Вирок № 69042319, 22.09.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10507/17

Провадження № 1-кп/344/573/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурорів Федорина І.І., Сенечака Р.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника органу пробації Федів М.І.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зі слів працюючого електрогазозварювальником в фірмі «Континенталь» на підставі цивільно-правової угоди, неодруженого, РНОКПП НОМЕР_1, раніше судимого:

- 27.04.2017 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст.190, ч.1 ст.190, ст.70 КК України до покарання у виді 1 700 гривень штрафу, 04.05.2017 штраф сплачено,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Злочин вчинено за наступних обставин.

10 лютого 2017 року, у вечірній період часу, ОСОБА_4 зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_2, який тимчасово винаймав житло із ОСОБА_5 по АДРЕСА_2. Через деякий час ОСОБА_4 пішов із ОСОБА_2 до останнього в гості.

Близько 18 год. додому повернувся ОСОБА_5 разом із своїм товаришем ОСОБА_1, який із 09.02.2017 гостював у нього за вказаною адресою. Того ж дня, о 23.50 год. ОСОБА_5 із ОСОБА_1 вийшли із приміщення квартири та направились у центральну частину м. Івано-Франківська на прогулянку, а ОСОБА_2 із ОСОБА_4 тим часом залишились у квартирі, де розпивали спиртні напої.

11 лютого 2017 року, у нічний період часу, перебуваючи у приміщенні квартири ОСОБА_2, у ОСОБА_4 виник умисел на крадіжку його речей.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що ОСОБА_5 із ОСОБА_1 ще не повернулись, а ОСОБА_2 заснув у кімнаті, ОСОБА_4 таємно викрав мобільний телефон останнього марки «і Рhone 5 16 Gb», темно-сірого кольору, вартість якого згідно висновку експерта від 24.03.2017 становить 3330,95 грн., в середині якого знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 50 грн., а із дорожньої сумки ОСОБА_1 ноутбук марки «LENOVO S510P (59392187)», серійний номер WB13217127, чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта від 24.03.2017 становить 9339,00 грн. та мобільний телефон марки «G SMART ROMA R-2», ІМЕI 1: НОМЕР_2, ІМЕI2:НОМЕР_3, білого кольору, вартість якого згідно висновку експерта від 28.07.2017 становить 435 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 таємно покинув приміщення квартири, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 3380,95 грн., а потерпілому ОСОБА_1 на загальну суму 9774,00 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав, повністю підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_4 суду показав, що 10.02.2017 зустрівся із знайомим ОСОБА_2, який запропонував піти до нього в гості у квартиру по АДРЕСА_2. Близько 18 год. прийшли товариші ОСОБА_2, всі разом вживали спиртні напої. Вказав, що оскільки ОСОБА_2 заборгував у нього гроші , а тому в той час, коли ОСОБА_2 заснув, викрав його мобільний телефон марки «іРhone 5» сірого кольору, а також з дорожньої сумки ноутбук марки «LENOVO», чорного кольору, та мобільний телефон марки «G SMART ROMA R-2», білого кольору. Вийшов з квартири і поїхав у м.Коломию, де незнайомій особі продав телефон марки «іРhone 5» за 1200 грн, мобільний телефон марки «G SMART ROMA R-2» за 300 грн, а ноутбук залишив у знайомого, оскільки поїхав на роботу в м. Київ. У вчиненому щиро розкаявся, заподіяну матеріальну шкоду повністю відшкодував потерпілим, однак, підтверджуючих документів про відшкодування шкоди ОСОБА_2 у нього не має, на даний час ОСОБА_2 знаходиться в Італії, де працевлаштований, а тому отримати підтверджуючі документи про відшкодування шкоди від ОСОБА_2 не має можливості. Просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання 22.09.2017 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду кримінального провадження. Під час судових засідань 18.08.2017 та 29.08.2017 потерпілий ОСОБА_2 повідомляв суд про намір свого подальшого тривалого перебування за межами України у зв'язку з працевлаштуванням.

Потерпілий ОСОБА_1 у судове засідання 22.09.2017 не з'явився, відповідно до поданої письмової заяви просив проводити судове засідання за його відсутності, вказав, що матеріальну шкоду відшкодовано в повному обсязі, від цивільного позову відмовився. Щодо покарання обвинуваченого - просив суд суворо не карати обвинуваченого.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, на час вчинення інкримінованого злочину не судимий, судимий 27.04.2017 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ст.70 КК України до покарання у виді 1 700 гривень штрафу, 04.05.2017 штраф сплачено; зі слів - працює на підставі цивільно-правової угоди електрогазозварювальником в фірмі «Континенталь», неодружений, на утриманні осіб не має, на обліках ОПНЛ №3 та ОНД не перебуває; щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, проживає разом з матір'ю та молодшим братом. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історії правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 є можливим за умови обмеження або позбавлення волі на певний строк.

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, що на час вчинення злочину не судимий, молодий вік обвинуваченого, щире каяття, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання за вчинений злочин у виді арешту на строк три місяці, позицію потерпілого ОСОБА_1, який просив обвинуваченого суворо не карати, позицію обвинуваченого, що просив суд суворо його не карати, суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому мінімальне покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді арешту, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 даний злочин вчинив до постановлення попереднього вироку Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.04.2017, за яким він був засуджений за ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ст.70 КК України до покарання у виді 1 700 гривень штрафу, штраф сплачено, а тому покарання йому слід призначити з застосуванням ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за попереднім вироком більш суворим призначеним покаранням.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного. Так, судом установлено, що вартість викраденого мобільного телефону марки «і Рhone 5 16 Gb», темно-сірого кольору згідно висновку експерта від 24.03.2017 становить 3330,95 грн., в середині якого знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 50 грн, що визнається обвинуваченим та відсутність доказів добровільного відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_2 За таких обставин, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого в користь потерпілого ОСОБА_2 в сумі 3380,95 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 згідно поданої ним заяви залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Підстав для зміни запобіжного заходу - особистого зобов'язання обвинуваченого ОСОБА_4 суд не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк три місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за попереднім вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.04.2017 більш суворим призначеним покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання - арешт на строк три місяці.

Строк відбуття покарання рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_4 для відбуття покарання.

Запобіжний захід - особисте зобов'язання обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у силі.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1, у користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя АДРЕСА_3, 3380,95 ( три тисячі триста вісімдесят гривень дев'яносто п'ять копійок) на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 1813,07 грн. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №4.3-58/17 від 24.03.2017, №4.3-203/17 від 28.07.2017 та №1.3-444/17 від 26.07.2017 .

Речовий доказ: мобільний телефон марки «G SMART ROMA R-2», ІМЕI 1: НОМЕР_2, ІМЕI2:НОМЕР_3, білого кольору (згідно постанови від 04.08.2017) - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_1

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко