Рішення № 69037381, 05.11.2009, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 2-53/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 року смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

Судді - Іванчука В.І.

при секретарі - Антиповій Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача СВК «Єдність» - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Комінтернівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 виробничого кооперативу «Єдність» про стягнення заборгованості по заробітній платі, майновому паю, витрат на лікування та реабілітацію в сумі 32 800 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 120 000 гривень,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до СВК «Єдність» про стягнення заборгованості по заробітній платі, майновому паю, стягнення моральної шкоди та витрат на лікування і реабілітацію, на загальну суму 82 800 грн.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 неодноразово доповнював і уточнював позовні вимоги та 27.05.2009р. надав до суду остаточну уточнену позовну заяву до СВК «Єдність» яке є правонаступником КСП «Ульянівське», про стягнення заборгованості по заробітній платі, майновому паю, витрат на лікування і реабілітацію в сумі 32 800 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 120 000 гривень, на загальну суму 152 800 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 послався на те що, 03.08.1974 р. він був прийнятий на роботу в відділення № 3 Кіровської птахофабрики. На основі даного відділення в подальшому була створена Ульянівська птахофабрика, в якій він працював на різних посадах, а з 01.12.1983р. старшим прорабом на будівництві. 28.12.1996р. був виключений із членів КСП «Ульянівське» правонаступником Ульянівської птахофабрики, та звільнений з посади старшого прораба, про що дізнався лише в 1998 році. Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.02.2003р. звільнення визнане недійсним та він був поновлений в членах СВК «Єдність».

На виконання даного рішення йому як головному спеціалісту господарства, належить заробітна плата, на суму 10 800 грн., з розрахунку 300 грн. за один місяць за три роки. Як засновнику даного господарства, що встановлено рішенням суду від 19.02.2003р. він має право на майновий пай, сумарно не нижчий ніж у інших спеціалістів господарства, тобто 12 000 грн.

Крім того, він вважає що протиправною поведінкою відповідач завдав йому моральну шкоду. В процесі вирішення конфлікту внаслідок протиправної поведінки правління Птахорадгоспу «Ульянівський» та його правонаступників він переніс сильні нервові потрясіння, що довело його до інфаркту. В звязку з цим він оцінив завдану йому моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. по первинному позову, 20 000 грн. за звинувачення у пияцтві, а також 50 000 грн. за безпідставне звернення до прокуратури Комінтернівського району Одеської області про порушення кримінальної справи відносно нього.

В процесі лікування та реабілітації він поніс витрати в розмірі 10 000 грн., тому він просить стягнути з відповідача витрати на загальну суму 152 800 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1П та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в первинній та уточнених і доповнених позовних заявах.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_5 виробничого кооперативу «Єдність» ОСОБА_3, якій діє в інтересах кооперативу на підставі Статуту та ОСОБА_4, який діє в інтересах кооперативу на підставі довіреності, позовні вимоги не визнали та пояснили суду що позовна заява та уточнення до позовних вимог ОСОБА_1 до СВК «Єдність» не можуть бути задоволеними по слідуючим підставам:

6 грудня 1993 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку в відділі кадрів КСП «Ульянівське» про, що є його підпис в особовій картці. На протязі 10 років, як пояснює ОСОБА_1 він знаходився у відпустці та до КСП «Ульянівське» не звертався з питанням повернення на роботу. За цей час КСП «Ульянівське» реорганізовано в СВК «Єдність».

Крім того, за заявою керівництва СВК «Єдність» прокурором Комінтернівського району Одеської області було проведено перевірку в ході якої встановлено, що ОСОБА_1 мав другу трудову книжку видану 28 листопада 1974 року по якій працював старшим майстром в МП «Уют». Дані факти підтверджуються поясненнями самого позивача ОСОБА_1, а також особовою обліковою карткою КХП, де є підпис ОСОБА_1 - яким він підтверджує, що в нього стаж роботи до вступу до КХП - складав 21 рік. В той же час згідно першої трудової книжки виданої 21 серпня 1974 року, стаж його роботи складає 8 років і тільки в КСП «Ульянівське». Завірені ксерокопії двох трудових книжок знаходяться у пенсійній справі ОСОБА_1

ОСОБА_1 шляхом обману забрав трудову книжку з КСП «Ульянівське» в день виходу у відпустку, про що, розписався у відділі кадрів, тобто розірвав трудовий договір в односторонньому порядку, до Птахорадгоспу «Ульянівський» та його правонаступників не звертався 10 років, так як працював на різних посадах по другій трудовій книжці.

