Рішення № 69037761, 21.09.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/2706/17

Справа № 522/16018/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 рокум. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.08.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 21.05.2014 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 6400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобовязання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, позичальником належним чином свої кредитні зобовязання не виконувала належним чином, у звязку з чим у неї виникла прострочена заборгованість. 13.08.2015 року позичальник, ОСОБА_2 померла. Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_3 перед Банком за кредитним договором № б/н від 21.05.2014 року становить 5995,99 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного: - 5586,49 грн. - тіло кредиту; - 409,50 грн. - нараховані проценти за користуванням кредитом. На підставі викладеного, банк просить стягнути вказану заборгованість зі спадкоємця позичальника.

У судове засідання 21.09.2017 року представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності) не з'явилась, але надала до суду заяву позов, в якому просила про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила також, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання 21.09.2017 року не зявилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, поважних причин неявки суду не представила. Суд у звязку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судове засідання, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, матеріали спадкової справи №84/2016, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 21.05.2014 року звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 21.05.2014 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 6400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через wеb-сайт банку (www.privatbank.ua; або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».

Тобто Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Згідно зістаттею 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина першастатті 1055 ЦК України).

За змістомстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першоюстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першоїстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговувався ОСОБА_3.

Заявою ОСОБА_3 підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобовязання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Також, наряду з викладеним, свідченням про визнання угоди позичальником є факт користування ОСОБА_2 картрахунком та використання кредитних коштів, наданих банком.

Під борговими зобов'язаннями Сторони узгодили зобов'язання Клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, що зазначено в п. 2.1.1.12.1 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Проте, у порушення вимог чинного законодавства, позичальник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним зобовязанням, у звязку з чим у неї виникла прострочена заборгованість, що стало підставою звернення банку до суду з відповідним позовом.

ОСОБА_3 ОСОБА_2 померла 13.08.2015 року, про що відділом ДРАЦС у м. Одесі реєстраційної служби ОМУЮ було видано свідоцтво про смерть серії І-ЖД №424763.

З витребуваної судом спадкової справи №84/2016 до майна померлої 13.08.2015 року ОСОБА_2 вбачається, що 29.01.2016 року до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2, яка залишила на її імя заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_5 10.07.2015 року і зареєстрований в реєстрі за №5072.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємницею померлої 13.08.2015 року ОСОБА_2.

Згідно з нормоюстатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов'язків, зазначених устатті 1219 ЦК України (статті1218,1231цьогоКодексу).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина другастатті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина першастатті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті1268, статті1269 ЦК України.

Так, згідно із частиною третьоюстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ятастатті 1268 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно достатті 1296 ЦК Україниє правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченогостаттею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення відпогашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованостіспадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню нормистатті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей1281,1282 ЦК Україникредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Так, згідно зістаттею 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК Українистроки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.

Суд вбачає, що ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки подала 29.01.2016 року до нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 була надана до суду 13.03.2017 року, банком позовні вимоги уточнені та предявлені до ОСОБА_1 28.07.2017 року, тобто у межах строків, передбачених ст.. 1281 ЦК України.

Згідно розрахунку, наданого банком, станом на дату смерті ОСОБА_3 (13.08.2015 року) заборгованість ОСОБА_2 перед Банком за кредитним договором № б/н від 21.05.2014 року склала 5 995, 99 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного:

- 5 586,49 грн. - тіло кредиту;

- 409,50 грн. - нараховані проценти за користуванням кредитом;

Розрахунки суми заборгованості наявні у матеріалах справи (а.с.143).

Згідност. 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно дост. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст. 61 цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин та враховуючи, що позичальник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що вимоги банку є обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження за розглядом справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 88 ЦПК Україниз відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1378,0 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.. 1, 3, 10, 57, 60, 79, 88 ч.1, ч.4 ст. 169, 179, 197 ч.2, 208-209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України; ст.ст.. 1, 3, 509, 524, 525, 526, 530, 533, 536, 546, 549-552, 610-612, 624-626, 627-629, 631, 638, 639, 1046-1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1, 1216, 1282 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 «Приватбанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КЕ №453737, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 23.10.1996 року) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.05.2014 року у розмірі 5995 (пять тисяч девятсот девяносто пять) гривень 99 копійок, з яких: 5586, 49 грн. тіло кредиту; 409, 50 грн. проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КЕ №453737, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 23.10.1996 року) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисячі триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі через Приморський суд м ОСОБА_4 на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Домусчі Л.В.

21.09.2017