА_5 сказав, що сам прийде нього. Вони вдвох посиділи в нього, ОСОБА_5 випив близько 250 мл горілки. Потім вони вдвох пішли до ОСОБА_23, де були брати ОСОБА_27 та ОСОБА_24, де він продовжував пити, а ОСОБА_5 за стіл не сідав, і він не бачив, щоб той пив. ОСОБА_5 поводив себе спокійно, на ньому тілесних ушкоджень не було. Потім він провів ОСОБА_5 до магазину, що знаходиться нижче по вулиці. Коли повернувся додому, то побачив, що ОСОБА_5 забув свій мобільний телефон. Так як останній не прийшов за ним протягом кількох днів, на цей телефон телефонував роботодавець ОСОБА_5 та розшукував його, тому він 26.02.2012 року сам вирішив йому віднести телефон. У дворі, де проживав ОСОБА_5, не було його автомобіля, собаки гавкали, двері в хату не зачинені. Він повернувся додому, телефонував на номери, що були на телефоні ОСОБА_5 - номер його матері, ОСОБА_4 та його дружини - всі телефони були вимкнені. Тоді його мати викликала поліцію, бо вважала, що у ОСОБА_4 щось сталось. Напередодні в січні 2012 року ОСОБА_5 говорив, що ОСОБА_4 вдарив його ножем, а міліції він сказав, що впав на арматуру і справу закрили. Коли він разом з працівниками міліції зайшов в хату, то побачив труп ОСОБА_5, який лежав на дивані у своїй кімнаті, його обличчя було розбите, кров була на стіні біля голови, біля вішалки на вікні. Одяг, в якому ОСОБА_5 був одягнутий 23 лютого 2012 року, висів на вішалці, на ньому також була кров. ОСОБА_5 був у спідній білизні. Також в цій кімнаті він побачив труп матері ОСОБА_5, яка лежала на підлозі, обличчям донизу, головою до вікна.

В судовому засіданні було оголошено показання свідка ОСОБА_20, які він давав на досудовому слідстві, які аналогічні тим, що він давав суду. Уточнивши, що пройшло багато часу, а тому дійсно міліцію викликав він, а не його мати та ОСОБА_5 перебуваючи у ОСОБА_23, випив 50 грам і пішов додому (т.1, а.с.42-43).

Показаннями свідка ОСОБА_22, яка суду пояснила, що у лютому 2012 року на зупинці бачила ОСОБА_5, він їй розповів, що хоче їхати на заробітки, щоб заробити грошей на власне житло, бо за будинок постійні сварки з братом ОСОБА_4. Від ОСОБА_5 вона дізналась, що ОСОБА_4 його підрізав, але він в міліцію не звертався. Крім того, сказав, що після останньої сутички з братом він возить деякі свої речі в машині. Вона не бачила, щоб ОСОБА_5 давав ОСОБА_4 свій автомобіль, але бачила, що ОСОБА_5 сам їздить своєю машиною. В селі ніхто не хотів спілкуватись з ОСОБА_4, а з ОСОБА_5 усі спілкувались.

Показаннями свідка ОСОБА_19, який пояснив, що його сестра ОСОБА_7 проживала з ОСОБА_4. Між братами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 існував конфлікт за будинок. Від односельців він дізнався, що ОСОБА_4 підрізав ОСОБА_5 ножем. Про вбивство ОСОБА_5 та його матері він дізнався від працівника міліції, який прийшов в будинок разом з ОСОБА_20

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19, наданими на досудовому слідстві, які є аналогічним даним в суді. Також додатково пояснив, що ОСОБА_4 поводить себе агресивно, зухвало та постійно хотів показати свою силу (т.1, а.с.48).

Оголошеними у суді показаннями свідка ОСОБА_25, яка на досудовому слідстві пояснила, що знає сім'ю ОСОБА_4. Особисто ОСОБА_6 про конфлікти в сім'ї їй не повідомляла, але від односельчан вона чула, що ОСОБА_4 ображав свою матір ОСОБА_6 та брата ОСОБА_5 (т.1, а.с.50).

Оголошеними у суді показаннями свідка ОСОБА_26, який на досудовому слідстві пояснив, що по АДРЕСА_1 мешкав по сусідству з родиною ОСОБА_4, який проживав з дружиною ОСОБА_7, братом ОСОБА_5 та матір'ю ОСОБА_6 В цій сім'ї часто були сварки та бійки. В січні 2012 року ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження брату ОСОБА_5, але той в міліцію не звертався. 23.02.2012 року він був вдома та приблизно о 23 годині почув, що працює двигун автомобіля. Вийшовши з цікавості на вулицю побачив, що біля двору ОСОБА_4 в заведеному стані стояв автомобіль ОСОБА_5, а з двору через хвіртку перескочив чоловік по статурі схожий на одного з братів ОСОБА_4, потім цей чоловік сів до автомобіля та поїхав в напрямку м.Олександрії. Приблизно за одну годину до цього у ОСОБА_4 топилась піч в будинку і в бані, оскільки дим від цього тягне йому у двір. Криків цього вечора він не чув. Протягом 3 днів нікого на подвір'ї він не бачив, а 26.02.2016 року в будинку ОСОБА_4 було виявлено трупи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Його дружина була понятою при огляді домоволодіння, а він брав участь понятим під час слідчої дії, коли ОСОБА_4 добровільно без примусу описував та показував обставини вбивства ним брата та матері. При цьому він поводив себе спокійно і самовпевнено. ОСОБА_7 явно боялась, коли привезли ОСОБА_4, який на неї здійснював тиск. До цієї події він неодноразово наносив ОСОБА_7 тілесні ушкодження, але вона нікому нічого не говорила (т.1,а.с.250-251).

Постановою про порушення кримінальної справи від 26 лютого 2012 року по факту умисного вбивства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України (т.1, а.с.1).

Протоколом огляду місця події від 26.02.2012 року з фототаблицями, звідки вбачається, що оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 і виявлено два трупи з ознаками насильницької смерті - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( т.1, а.с. 9-25);

Протоколом огляду місця події від 26.02.2012 року з фототаблицями, відповідно до якого в приміщенні моргу оглянуто трупи чоловіка та жінки та зафіксовані тілесні ушкодження ( т.1, а.с. 26-29);

Протоколом огляду місця події від 26.02.2012 року з фототаблицями, відповідно до якого на території садового товариства «50 років Жовтня» в м.Кіровограді виявлено автомобіль марки ВАЗ 21074, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який в подальшому оглянуто та вилучено ( т.1, а.с. 32-34).

Висновком судово-медичної експертизи №98, яка розпочата 26.02.2012 року з 18 год. по 20 год. та закінчена 17.04.2012 року, згідно якої у ОСОБА_5 при судово-медичному дослідженні виявлені ушкодження у вигляді:

- відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: рани обличчя, субдуральний, субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку в комплексі з переломами кісток лицьового та мозкового відділу черепу. Вказані ушкодження могли утворитись від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею з достатньою силою, у своїй сукупності несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння та знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю;

- легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правого зап'ястка.

Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 є забій головного мозку в комплексі з субарахноїдальним крововиливом. Виявлені ушкодження могли утворитися в результаті ударно-травматичних впливів дерев'яною палицею. Давність смерті ОСОБА_5 складає не менше 2-3 діб до моменту початку експертизи. Синець міг виникнути і в результаті самозахисту. Виявлені ушкодження могли виникнути в результаті не менш, ніж 4-5 травматичних впливів. В крові ОСОБА_5 виявлений етиловий спирт в кількості, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння ( т.1, а.с.56-62).