Згідно із методикою розпайовки майна, в зв'язку з відсутністю трудового стажу на період розпайовки, , майновий пай ОСОБА_1 не нараховувався, так як у списках осіб, що знаходилися у трудових відносинах за останні 10 років на період розпайовки землі ОСОБА_1 не було, тому і земельний пай не виділявся.

ОСОБА_1 не являється власником майнового та земельного паю, а без них в члени СВК його прийняти не можливо. Дивіденди на суму 1758 гривень ОСОБА_1П, отримав згідно рішення суду.

СВК - це добровільне об'єднання громадян з метою ведення діяльності згідно Уставу. Прийом проводиться по письмовій заяві особисто кожного громадянина, який приймає трудову участь і являється дійсним або асоційованим членом кооперативу. Майно кооперативу формується із особистих майнових та земельних паїв, утворюється Уставний Фонд, яким керують загальні збори.

Крім того, членом СВК може бути людина, що внесла свої паї, в тому числі і вступний внесок до Уставного фонду та приймає трудову участь у роботі кооперативу.

ОСОБА_1 розірвав трудовий договір в односторонньому порядку - самовільно забравши трудову книжку, не був безробітним в цей час, так як мав другу трудову книжку та по ній працював в МП «Уют» і інших організаціях, тому з заявами та усними зверненнями про повернення на роботу з якої пішов у відпустку до СВК «Єдність» на протязі 10 років не звертався.

Відповідно до вимог чинного законодавства без майнового та земельного паїв ОСОБА_1 не може бути членом кооперативу.

Вимогами ст. 235 КЗпП України, передбачено якщо неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але у трудовій книжці, що була на руках у ОСОБА_1 записів, котрі б перешкоджали його працевлаштуванню не було.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника працівникові, виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, але трудову книжку ОСОБА_1 забрав 6 грудня 1993 року без затримки з боку власника.

Моральної шкоди з питань працевлаштування ОСОБА_1 КСП «Ульянівське» не завдало. За 10 років, ОСОБА_1 не приймав трудової участі в КСП «Ульянівське» та СВК «Єдність». Як він стверджує був у відпустці без збереження заробітної плати, тому і заробітна плата йому не нараховувалася, а прогули ОСОБА_1 без поважної причини не можуть бути оплачені СВК «Єдність».

Нанесення моральної шкоди СВК «Єдність» ОСОБА_1 ним - не доведено, 10 років його ніхто не бачив в господарстві, а тому згідно ст. 237 п.12 КЗпП України, відшкодування власником підприємства моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, згідно ст. 23 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» - члени кооперативу своїми особистими паями не несуть відповідальності за борги кооперативу, яких СВК «Єдність» перед ОСОБА_1 не має.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача СВК «Єдність» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дослідивши матеріали цивільної справи, на підставі наданих доказів та зібраних ітеріалів, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 нго стягнення заборгованості по заробітній платі, майновому паю, витрат на лікування та гсабілітацію в сумі 32 800 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 120 000 гривень - не ппілягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії трудової книжки від 21.08.1974 року ї гндарь В.П. - прийнятий на роботу робочим відділення № 3 Кіровської птахофабрики 03 серпня 1974 року, згідно наказу № 147 від 04.08.1974 р.

21 листопада 1975 року в звязку з розєднанням Кіровської птахофабрики ОСОБА_1 ііоеведено робочим відділення № 1 Птахорадгоспу «Ульянівський» та 15.05.1976 р. звільнено в із'язку з призивом на строкову службу у збройні сили ОСОБА_8, згідно наказу № 45 від 17.05.1976 р.

Як вбачається з копії особової картки працівника Птахорадгоспу «Ульянівський» 01.11.1983р. ОСОБА_1, прийнятий на посаду старшого прораба господарства, , згідно наказу № 114-А-к від 03.11.1983р. Наказом № 91-к від 04.12.1993 року ОСОБА_1 була надана відпустка з 06 грудня 1993 року без збереження заробітної плати та вставлення її тривалості.

06 грудня 1993 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку на руки, про що розписався в "особовій картці працівника Птахорадгоспу «Ульянівський».

07.09.1995року трудовим колективом Птахорадгоспу «Ульянівський» засновано колективне сільськогосподарське підприємство «Ульянівське», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію КСП№ 05406333 від 14.09.1995 р.

Статут колективного сільськогосподарського підприємства «Ульянівське» (надалі Статут КСП), прийнято на загальних зборах Протокол № 1 від 05 вересня 1995 року.

28.12.1996року Протоколом № 8, Зборів Правління КСП «Ульянівське» - ОСОБА_1 було виключено з членів КСП та звільнено в звязку з тим, що він довгий час не працював, наявністю роботи не цікавився, а відпустка за власний рахунок в нього продовжується на протязі 3-х років.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.02.2003р. по справі № 2-21/2003р. за позовом ОСОБА_1 до СВК «Єдність», позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі: визнано недійсним рішення правління КСП «Ульянівське» про виключення ОСОБА_1 із членів КСП; поновлено ОСОБА_1 в членах КСП; визнано за ОСОБА_1 право на отримання земельного паю в розмірі 7,11 га та стягнуто з СВК «Єдність» дивіденди в розмірі 1758 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами.

Згідно, п. 1.3 Статуту КСП - Колективне сільськогосподарське підприємство "Ульянівське" є правонаступником бувшого Птахорадгоспу «Ульянівський».

Відповідно до п. 3.3 та абз.2 п. 3.4 Статуту КСП на кожного члена підприємства ведеться "трудова книжка" єдиного зразка. Член підприємства має право одержати роботу на підприємстві з урахуванням потреб господарства по спеціальності або професійної підготовки з оплатою згідно з кількістю та якістю вкладеної ним праці;

Абз. 9 п. 3.4 Статуту КСП передбачено, що член підприємства має право на одержання середнього заробітку за час вимушеного прогулу в звязку з незаконним звільненням від роботи, але не більше ніж за три місяці.

Згідно пояснень Свідка ОСОБА_6, яка працювала з 04.05.1992 р. по 27.07.1999р. завідуючою відділом кадрів КСП «Ульянівське» - 06.12.1993 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку для ознайомлення з записами та за період її роботи до відділу кадрів трудову книжку не повертав. Вона зверталась до нього з проханням повернути трудову книжку, але ОСОБА_1 пішов у відпустку без збереження заробітної плати і на роботу більше не повернувся.

З пояснень свідка ОСОБА_7 яка працювала з 27.07.1999р. по 01.06.2006 р. інспектором відділу кадрів КСП «Ульянівське», 23.03.2000 року реорганізованого СВК «Єдність» - вбачається, що за час її роботи на посаді інспектора відділу кадрів, ОСОБА_1 у відділ кадрів з питань працевлаштування не звертався.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 на час його виключення з членів КСП, знаходився у відпустці без збереження заробітної плати. Крім того в день виходу у відпустку отримав у відділі кадрів трудову книжку, наявністю роботи не цікавився, тому суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, як головному спеціалісту господарства, в розмірі 10 800 грн., є необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Рішенням Загальних зборів, згідно Протоколу № 1 від 14.03.2000 року створено ОСОБА_5 виробничий кооператив «Єдність» (надалі СВК «Єдність»), яке є правонаступником КСП «Ульянівське».

Статтею 59 Господарського кодексу України встановлено, що в разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права й обов'язки попереднього.

08.12.2006 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Голови СВК «Єдність», про виділення йому з резервного фонду СВК - майнового паю.

При вирішенні даного предмету спору суд, вважає за необхідне застосувати положення нормативно-правових актів, які регулюють майнові, пайові відносини членів КСП та правовий режим пайового фонду майна членів цих підприємств, про що йдеться в ст. 9 Закону від 14 лютого 1992 р. «Про колективне сільськогосподарське підприємство», статей 2024 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 р., а також локальні акти підприємства, ухвалені вищими органами самоврядування КСП відповідно до статей 9, 23 Закону «Про колективне сільськогосподарське підприємство», а саме: статут підприємства, положення про пайовий фонд майна членів КСП, тощо.

