Рішення № 6903739, 24.11.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "24" листопада 2009 р. по справі № 4/102-38

за позовом Закрите акціонерне товариство "Вінницьке МБУ-4"

до відповідача Приватне підприємство "Карпати"

про стягнення 2 132 067,00 грн

                                                                      Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Шиманський В. М., Бабенко В. І. - довіреність у справі

від відповідача: Пащук В. С. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - закрите акціонерне товариство "Вінницьке МБУ - 4" звернувся в господарський суд з позовною заявою до приватного підприємства "Карпати", в якій просить стягнути 2132067,75грн. в т.ч. 1737024,87грон. основного боргу, 124031,94грн. пені, 219645,66грн. інфляції, 51374,28грн. річних.

Відповідач ПП "Карпати" у відзиві на позовну заяву від 30.10.2009р. заперечує щодо задоволення позову, мотивуючи тим, що договір субпідряду №82.06/К від 03 червня 2008р. всупереч статуту ПП "Карпати" та ч. 2 ст. ст. 203 Цивільного кодексу України не містить підпису директора або ж засновника підприємства. Дійсний підпис директора та засновника підприємства міститься на даному відзиві на позовну заяву. Зразок підпису директора відповідача також міститься на нотаріально посвідченому статуті ПП "Карпати", нотаріус при цьому засвідчив дійсність підпису Кримчака Ігоря Антоновича на ньому. Директором ПП "Карпати" не видавались довіреності по уповноваженню інших представників підприємства на підписання Договору субпідряду №82.06/К від 03 червня 2008р. з ЗАТ "Вінницьке МБУ-4". В момент укладення договору субпідряду №82.06/К від 03 червня 2008р. сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, наявність якої необхідна для настання юридичних наслідків, що випливають з укладення договору, а сам договір субпідряду в розумінні норм чинного законодавства є неукладений.

Позивач в поясненні № 57 від 23.11.2009р. та представник в судовому засіданні у зв'язку з отриманням від відповідача відзиву на позовну заяву надає додаткові пояснення щодо суті заявлених вимог: Відповідач ставить під сумнів справжність підпису директора та стверджує що договір підписала інша особа. Дійсність згаданого правочину підтверджується наступним. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Отже, враховуючи вищевикладене, положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що правочин (договір який вчиняється у письмовій формі) повинен бути підписаний сторонами, при цьому у разі вчинення правочину юридичною особою, крім підпису уповноваженої на це особи, - також скріплений печаткою юридичної особи. На усіх документах з підписом є присутні прізвище ім'я та по батькові директора підприємства та скріплено печаткою відповідача. Таким чином, усі первинні документи за даними правовідносинами підписані Сторонами - Замовником, Генпідрядником та Субпідпяднком, відповідні підписи скріплені печаткою.

Відповідач стверджує, що сторони не визначили дати початку та закінчення виконання робіт, не визначили загального строку, терміну виконання робіт.

Зазначене не відповідає дійсності, та в якості доказу надає спільно підписаний календарний план. Окрім того зазначив, що з наданих позивачем доказів випливає, що позивач виконав у повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Вивчивши документи додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

3 червня 2008 року між ПП "Карпати" (генпідрядник) в особі директора Кримчука І. А., що діє на основі Статуту та ЗАТ "Вінницьке МБУ - 4" в особі голови правління Косич А. П. (Субпідрядник), що діє на основі Статуту був укладений договір субпідряду №82.06/К на виконання робіт.

Згідно п. 1.1. договору зазначається, що Субпідрядник зобов’язується за рахунок власних та /або залучених сил, матеріалів, засобів, техніки та устаткування, у відповідності до умов даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил, виконати роботи по будівництву мосту на ПК 107-40.168 автомобільної дороги навколо м. Чернівці, на ділянці 85+00/113+00, здати в обумовлені строки об’єкт Генпідряднику в установлений строк закінчені роботи, а Генпідрядник зобов’язується прийняти данні роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи на суму 2078596,00грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) за червень, серпень, за вересень, за жовтень 2008 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за червень, серпень, за вересень, за жовтень 2008 року.

В порушення умов договору відповідачем сплачено вартість виконаних робіт частково у розмірі 300000,00грн..

Згідно з п. 95 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” право власності на роботи переходить до замовника з моменту підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 96 зазначеної Постанови підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові..

Згідно з ч. 3 ст. 843 ЦК України ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У відповідності до умов даного договору сторонами було визначено права та обов’язки сторін за угодою, а також порядок здійснення розрахунків та відповідальність за порушення зобов’язань сторонами.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Тобто, підстави виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) встановлені ст. 11 ЦК України, вони виникають зокрема з договорів (що і є у цьому випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 7 ст. 93 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, сума основного боргу не спростована документальними доказами відповідачем, у відповідності до договору підряду та актів виконаних робіт становить 1737024,87грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Заперечення відповідача щодо недійсності договору у зв’язку з його підписанням зі сторони ПП "Карпати" невстановленою особою спростовується наступним:

Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідачем вчинено дії щодо схвалення правочину, зокрема: на виконання умов договору відповідач сплатив позивачу 300000,00грн.. В актах виконаних робіт форми КБ-2В за червень, серпень, за вересень, за жовтень 2008 року зазначена підстава: договір підряду №82.06/К від 03.06.08р.

Договір не був предметом судового розгляду, в судовому порядку недійсним не визнавався, тому є чинним.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 13.7 договору підряду № 82.06/К від 03.06.2008р. у випадку порушення Генпідрядником строків оплати робіт, він зобов’язаний сплатити на користь Субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивачем правомірно відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нараховано 124031,94грн. пені, яка підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 51374,28грн. - 3% річних та 219645,66грн. - сума нарахована в зв’язку з інфляцією.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 36, 44 - 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з приватного підприємства "Карпати" (м. Луцьк, вул. Чернишевського, 5, код ЄДРПОУ 32747985) на користь закритого акціонерного товариства "Вінницьке МБУ - 4", (м. Вінниця, вул. Промислова, 3, код 03449924) 1737024,87грон. основного боргу, 124031,94грн. пені, 219645,66грн. інфляції, 51374,28грн. річних, 21320,67грн. в повернення витрат по сплаті державного мита і 236,00грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.