Вирок № 69041442, 22.09.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4752/16-к

Провадження № 1-кп/191/79/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гречко Ю.В.

за участю секретаря - Борисової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальне провадження №12016040000000578 від 19 липня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю: прокурора Супрун М.О.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 18 липня 2016 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «CITROENJUMPY», реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 895464 належить ОСОБА_5, рухався по автошляху «Дніпропетровськ - Мелітополь» зі сторони м.Синельникове Дніпропетровської області в напрямку м.Дніпро. У ході руху по 24 км. + 600 м., який проходить по території Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, з метою виконання повороту ліворуч, зупинив керований ним автомобіль «CITROENJUMPY», реєстраційний номер НОМЕР_2. Відновлюючи рух водій ОСОБА_1 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру, перед початком маневру повороту ліворуч не переконався у тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів, поновив рух внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу для руху, де сталося зіткнення правою боковою частиною керованого ним автомобіля «CITROENJUMPY», реєстраційний номер: АЕ 3201 НК, з передньою частиною мотоциклу «ІЖ», реєстраційний номер: 9536 ДНЕ, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по своїй смузі руху.

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 б)«Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та любою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої, при судово-медичній експертизі у водія мотоциклу «ІЖ», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: слідів медичних маніпуляцій у вигляді післяопераційного біфронтального рубця (стан після операції 20.07.2016 - резекція вдавленого перелому, первинна пластика дефекту черепа титановим імплантатом з приводу ВПЧМТ, забою головного мозку II ступеню, вдавленого багатого уламкового перелому надбрівної дуги, криши орбіти, передньої стінки лобної пазухи справа з пошкодженням твердої мозкової оболонки); післяопераційного рубця в проекції правої ключиці (стан після операції - відкрита репозиція, остеосинтез закритого перелому правої ключиці 05.08.2016).

При судово-медичній експертизі у постраждалого виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубців (наслідків загоєних забитих ран): в області лоба справа, ледь вище надбрівної дуги і в області лоба зліва по верхньому краю лівої брови, в області бороди зліва; гіперпігментованих ділянок шкіри (наслідки загоєних саден шкіри): у потиличній області, в області правого надпліччя, в області нижньо-зовнішнього квадранту лівої сідниці, на внутрішній поверхні правого стегна в середній і нижній третинах.

Вище зазначені тілесні ушкодження заподіяні дією тупого твердого предмету (предметів), або при ударах о нього (них) і утворились у водія мотоциклу при зіткненні його з рухаючимся автомобілем, у строк і при обставинах, як вказано у постанові і самим постраждалим, тобто 18.07.2016 в умовах ДТП.

Тілесне ушкодження у вигляді забитої рани в області лоба справа, ледь вище надбрівної дуги супроводжувалось забоєм головного мозку II ступеню, вдавленим багато уламковим переломом передньої стінки лобної пазухи справа з пошкодженням твердої мозкової оболонки і стосовно до живих осіб відповідає категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на його користь матеріальної шкоди, понесеної на лікування в розмірі 21956,93 грн., оскільки 17000,00 грн. йому було відшкодовано. Також просить стягнути з обвинуваченого завдану йому моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн., яка складається з фізичного болю та страждань, які потерпілий відчував у звязку з ушкодженням здоровя та душевних страждань, які відчуває на сьогоднішній день. Мотоцикл, який був вилучений в якості речового доказу, просить суд негайно йому повернути.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину так, як вони викладені вище. Також зазначив, що він керував автомобілем, належним жінці його брата, автомобіль попросив з метою перевезення кондиціонеру. В цей день алкогольні засоби він не вживав, перебував у тверезому стані. Дорожньо-транспортна пригода сталася його необережності. Потерпілий керував мотоциклом без шолому. Після дорожньо-транспортної пригоди він викликав швидку допомогу та надавав першу допомогу потерпілому. Він зустрічався з батьком потерпілого, давав гроші на лікування, вибачався перед потерпілим. Гроші брали батьки в позику у родичів. Цивільний позов визнає частково, вважає, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована, моральну шкоду визнає в сумі 21000,00 грн. Також вважає, що його цивільна-правова відповідальність застрахована, тому належним відповідачем за цивільним позовом в частині стягнення матеріальної шкоди є страхова компанія Київський страховий дім.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив обставини подій таким чином, як вони викладені вище. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити. Також пояснив, що їхав він дійсно без шолома. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений належним йому мотоцикл, спричинена шкода здоровю, на даний час він повністю не одужав, погіршилася память та зор. Вважає, що навіть якби він їхав у шоломі, на тяжкість спричинених йому тілесних ушкоджень це б не вплинуло. Після дорожньо-транспортної пригоди він втратив свідомість та прийшов до тями вже у лікарні. Він є єдиним годувальником в сімї і з вини обвинуваченого його матеріальний стан погіршився. Просить призначити обвинуваченому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без застосування вимог ст.ст.75, 76 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.

Свідків сторони обвинувачення прокурор просив не допитувати.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується наступними доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 19 липня 2016 року до ЄРДР внесено інформацію про те, що 18 липня 2016 року приблизно о 16-00 годин на 24 км. + 600 м. а/ш «Дніпропетровськ-Мелітополь» Синельниківського району Дніпропетровської області сталося зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з мотоциклом під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого водій мотоциклу отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Обласної клінічної лікарні ім.Мечникова у м.Дніпропетровську (т.2 а.с.1);

- рапортом помічника чергового Синельниківського ВП ГУНП від 18 липня 2016 року, згідно якого 18 липня 2016 року до чергової частини Синельниківського ВП по телефону надійшло повідомлення від оператора 102 ДМУ щодо вказаної дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с.4);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18 липня 2016 року, де зафіксовані виявлені пошкодження транспортних засобів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та їх розташування (т.2 а.с.5-14);

- довідкою Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім.Мечнікова згідно якої до лікарні 18 липня 2016 року надійшов ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями (т.2 а.с.20);

- постановами про визнання речових доказів від 19 липня 2016 року - автомобіля «CITROENJUMPY», реєстраційний номер НОМЕР_2, та мотоцикла «ІЖ», реєстраційний номер: 9536 ДНЕ (т.2 а.с.22-23);

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 22 серпня 2016 року, згідно якої форма та характер пошкоджень транспортних засобів співпадає в тому випадку, якщо під час первинного контакту повздовж осі автомобіля «CITROENJUMPY» та переднього колеса мотоцикла «ІЖ» були розташовані під кутом приблизно 205 плюс/мінус 5 градусів відносно повздовжньої осі переднього колеса мотоцикла «ІЖ», реєстраційний номер: 95-36 ДНЕ (т.2 а.с.45-50);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08 серпня 2016 року за участю свідка ОСОБА_7, який пояснив та показав місце розташування транспортних засобів, місце зіткнення транспортних засобів, швидкість руху автомобіля та інші обставини (т.2 а.с.54-58);

- висновком судово-медичної експертизи від 25 серпня 2016 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубців (наслідків загоєних забитих ран): в області лоба справа, ледь вище надбрівної дуги і в області лоба зліва по верхньому краю лівої брови, в області бороди зліва; гіперпігментованих ділянок шкіри (наслідки загоєних саден шкіри): у потиличній області, в області правого надпліччя, в області нижньо-зовнішнього квадранту лівої сідниці, на внутрішній поверхні правого стегна в середній і нижній третинах. Вище зазначені тілесні ушкодження заподіяні дією тупого твердого предмету (предметів), або при ударах о нього (них) і могли утворитися у водія мотоциклу при зіткненні його з рухаючимся автомобілем, у строк і при обставинах, як вказано у постанові і самим постраждалим, тобто 18 липня 2016 в умовах ДТП. Тілесне ушкодження у вигляді забитої рани в області лоба справа, ледь вище надбрівної дуги супроводжувалось забоєм головного мозку II ступеню, вдавленим багато уламковим переломом передньої стінки лобної пазухи справа з пошкодженням твердої мозкової оболонки і стосовно до живих осіб відповідає категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя (т.2 а.с.82-85);

- висновком судової авто технічної експертизи від 20 вересня 2016 року, згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «CITROENJUMPY» повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, але його дії не відповідали вказаним вимогам, що з технічної точки зору знаходилось в причинному звязку з настанням події ДТП. Технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді для даного водія визначалося виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України і для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, котрі б не дозволили йому їх виконати. Водій мотоцикла «ІЖ» в даній дорожній обстановці повинен був діяти згідно вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. При заданому механізмі пригоді дії даного водія не відповідали зазначеним вимогам, що з технічної точки зору знаходилось в причинному звязку з настанням події ДТП. В умовах місця пригоди водій мотоцикла мав технічну можливість запобігти зіткнення шляхом екстреного гальмування із зупинкою мотоцикла до місця зіткнення, при заданих вихідних даних (т.2 а.с.92-94).

Співставляючи та аналізуючи вивчені в справі докази суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних, взаємозв'язаних та об'єктивних, що в сукупності з наведеними вище доказами дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доведена повністю.

