Рішення № 69038690, 20.09.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7590/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Косолап М. М.Номер провадження 22-ц/788/1253/17 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2017 року

у справі за позовом Кредитної спілки «ЛІГА» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2017 року на часткове задоволення позову постановлено стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Кредитної спілки «ЛІГА» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 2268/4130 від 25 грудня 2014 року у сумі 12328 грн. 42 коп., з яких: 11185 грн. 08 коп. - заборгованість по тілу кредиту та 1143 грн. 34 коп. - за відсотками.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду змінити, зменшивши розмір присудженої до стягнення з відповідачів суми до 2341 грн. 30 коп. При цьому вказує на несправедливість зазначених у п. 3.8 умов кредитного договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника позивача, які заперечують проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з положень ст.ст. 509, 526, 553 ЦК України та доведеності частини заявлених позовних вимог, а тому дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку відповідно до умов укладених кредитного договору та договору поруки.

Колегія суддів не може погодитись в повному обсязі з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2014 року між КС«ЛІГА» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2268/4130, за яким позичальник отримав 15000 грн. строком на 547 днів (18 місяців), враховуючи день видачі та день його повернення з 25.12.2014 р. до 24.06.2016 р. під 49% річних (а. с. 6-7).

Факт отримання ОСОБА_3 коштів у день укладення договору відповідачами не оспорюється.

В цей же день на забезпечення виконання зобовязань за цим договором позивач уклав з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договір поруки № 2268/4130, пунктом 2 якого унормовано, що поручителі і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитодавцем (а. с. 8).

Пунктом 4 договору поруки передбачено, що у разі сплати позичальником чергового платежу пізніше ніж передбачено графіком розрахунків платежів, кредитодавець збільшує річну відсоткову ставку в 2 рази. За умовами п. 10 Договору своїми підписами, поручителі підтвердили, що ознайомлені з умовами Договору про надання кредиту.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язанням за спірним кредитним договором за ним станом на 02 березня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 18273 грн. 03 коп., з яких: по тілу кредиту у розмірі 11185,08 грн. (а. с. 188-189).

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договор) та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов'язання, сплата неустойки, що передбачено ст. ст. 549, 611 ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1 договору, укладеного між сторонами, сторони погодили, що за користування кредитом нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом у розмірі 49% річних від загальної суми щоденного залишку заборгованості Позичальника по кредиту в рамках кредитної лінії. Залишок заборгованості по кредиту у будь-який момент не може перевищувати суми вказаної в п.1.1. цього Договору в якості ліміту.

Відповідно до умов п.п.3.7., 3.8 Договору сторони погодили, що за будь-яких умов , у разі несвоєчасного надходження (прострочення) планового платежу, з першого дня прострочення цей кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком і протягом усього строку визнання кредиту з підвищеним ризиком процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 98 % річних (т.1 а.с.6-7).

Тобто, підвищені проценти, про які йдеться у договорі, нараховуються у разі прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором і за своєю правовою природою не є процентами за користування кредитним коштами, а виступають неустойкою, тобто компенсацією, яка відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» не може становити більше 50 % вартості продукції у разі невиконання позичальником зобов'язань за договором.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що положення п. 3.8 кредитного договору є нікчемними.

Відповідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Наслідком визнання нікчемним п. 3.8 договору про надання кредиту від 25 грудня 2014 року № 2268/4130 щодо підвищених відсотків у розмірі 98 % є стягнення на користь позивача: заборгованості по тілу кредиту - 2082 грн.79 коп. та процентів нарахованих із процентної ставки 49% відповідно до графіку за період строку дії договору у сумі 05 грн. 58 коп. Також підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача сума відсотків відповідно до положень ст.1048 ЦК України на рівні облікової ставки Національного банку України за період з 25.06.2016 року по 02.03.2017 року у сумі 210 грн. 70 коп.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором та судових витрат необхідно змінити та стягнути з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 2268/4130 від 23.12.2014 року у сумі 2088 грн. 37 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 2082 грн. 79 коп., заборгованість за відсотками у сумі 05 грн. 58 коп., а також відсотки за період з 25.06.2016 року по 02.03.2017 року у сумі 210 грн. 70 коп.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог в порядку передбаченому ст.88 ЦПК України необхідно змінити рішення суду в частині розподілу судових витрат за звернення з позовом до суду і стягнути з відповідачів на користь позивача в дольовому порядку 22 грн. 99 коп. по 05 грн. 75 коп. з кожного.

Також, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 понесені ним судові витрати у суді апеляційної інстанції у сумі 1850 грн .00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2017 року у даній справі змінити в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Кредитної спілки «Ліга» заборгованість за кредитним договором № 2268/4130 від 23.12.2014 року у сумі 2088 грн. 37 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 2082 грн. 79 коп., заборгованість за відсотками у сумі 05 грн. 58 коп., а також відсотки за період з 25.06.2016 року по 02.03.2017 року у сумі 210 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Кредитної спілки «Ліга» в дольовому порядку витрати по сплаті судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 22 грн. 99 коп. по 05 грн. 75 коп. з кожного.

Стягнути з Кредитної спілки «Ліга» на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 1850 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -