Рішення № 6903914, 24.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.09р. Справа № 16/279-09 За позовом Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙРІС", м. Дніпропетровськ про стягнення 132 620 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Лихошва В.І. –представник, дов. від 30.12.2008р;

від відповідача: Кітченко М.О.- представник, дов. від 20.10.2009р. (був присутній у судовому засіданні 19.11.2009р.)

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 23.11.2009р.

Позивач просить стягнути з відповідача 132 620 грн. 00 коп., що складає 94 800 грн. 00 коп. - заборгованості за виконані відповідно до умов договору від 23.04.2008р. №1441 на створення і передачу науково-технічної продукції роботи, 11 407 грн. 80 коп. –інфляційних нарахувань, 2 649 грн. 20 коп. - 3% річних, 17 064 грн. 00 коп. - пені та 6 636 грн. 00 коп. - штрафу.

В подальшому позивач звернувся із заявою (вх. №02-6/9706) про виправлення технічної помилки і просить при розгляді справи і прийнятті рішення врахувати виправлення технічної помилки, викладеної в прохальній частині позовної заяви стосовно розміру інфляційних нарахувань за порушення відповідачем договірних зобов’язань на суму 11 470 грн. 80 коп. та стягнути з відповідача 94 800 грн. 00 коп. –заборгованості, 11 470 грн. 80 коп. –інфляційних нарахувань, 2 649 грн. 20 коп. - 3% річних, 17 064 грн. 00 коп. - пені та 6 636 грн. 00 коп. –штрафу.

Відповідач відзиву на позов не надав, а звернувся з клопотанням (вх. №21576 від 19.11.2009р.) про зупинення провадження у справі до пов’язаної з нею іншої справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайріс” до Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” про визнання умов Договору від 23.04.2008р. №1441 в частині стягнення пені недійсним.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі, оскільки:

- відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом;

- відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що іншим судом розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайріс” до Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” про визнання недійсним умов Договору від 23.04.2008р. №1441 в частині стягнення пені.

Позивач у заяві (вх. №21667 від 19.11.2009р.) про підтвердження ціни позову просить при розгляді справи і прийнятті рішення врахувати обґрунтовану позивачем у позовній заяві ціну позову у розмірі 132 620 грн. 00 коп.

У поясненнях (вх. №21668 від 19.11.2009р.) щодо надання акту звірки розрахунків позивач пояснює, що незважаючи на прийняті позивачем заходи щодо проведення звірки розрахунків, відповідач станом на 18.11.2009р. так і не підписав запропонований йому акт звірки розрахунків та не надав будь-яких усних чи письмових пояснень щодо нього, тому у позивача відсутні можливості провести взаємозвірку розрахунків з відповідачем і надати суду акт звірки розрахунків за договором від 23.04.2008р. №1441.

Відповідач у листі (вх. №21863 від 23.11.2009р.) просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки: - 50% вартості робіт відповідачем було оплачено відповідно до умов Договору від 23.04.2008р. №1441, а тому вимоги про стягнення всієї суми є безпідставними; - стягнення пені по пункту 6.2 Договору суперечить вимогам Закону “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”; - стягнення з відповідача 7% штрафу відповідно до статті 231 Господарського кодексу України є неправомірним через те, що умови укладеного між сторонами договору не містять домовленості сторін щодо встановлення та розміру штрафу за порушення зобов’язання. Також відповідач просить застосувати до спірних відносин позовну давність.

Позивач у поясненнях (вх. №21894 від 24.11.2009р.) стосовно належності Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП НДІБК) до державного сектору економіки зазначає, що відповідно до Статуту Державне підприємство “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” є державним підприємством, заснованим повністю на державній формі власності і яке діє на основі виключно державної власності; - на підставі пункту 1 “Методики визначення питомої ваги державного сектору в економіці” ДП НДІБК є суб’єктом господарювання, яке діє на основі виключно державної власності і тому належить до державного сектору економіки.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

          ВСТАНОВИВ:

- 23.04.2008р. між позивачем –Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дайріс” (замовником) було укладено Договір №1441 на створення і передачу науково-технічної продукції (надалі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, оплачує витрати і приймає виконану роботу, а виконавець бере на себе зобов’язання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково-технічної продукції за темою: Проведення дублюючих розрахунків несучої здатності і деформативності конструктивних елементів корпусів №3, №5 по об’єкту “Реконструкція незавершеного будівництвом пансіонату “Лазурний берег” в курортно-готельний комплекс з апартаментами в селищі Лазурне, м. Алушта, АР Крим”;

- відповідно до пункту 2.1 Договору за створену продукцію замовник перераховує виконавцеві відповідно до протоколу про договірну ціну, що є невід’ємною частиною цього договору, 366 756 грн. 00 коп., а пункт 2.2 цього Договору встановлює, що після підписання договору замовник зобов’язаний протягом 10-ти календарних днів перерахувати на рахунок виконавця аванс у розмірі 50% вартості робіт на суму 183 378 грн. 00 коп.;

- на виконання умов Договору відповідачем відповідно до платіжного доручення від 15.05.2008р. №1407 було перераховано позивачу 183 378 грн. 00 коп.;

- згідно з пунктом 2.3 Договору оплата проводиться поетапно відповідно до календарного плану на підставі актів здачі-приймання робіт;

- пунктом 3.2 Договору передбачено, що замовник протягом 5-ти днів з дня одержання акта здавання-приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарним планом цього договору, зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт здавання-приймання продукції і оплатити його протягом 10-ти днів;

- як вбачається позивачем були виконані роботи зі створення науково-технічної продукції на загальну суму 278 178 грн. 00 коп., що підтверджується актами від 19.06.2008р. №1/708, від 31.07.2008р. №2/887, від 29.08.2008р. №3/981 та від 30.09.2008р. №4/1094 здачі-приймання науково-технічної продукції;

- отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 94 800 грн. 00 коп.;

- строк оплати за створену науково-технічну продукцію вважається таким, що настав;

-           на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

          - згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- отже, інфляційні нарахування становлять 11 470 грн. 80 коп. (з листопада 2008р. по серпень 2009р.), а річні –2 647 грн. 46 коп. (з 11.10.2009р. по 15.09.2009р.);

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості;

- відповідно до пункту 6.2 Договору за затримку оплати за виконані роботи замовник сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення;

- згідно статті 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня;

- тобто законом встановлено обмеження розмірі пені;

- таким чином, пеня з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 11 206 грн.20 коп. (з 11.10.2009р. по 08.04.2009р.).

Що стосується стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6 636 грн. 00 коп., то така вимога є необґрунтованою, оскільки:

- відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

- Договором не передбачений штраф у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення оплати.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 10.10.2008р. №456 “Про зміну найменування та затвердження нової редакції статуту державного підприємства” змінено найменування Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій на Державне підприємство “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (пункт 1), Державне підприємство “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” є правонаступником Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙРІС" (49126, м. Дніпропетровськ, пр-кт Праці, буд. 9-А; код ЄДРПОУ 33771165; п/р №26000050001773 в Приватбанку, МФО 305299) на користь Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (03680, м. Київ-37, вул. І.Клименка, 5/2; код ЄДРПОУ 02495431; п/р №26003021000026 у філії „Залізничне відділення КМФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) 94 800 грн. 00 коп. –заборгованості, 11 470 грн. 80 коп. –інфляційних нарахувань, 2 647 грн. 46 коп. –річних, 11 206 грн. 20 коп. - пені, 1 201 грн. 24 коп. - витрати по сплаті державного мита та 213 грн. 76 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„30„ листопада 2009р.