Висновком судово-медичної експертизи №99, яка розпочалась 26.02.2012 року з 20 до 22 години, закінчилась 17.04.2012 року, згідно якої у ОСОБА_6 при судово-медичному дослідженні виявлені ушкодження у вигляді:

- відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: рана волосистої частини голови, крововилив у м'які тканини волосистої частини голови, субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку в комплексі з переломом кісток мозкового відділу черепу. Вказані ушкодження могли утворитись від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею з достатньою силою, у своїй сукупності несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння та знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю;

- переломів ребер зліва, травми лівої лопатки: синець лівого плечового суглобу, перелом акроміального паростку лівої лопатки, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок забою головного мозку в комплексі з субарахноїдальним крововиливом та перебуває в прямому причинному зв'язку з заподіяними ОСОБА_4 тяжкими тілесними ушкодженнями. Виявлені ушкодження могли утворитися в результаті ударно-травматичних впливів дерев'яною палицею. Давність смерті ОСОБА_6 не менше 2-3 діб до моменту початку експертизи. Ушкоджень, характерних для самозахисту, не виявлено. Виявлені ушкодження могли виникнути в результаті не менш, ніж 3 травматичних впливів. В крові ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт в кількості, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння (т.1, а.с.66-71);

Висновком судово-імунологічної експертизи №207 від 28.03.2012 року, проведеної експертом Кіровоградського обласного бюро СМЕ про те, що на фрагменті шпалери, дерев'яних щепках, вилучених в ході огляду місця події, знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5 (т.1, а.с.93-96);

Висновком судово-імунологічної експертизи №208 від 28.03.2012 року, проведеної експертом Кіровоградського обласного бюро СМЕ про те, що в змиві з порогу знайдено кров людини, яка може походити від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а в зіскобі зі стіни знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5 (т.1, а.с.100-102);

Протоколом про адміністративне затримання від 06 березня 2012 року ОСОБА_4, який був затриманий о 15 год. 30 хв. на відстані 400 м від лінії державного кодону в районі №0608 на напрямку Паланка -Удобне та було з'ясовано, що він з дружиною слідував з Молдови та незаконно перетнув державний кордон (т.1, а.с.118).

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2012 року, відповідно до якої притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП (т.1, а.с.119).

Протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07 березня 2012 року ОСОБА_4, який був затриманий 07 березня 2012 року о 00 год. 15 хв. (т.1, а.с.125-126).

Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 із застосуванням відеозапису від 07 березня 2012 року, де ОСОБА_4 в присутності захисника пояснив, що 23.02.2012 року він, його дружина та мати відмічали День захисника Вітчизни і вживали спиртні напої. Ввечері повернувся брат ОСОБА_5, після чого між ним та ОСОБА_5 виникла сварка. Мати виштовхала брата в іншу кімнату та говорила, щоб він заспокоївся. Після цього вони втрьох продовжували сидіти за столом. Через кілька хвилин дружина вийшла з кімнати подивитись чи горить вогонь в лазні, яка знаходиться біля будинку. Через деякий час він вийшов за дружиною та побачив, що вона плаче та в неї на обличчі синяк. На його запитання чи це зробив ОСОБА_5, вона відповіла ствердно. Його захлиснула хвиля люті і він пішов в кімнату брата, щоб покарати та провчити його. По дорозі в кімнату він взяв дерев'яну палицю, заготовлену під держак для лопати. Наблизившись до лежачого в ліжку ОСОБА_5, він став наносити удари йому палицею по голові. Кількість ударів не пам'ятає, але не 2, а набагато більше. Всі удари попадали в голову, лише один в руку, якою брат спочатку намагався прикритись від ударів. Під час завдання ударів, в кімнату забігла мати та намагалась завадити йому, відтягувала його від ОСОБА_5. Тоді він в збудженому стані розвернувся в бік матері та наніс їй два удари по голові палицею, щоб вона не заважала. Мати, яка стояла до нього чи обличчям чи боком, впала на підлогу, а він продовжив бити ОСОБА_5. Коли він заспокоївся, то побачив, що на подушці, на якій лежав ОСОБА_5, була кров. Він зрозумів, що скоїв щось лихе і вийшов з кімнати. Брат та мати не подавали ознак життя. Він вийшов на вулицю і розповів дружині, що трапилось. Він з дружиною зайшли до будинку, де вони побачила, що мати і брат без ознак життя. В кімнату дружина не заходила. Він сказав, що треба тікати і щоб вона їхала з ним, після чого він спалив у плиті усі фотознімки та документи. Палицю, якою він наносив удари, він порубав сокирою та вкинувши до плити, спалив. Вони швидко помились в бані і почали збирати речі. Він зайшов до кімнати ОСОБА_5, де взяв з тумбочки гаманець з грошима ОСОБА_5, в якому знаходились гроші в сумі 500 грн. купюрами по 100 грн., які належали ОСОБА_5. Він взяв ці гроші, щоб витратити їх на дорогу, оскільки власних грошей не мав. Також він взяв ключ від автомобіля ОСОБА_5, яким іноді користувався, оскільки той був у кращому стані, ніж його. Після цього він з дружиною сіли в автомобіль ВАЗ2107, який належав ОСОБА_5, і на ньому поїхали м.Кіровоград. Приїхавши в м.Кіровоград, він висадив дружину біля автовокзалу, а сам на автомобілі від'їхав трохи далі до приватного сектора та залишив там автомобіль. Потім автобусом та електричкою добирались до Молдови. Ключі від автомобіля на одній із зупинок викинув. Вони нелегально перейшли кордон.

