Вирок № 69042424, 22.09.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3281/17

Номер провадження 1-кп/404/428/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді Загреби І.В.

при секретарі Гасюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Кропивницький кримінальне провадження №12017120020003756 від 30.03.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14.09.2000 року за ст.17 ст.82 ч.2, ст.42 ч.3 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 14.09.2001 року постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13.09.2001 року умовно - достроково на 2 роки 2 місяці;

- вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2002 року за ст.186 ч.2, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений 11.10.2005 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.10.2005 року умовно-достроково на 10 місяців 24 дні ;

- вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 30.11.2006 року за ст.190 ч.2, ст.309 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 06.12.2007 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2007 року умовно-достроково на 4 місяці 14 днів;

- вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11.03.2014 року за ст.185 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт;

- вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11.12.2015 року за ст.389 ч.2, ст.71 КК України до 5 місяців 9 днів арешту. Звільнений 20.05.2016 року по відбуттю строку покарання;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Ремез О.Ю.,

захисника - адвоката Ревякіна А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_3, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння за наступних обставин.

Так, 30.03.2017 року близько 12.00 год. ОСОБА_1, ОСОБА_4, перебували біля кафе «Дует» на території ринку «Черемушки» за адресою м.Кропивницький, вул. Є.Тельного, 1, де зустрілися зі знайомим ОСОБА_3 та вході розмови ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 продати чоловічі джинсові штани та розділити грошові кошти. На пропозицію ОСОБА_1 погодився та перебуваючи на території ринку намагався продати штани, а в ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт з приводу тривалої відсутності ОСОБА_1. Після повернення ОСОБА_1 втрутився в конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після чого в нього виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, діючи умисно та цілеспрямовано ОСОБА_1, знаходячись напроти ОСОБА_3 наніс декілька ударів кулаком правої руки в область лівої сторони обличчя останнього чим спричинив ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи № 588 від 16.05.2017 року тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-мозкової травми: субдуральної гематоми в лівій тім'яно-скроневій ділянці, набряку головного мозку, гематом в ділянці лоба та повіки зліва, які відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження. З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України визнав повністю.

Показав, що обставини викладені у його обвинуваченні, та встановлені органами досудового розслідування ним визнаються та не оспорюються, погоджується з кваліфікацією вчинених діянь. Визнав цивільний позов.

Визнає, що він дійсно ціленаправлено наніс декілька ударів кулаком правої руки в область лівої сторони обличчя потерпілого ОСОБА_3, розкаюється у вчиненому та просить у потерпілого вибачення.

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, визнав цивільний позов, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку інших учасників судового розгляду, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши їм наслідки ст.ст.349 ч.3, 394 ч.2 КПК України та з їх згоди, суд обмежившись дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних щодо обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, цивільний позов, які ним не оспорюються, та роз'яснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Що цілком узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції», якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

У зв'язку з цим суд, розглядаючи кримінальне провадження у межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв умисне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Вивчивши відомості про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, на обліку в лікаря - психіатра не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку внаслідок вживання «опіоїдів». Синдром Залежності з 2000 року (а.с.89-90), при цьому згідно заключення спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядам від 11.05.2017 року ОСОБА_1 страждає наркологічною залежністю «опіоїди» в даний час одержує замісну терапію (з 2016 року), потребує продовження терапії в умовах облнаркодиспансера (а.с.76), осудний, раніше судимий.

Разом з тим, суд не бере до уваги надану в розпорядження суду інспектором Фортечного РС Кропивницького МВ пробації Дьоміної Т.В. досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки останній зі змістом досудової доповіді не був ознайомлений у встановлений законом спосіб.

Обставини, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, наслідки суспільно-небезпечних діянь.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, його особу, враховуючи те, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні матір похилого віку, розкаявся у вчиненому, зваживши на думку сторони обвинувачення, яка не наполягала на реальному відбутті покарання обвинуваченим, потерпілого, який не наполягав на покаранні у виді позбавлення волі на певний строк, вказавши, що сам спровокував ОСОБА_1 на вчинення відносно нього злочину, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання в межах санкції ст.121 ч.1 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з встановленням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення, перевиховання та профілактики злочинів.

Разом з тим, згідно довідки від 08.06.2017 року потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні в нейрохірургічному відділенні в період часу з 30.03.2017 року по 14.04.2017 року (15 ліжко-днів).

Вартість лікування по фактичним витратам склала без вартості медикаментів, придбаних хворим за власні кошти, виходячи з вартості одного ліжко-дня в нейрохірургічному відділенні за березень 2017 р. - 505 грн. 32 коп. (2 дні лікувався на загальну суму 1010 грн. 64 коп.) та за квітень 2017 року лікувався в нейрохірургічному відділені 13 ліжко-днів (1 ліжко-день - 561 грн 39 коп.) на загальну суму 7298 грн. 07 коп.

Таким чином, на лікування хворого Кіровоградською обласною лікарнею було витрачено 8308 грн. 71 коп.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, п.1.4 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, які підлягають стягненню з винних осіб на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад.

Понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого витрати, ОСОБА_1 не відшкодовані.

З огляду на викладене, позов прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури юриста 1 класу Ремез О.Ю. у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 від кримінального правопорушення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.

На час апеляційного оскарження рішення суду, суд вважає за необхідне не обирати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід, так як строк дії якого сплинув 30.05.2017 року.

Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373-375, 392, 394 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, і призначити йому покарання за ст.121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Ремез О.Ю. в інтересах держави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної лікарні (ЄДРПОУ 01994942, р/р 35421301027932, ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016) і витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 8308 (вісім тисяч триста вісім) грн. 71 коп.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда І.В. Загреба