Зазначені докази у вказаному кримінальному провадженні є достовірними, допустимими, належними та достатніми для підтвердження винності осіб, що обвинувачуються в скоєнні кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

В якості пом'якшуючих покарання обставин згідно положень ст.66 КК України суд враховує щире каяття.

Обставин, обтяжуючих покарання згідно з ст.67 КК України, судом не встановлено.

Для вибору покарання обвинуваченому, суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Разом з тим, загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий і ніколи до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин скоїв з необережності, завдану потерпілому матеріальну шкоду частково відшкодував, настанню дорожньо-транспортної пригоди також сприяла і винна поведінка потерпілого ОСОБА_2, який згідно висновку судової автотехнічної експертизи мав технічну можливість запобігти зіткнення шляхом екстреного гальмування із зупинкою мотоцикла до місця зіткнення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним інших правопорушень, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.2 ст.286 КК України із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Речові докази по справі автомобіль «CITROEN JUMPY», реєстраційний номер: АЕ 3201 НК, після набрання вироком законної сили необхідно залишити у володінні ОСОБА_5.

Речові докази по справі - мотоцикл «ІЖ», реєстраційний номер: 9536 ДНЕ, до набрання вироком законної сили необхідно повернути власнику ОСОБА_8.

Клопотання потерпілого щодо негайного повернення йому мотоциклу не підлягає задоволенню, оскільки доказів того, що власником вищезазначеного мотоциклу є саме потерпілий ОСОБА_2, суду не надано.

Процесуальні витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертиза в розмірі 2638,80 грн., а також витрати на проведення судової авто технічної експертизи в розмірі 703,68 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Витрати, повязані з оплатою допомоги представника потерпілого в розмірі 20000,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Так, згідно наданих суду письмових доказів, спричинена йому злочином матеріальна шкода, що складається з понесених витрат на лікування, становить 38956,93 грн.

Згідно наданих розписок, потерпілому обвинуваченим відшкодована матеріальна шкода в розмірі 20100,00 грн.

Отже, шляхом відрахування із загальної суми матеріальної шкоди розміру відшкодованої шкоди, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого підлягають стягненню на користь потерпілого матеріальна шкода в розмірі 18856,93 грн.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована і належним відповідачем щодо позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди є страхова компанія, є необґрунтованими.

У ст.62 КПК України зазначено, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична чи юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) обвинуваченого, однак згідно частини другої цієї статті, права та обовязки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви до суду.

Отже, залучення страхової компанії до участі у кримінальному провадженні можливо лише за позовом потерпілого, чого у даному випадку зроблено не було.

20 січня 2016 року Верховний суд України у справі №6-2808цс15 дійшов до наступного висновку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобовязання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обовязок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобовязання згідно з договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобовязанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобовязання не виключають одне одного. Деліктне зобовязання первісне, основне зобовязання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обовязково припиняє деліктне зобовязання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобовязаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, як третьої особи, користь страховик зобовязаний виконати обовязок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобовязання не створює обовязку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобовязання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобовязаний виконати свій обовязок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобовязує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобовязанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобовязань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобовязання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обовязками страховика як сторони договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У даному випадку потерпілий обрав спосіб захисту порушеного майнового права шляхом звернення з відповідною вимогою про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, безпосередньо до обвинуваченого, як до особи, яка спричинила таку шкоду, що є право потерпілого.

Позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Так, відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, враховуючи враховує характер правопорушення, зокрема, що вчинений обвинуваченим злочин не є умисним, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, ступінь вини обвинуваченого, оскільки настанню дорожньо-транспортної пригоди також сприяла і винна поведінка потерпілого ОСОБА_2, який згідно висновку судової автотехнічної експертизи мав технічну можливість запобігти зіткнення шляхом екстреного гальмування із зупинкою мотоцикла до місця зіткнення, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині моральної шкоди задовольнити частково і стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України суд покладає на ОСОБА_1 обов'язок періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази по справі автомобіль «CITROEN JUMPY», реєстраційний номер: АЕ 3201 НК після набрання вироком законної сили залишити у володінні ОСОБА_5.

Речові докази по справі - мотоцикл «ІЖ», реєстраційний номер: 9536 ДНЕ до набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_8.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №5/10.4-708 від 22 серпня 2016 року в розмірі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №5/10.1-875 від 20 вересня 2016 року в розмірі 703 (сімсот три) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився у м.Запоріжжя, витрати, повязані з оплатою допомоги представника потерпілого в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився у м.Запоріжжя, матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 18856 (вісімнадцять тисяч вісімсот пятдесят шість) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився у м.Запоріжжя, моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 20000 (двадцяти тисяч) грн. 00 коп.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_9