Висновком судово-медичної експертизи №186 від 09.03.2012 року, згідно якої у ОСОБА_7 при судово-медичному дослідженні виявлені ушкодження у вигляді синця обличчя, що відноситься до легких тілесних ушкоджень ( т.1 а.с. 170-171).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_4 від 12.03.2012 року, відповідно до якого він в присутності захисника розповів та відтворив обставини вчиненого ним злочину щодо вбивства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Так, він уточнив, що бив ОСОБА_5 цілеспрямовано та використав для цього палицю, оскільки ОСОБА_5 був фізично за нього сильніший. Матір заважала йому бити ОСОБА_5, а тому він наніс їй один удар навідмаш, але не пам'ятає куди саме, а потім повернувшись до неї обличчям, наніс їй другий удар палицею з розмаху зверху вниз. Умисел заволодіти грошима ОСОБА_5 та його автомобілем виник вже після вчинення злочину. Так, гроші в сумі 500 грн. він взяв з гаманця ОСОБА_5, який знаходився на тумбочці в його кімнаті. Ключ від машини ОСОБА_5 також взяв в його кімнаті. Стверджував, що покази дає правдиві та добровільно. Заперечив причетність його дружини до вбивства, оскільки її в будинку в цей час не було. Медичну допомогу він потерпілим не надавав та швидку не викликав (т.1 а.с. 186-187) .

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №99 від 19.04.2012 року, відповідно до якої виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, що призвели до її смерті, могли виникнути при обставинах, вказаних обвинуваченим ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин події 12.03.2012 року (т.1, а.с. 198-201).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №98 від 19.04.2012 року, згідно якої виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження, що призвели до його смерті, могли виникнути при обставинах, вказаних обвинуваченим ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин події 12.03.2012 року (т.1, а.с.205-208).

Висновком судово-наркологічної експертизи від 29.03.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 ознак залежності від алкоголю не виявлено та протиалкогольного лікування не потребує (т.1, а.с.230).

Довідкою, наданою Олександрійським РЕВ ДАІ про те, що згідно бази даних ДАІ автомобіль ВАЗ 21074, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_5. ОСОБА_4 посвідчення водія не видавалось (т.1 а.с. 233-235).

Висновком судово-автотоварознавчої експертизи №1264/27 від 12.04.2012 року, проведеної експертом Кіровоградського відділення Одеського НДІСЕ, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ21074, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 32695,58грн. (т.1 а.с. 241).

Висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №210 від 10.04.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічними захворюваннями не страждає. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У нього відмічена аномалія характеру у вигляді емоційно-нестабільного розладу особистості, яка не є проявом психічного захворювання і не впливає на його осудність. Підпадає під дію ч.1 ст. 19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує (т.1, а.с.175-176)

Висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи №40 від 19.02.2015 року, згідно якого ОСОБА_4 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, хронічним душевним захворюванням не страждав і в даний час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в теперішній час змішаний розлад особистості. В період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, ОСОБА_4 не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом в той час він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час за своїм психічним станом ОСОБА_4 також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування заходів медичного характеру не потребує.(т.3, а.с.70-74).

Свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1, а.с.359).

Свідоцтвом про смерть ОСОБА_6, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1, а.с.368).

Оголошеними судом на підставі ст.301 КПК України 1960 року показаннями підсудного ОСОБА_4, які він давав при розгляді кримінальної справи попереднім складом суду, відповідно до яких ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, визнав частково, та пояснив, що умислу на вбивство не мав, а хотів лише побити свого брата ОСОБА_5 за те, що він побив його дружину, а тілесні ушкодження матері спричинив випадково. Пояснив, що тілесні ушкодження брату завдав дерев'яною палицею, яку взяв в дворі. Під час нанесення ударів брат лежав на ліжку в своїй кімнаті і опору не чинив, а лише закривався від ударів руками. Удари він наносив брату переважно в область голови зі значною силою, так як був злий на брата. Під час нанесення ударів в кімнату зайшла мати і намагалася його відтягнути від брата. Тоді він наніс декілька ударів і матері по голові. Скільки саме ударів наніс матері не пам'ятає. Зупинився тоді, коли побачив, що брат і мати не рухалися. Брат лежав в крові на ліжку, а мати на колінах на підлозі. Палицю, якою наносилися удари, він спалив в печі. Після скоєного вони разом з дружиною втекли до Молдавії, де їх і затримали. Вину за ч.1 ст.185, ч.2 ст.289 КК України не визнав тому, що гроші, які він взяв у ОСОБА_5, він давав у борг брату, і автомобілем ОСОБА_5 він іноді користувався з дозволу брата, так як його особистий автомобіль був у несправному стані (т.2, а.с.18-19).

Наведені докази суд вважає належними і допустимими, а тому приймає в основу обвинувального вироку.

Оцінюючи докази і аналізуючи їх в сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, доведена повністю.

Згідно з роз'ясненням, яке міститься у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин злочину, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Суд, враховуючи знаряддя вчинення злочину - дерев'яну палицю довжиною близько 1 метра, шириною 5-6 см., характер та локалізацію тілесних ушкоджень, що підсудний ОСОБА_4 зі значною силою цілеспрямовано наніс ОСОБА_5 не менше 5 ударів, а ОСОБА_6 не менше 3 ударів в життєво важливий орган - голову, спричинивши потерпілим тілесні ушкодження, які є несумісні з життям.

Про наявність умислу на вбивство свідчать також показання свідка ОСОБА_7 про те, що підсудний, почувши стогін, що доносився з кімнати, де знаходилися загиблі, повернувся туди і добив їх, про що повідомив її.

Твердження підсудного, що тілесні ушкодження матері наніс його брат після сварки, яка переросла в бійку, що сталась після повернення ОСОБА_5 додому, спростовується як показаннями свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що після повернення ОСОБА_5 додому між ним та підсудним почалась сварка, проте бійки між ними не було та ОСОБА_5 не наносив матері удари, так і показаннями самого підсудного, який на досудовому слідстві (т.1, а.с.133-135) пояснив, що після виникнення між ним і братом сварки мати виштовхала ОСОБА_5 до іншої кімнати, після чого він, його дружина і мати продовжували сидіти за столом.

