Рішення № 69037509, 19.09.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14332/16-ц

Провадження № 2/522/3727/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

при секретарі Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення неустоки за порушенням умов договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» штраф за порушення умов договору іпотеки від 31.08.2006 р. в сумі 385416,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5781,24 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщалася належним чином, однак до суду не зявилася. До суду подана представником відповідача заява про перенесення судового засідання, так як відповідач не отримувала судових повісток.

Суд критично ставиться до вищевказаної заяви так як до заяви не додана довіреність представника відповідача, яка уповноважує його представляти інтереси ОСОБА_1

В судові засідання які були призначенні на 03.08.2017 та 04.09.2017 рр., ОСОБА_1 не зявилася про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Заяву про розгляд справи за її відсутності не подавала та про причини неявки суд не повідомляла.

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

На підставі викладеного, з урахуванням дотримання судом вимог ст. 74 ЦПК України про сповіщення, суд визнає неявку відповідача у судове засідання неповажною, та вважає за можливе розглядати справу за її відсутності в заочному порядку.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

31.08.2006 р. між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №80МФ/2006, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 250000 дол. США.

31.08.2006 р. з метою забезпечення виконання зобовязання позичальник за вищевказаним кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 4664.

Згідно з положенням ст.4 ЗУ «Про іпотеку» до Державного реєстру іпотек було внесено реєстраційний запис про обтяження вищевказаного нерухомого майна іпотекою, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек № 9360052 від 02.10.2006 р

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з положень ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.7 Договору іпотеки від 31.08.2006 року, предметом іпотеки виступають нежитлові приміщення промислового магазину «Мадонна», яке знаходиться в м. Миколаїв по вул. Шевченка 64-А, загальною площею 106,3 кв.м, (приміщення 17-1, 99-11, 99-1, 99-2, 99-3, 99-4,99-5, 99-6).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.09.2012 р. № 1015 нежитловим приміщенням, розташованим по вул. Шевченка 64-А та вул. Шевченка 64/2, було присвоєно нову адресу: вул. Радянська, 6-а.

Згідно з ч.3 ст.9 ЗУ «Про іпотеку» Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки, передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до п. 16 Договору іпотеки, сторони погодили, що з моменту набрання чинності цим договором, іпотекодавець має право відчужувати, передавати в оренду, лізинг, у спільну діяльність, у безоплатне користування інших особам предмет іпотеки, або іншим чином розпоряджатися ним, тільки за письмовою згодою іпотекодержателя.

Відповідно до п.20.7 договору іпотеки відповідач зобовязався не передавати предмет іпотеки в оренду, у лізинг, у спільну діяльність або у безоплатне користування, не здійснювати його відчуження або інше розпоряджається предметом іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя.

Згідно з положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положень ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до договорів дарування № 1010 та № 1011 від 14.10.2015 р. посвідчених приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв по вул. Шевченка 64-А. було передано ОСОБА_5 та ОСОБА_6, (що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 63241858 від 11.07.2016 р.

Виходячи з вищевказаного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 всупереч чинного законодавства та умовам укладеного договору Іпотеки від 14.10.2015 р. було здійснено відчуження предмету іпотеки, шляхом укладання договорів дарування №1010 та № 1011 від 14.10. 2015 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 21 договору іпотеки передбачено, що уразі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобовязань, передбачених п.п. 20.1, 20.4, 20.7, 20.11 цього договору, він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 30% від вартості предмету іпотеки, яка зазначена в п.12 цього договору.

Відповідно до п.12 Договору іпотеки, сторони визначили, що вартість нерухомого майна складає 1 284 720,00 (один мільйон двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять грн. 00 коп.) грн.

Виходячи з вищевказаного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушено обовязок встановлений п. 20.7 договору іпотеки щодо письмового погодження із іпотекодержателем відчуження предмету іпотеки, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у вигляді штрафу в розмірі 385416 грн.

Також через невиконання боржником своїх зобовязань за іпотечним договором банк був змушений звернутись до суду та сплатити судові витрати.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовівитрати по сплаті судового збору у розмірі 5781,24 грн., що підтверджуються квитанцією, наявною в матеріалах справи.

Розглянувши справу повно, всебічно, обєктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 553, 554, 589, 590, 610, 611, 614, 623 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 «ПриватБанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 09.11.1963 р.н (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) штраф за порушення умов договору іпотеки від 31.08.2006 р. в сумі 385416 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, 09.11.1963 р.н (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати у розмірі 5781,24 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право подати апеляційну скаргу на заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а якщо позивач не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя А. Ю. Бойчук