Вчинення вбивства саме ОСОБА_4, а не нанесення тілесних ушкоджень іншими особами до приходу брата додому, на що вказував підсудний і захисник, підтверджується наданими суду показами свідка ОСОБА_20 про те, що труп ОСОБА_5 виявлений в ліжку в своїй кімнаті, ОСОБА_5 був одягнений у спідню білизну, його одяг був знятий та висів на вішалці, на цьому одязі була кров. Вказаний свідок також пояснив, що на ОСОБА_5 того вечора 23.02.2012 року тілесних ушкоджень не було.

Крім того, локалізація тілесних ушкоджень ОСОБА_5, розміщення його тіла, наявність крові потерпілого ОСОБА_5 в зіскобі зі стіни його кімнати, свідчить про спричинення тілесних ушкоджень йому саме в його кімнаті на ліжку, тобто не за межами будинку.

Версія підсудного, що вбивство вчинила ОСОБА_7, а він взяв вину на себе, оскільки вважав, що вона вагітна, спростовується показаннями самої ОСОБА_7, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України за дачу завідомо неправдивого показання та послідовно як на досудовому слідстві так і двічі в судому засіданні пояснювала, що підсудний бив її, у неї з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були нормальні відносини, вона боялась підсудного, а тому виконувала його накази, які він давав після вчинення ним вбивства, а саме, топити баню, збирати речі, їхати з ним з будинку. Здійснення підсудним тиску на ОСОБА_7 підтверджується оголошеними показаннями свідка ОСОБА_26, який пояснив, що ОСОБА_4 при проведенні відтворення обставин та обстановки подій, де свідок був понятим, поводив себе спокійно і самовпевнено. А його дружина ОСОБА_7 явно боялась, коли привезли підсудного, який на неї здійснював тиск.

Крім цього, з оголошених у суді протоколів допиту підсудного та протоколів судового засідання вбачається, що ОСОБА_4 визнав, що наносив удари своєму брату ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6 зі значною силою в область голови. Дії підсудного, а саме - місця, в які наносились удари, сила нанесення тілесних ушкоджень та їх кількість свідчать про те, що підсудний спричиняв тілесні ушкодження потерпілим саме з метою позбавлення їх життя. Про це свідчить також поведінка підсудного після заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим, який не надав допомоги потерпілим після нанесення тілесні ушкоджень, залишивши останніх помирати в будинку. Про відсутність будь-якого каяття свідчить те, що він, позбавивши життя рідних людей - брата і матір, зухвало поводився в судовому засіданні, нецензурно висловлювався на адресу свідків та погрожував їм.

Твердження захисника про вчинення вбивства іншою особою, яка з'явилась в будинку після від'їзду підсудного та його дружини, яке він обґрунтовує виявленням при огляді домоволодіння по АДРЕСА_1 26.02.2012 року на столі лише 2 гранених стаканів та 2 чашок, спростовується тим, що як пояснив суду сам підсудний після розпиття ним, його дружиною та його матір'ю спиртних напоїв 23.02.2012 року він та мати пішли спати, а ОСОБА_7 залишилась прибирати посуд. Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона точно не пам'ятає чи прибирала зі столу після розпиття спиртних напоїв. Підсудним та очевидцем події - свідком ОСОБА_7 не заперечується факт, що вони розпивали спиртні напої втрьох, а фіксування у протоколі огляду місця події лише 2 чашок та 2 стаканів на столі, в сукупності з іншими доказами по справі, не спростовує факту, що саме підсудний вчинив вбивство матері та брата.

Послідовні показання свідка ОСОБА_7, які вона давала на досудовому слідстві і в судовому засіданні, свідчать також про наявність умислу в ОСОБА_4 на таємне заволодіння грошовими коштами брата та незаконне заволодіння його автомобілем.

Твердження підсудного про відсутність незаконного заволодіння автомобілем брата спростовується показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_22, які суду пояснили, що між братами були вкрай напружені відносини та ОСОБА_5 не дозволяв підсудному користуватись автомобілем. Також свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_5 їй свій автомобіль не дарував, двічі підсудний їздив на автомобілі брата, проте за кермом був ОСОБА_5.

Таким чином, викладені підсудним ОСОБА_4 доводи щодо незгоди з пред'явленим йому обвинуваченням не ґрунтуються на матеріалах справи і є способом уникнення підсудного від кримінальної відповідальності.

За таких обставин у суду відсутні сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_4 в умисному вбивстві двох осіб, його дії суд кваліфікує за п. 1 ч.2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство двох осіб, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншим людям.

Також дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), так як підсудний протиправно заволодів коштами свого брата і розпорядився ними на власний розсуд.

Крім того, дії підсудного необхідно кваліфікувати також за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, так як підсудний, маючи власний автомобіль, умисно без дозволу заволодів автомобілем свого брата, зникнувши на ньому з місця злочину.

Призначаючи підсудному покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, підсудним вчинено злочин середньої тяжкості, тяжкий та особливо тяжкий злочин.

ОСОБА_4 вважається таким, що не має судимості, не працює, за місцем проживання на нього скарги не надходили, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, згідно довідки №57 від 16.03.2012 року перебуває на «К» обліку лікаря психіатра Олександрійської центральної районної лікарні (т.1, а.с.335), являється носієм ВІЛ-інфекції.

Обставин, пом'якшуючих покарання, ОСОБА_4 не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і відносно особи похилого віку.

Обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин, від якого настали особливо тяжкі наслідки - смерть двох потерпілих його брата ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6, після цього він вчинив крадіжку та незаконно заволодів транспортним засобом, у вчинених злочинах не розкаявся, не надав допомоги потерпілим після нанесення тілесних ушкоджень, залишивши останніх помирати в будинку, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів неможливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі на певний строк і, з урахуванням підвищеної суспільної небезпеки підсудного, про що свідчить стійка установка останнього на умисне позбавлення людей життя, вважає за необхідне призначити йому довічне позбавлення волі.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з підсудного.

По справі цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.81 КПК України 1960 року.

Керуючись ст.ст.321 -324 КПК України 1960 року, суд ,-

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим і призначити покарання за:

- п.1 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі,

- ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі,

- ч.2 ст.289 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне призначити ОСОБА_4 покарання у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання рахувати з 07 березня 2012 року.

ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку день за день, а за період з 07 березня 2012 року до 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Речові докази по справі: - легковий автомобіль марки ВАЗ 2107 12021, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, ланцюжок з жовтого металу, хрестик з розп'яттям, який передано на зберігання Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області, - повернути потерпілому ОСОБА_13;

-аркуш паперу, на якому наклеєні шість прозорих липких стрічок зі слідами рук, аркуш паперу, на якому наклеєно одну прозору липку стрічку зі слідами рук, дактилокарта на ОСОБА_4, дактилокарта на ОСОБА_7, яка знаходиться в матеріалах справи - зберігати при матеріалах кримінальної справи;

- конверт зі зрізами нігтів обох рук трупів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, п'ять паперових конвертів зі зразками волосся ОСОБА_7, шість паперових конвертів зі зразками волосся ОСОБА_4, 10 недопалків цигарок, два паперові конверти зі змивами речовини бурого кольору з других вхідних дверей до будинку, два паперові конверти зі змивами речовини бурого кольору з порогу будинку, два паперові конверти з зіскобами речовини бурого кольору зі стіни біля трупу чоловіка, два паперові конверти з зіскобами речовини бурого кольору з рами між коридором та кімнатою в якій були виявлені трупи, виріз тканини розмірами 265x250 мм, фрагмент паперових шпалер; три дерев'яні щепки, махровий бавовняний рушник, чоловічі труси, два фрагменти бавовняної тканини, здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського МВ УМВС в Кіровоградській області (квитанція №1296 від 25.04.2012 року) - знищити.

Стягнути на користь держави з засудженого ОСОБА_4 1235 грн.40 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Олександрійський міськрайонний суд, а засудженим ОСОБА_4 протягом 15 діб з моменту отримання копії вироку.

Головуючий

Судді