Згідно вимог статей 7, 9 Закону «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та зазначених нормативних актів вбачається, що майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд майна складається як із балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошей, а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на день паювання та скоригованим на день вибуття працівника з господарства.

Відповідно до абз. 4 п. 3.4 Статуту, член КСП має право одержати в залежності від трудового внеску пай із пайового фонду підприємства.

Рішення Загальних зборів членів КСП «Ульянівське», протокол № 1 від 17.01.2000 року, була затверджена методика паювання та розподілу майна, яка регулює порядок визначення фонду паювання майна підприємства, механізм розрахунків індивідуальних паїв осіб, які мають право на майновий пай.

Рішенням Загальних зборів членів КСП «Ульянівське», протокол № 1 від 17.01.2000 року, була затверджена комісія з урегулювання майнових відносин. За рахунок трудових внесків було взято - загальний розмір оплати праці та людинодні за 1995-1999 роки, тобто за останні 5 років перед проведенням паювання.

Згідно довідки № 40 від 24.07.2006 року, виданої СВК «Єдність», за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 року ОСОБА_1 в Кооперативі не працював, вихододнів за вказаний період немає, заробітна плата - 0 грн.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що в період з 06.12.1993 року, ОСОБА_1 трудових внесків не мав, тому при проведенні в КСП паювання та розподілу майна, згідно розрахунків індивідуальних паїв осіб, які мають право на майновий пай - ОСОБА_1 не набув права на отримання майнового паю, тому в виділенні йому з резервного фонду СВК «Єдність» майнового паю було обґрунтовано відмовлено.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, в розмірі 50 000 грн. завданої в процесі вирішення конфлікту з правлінням СВК «Єдність», внаслідок якого він переніс сильні нервові потрясіння, що довело його до інфаркту, 20 000 грн. за звинувачення у пияцтві, а також 50 000 грн. за безпідставне звернення до прокуратури Комінтернівського району Одеської області про порушення кримінальної справи та витрати які він поніс на лікування і реабілітацію в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», (зі змінами та доповненнями постановою Пленуму ВСУ № 5 від 25.05.2001р.) до загальних підстав цивільно- правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 1 статті 1167 ЦК України «Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини»

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 згідно копії трудової книжки від 28.11.1974 року, працював на Куліндорівському комбінаті хлібопродуктів з 01.04.2003 року по 10.11.2005 року пожежником - стрільцем ВОХОР, згідно наказу № 48 від 01.04.2003 р.

Згідно особової картки працівника Куліндорівського КХП, ОСОБА_1 01.04.2003 року прийнятий на роботу пожежником - стрільцем ВОХОР, його попереднє місце роботи - МП «Уют» старший майстер. Загальний стаж роботи ОСОБА_1 станом на 01.04.2003року складав - 21 рік, 11 місяців та 12 днів.

За заявою голови правління СВК «Єдність» ОСОБА_3 про намагання ОСОБА_1 шахрайськими діями заволодіти грошовими коштами СВК «Єдність» прокуратурою Комінтернівського району Одеської області проведено перевірку, в ході якої встановлено, що у ОСОБА_1 дійсно були дві трудові книжки, від 21.08.1974 року та від 08.11.1974 року, і в його діях фактично вбачається ознака злочину, передбаченого ч.І ст 190 КК України, але в звязку з відсутністю оригіналу другої трудової книжки ОСОБА_1 від 08.11.1974 року, немає достатніх підстав які вказують на наявність зазначеного складу злочину. Постановою старшого помічника прокурора Комінтернівського району Одеської області, юриста 3-го класу ОСОБА_9 від 19.08.2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 в звязку з відсутністю ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Таким чином, враховуючи що в постанові прокурора Комінтернівського району Одеської області про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.08.2007 року, фактично встановлено що в діях позивача вбачається ознака злочину, суд вважає що вимоги позивача про стягнення з СВК «Єдність» 50 000 грн. в рахунок моральної шкоди за безпідставне звернення до прокуратури Комінтернівського району Одеської області про порушення кримінальної справи відносно нього - не підлягають задоволенню, так як в судовому засіданні не було встановлено порушення прав позивача з боку відповідача, а відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Вимоги про стягнення з СВК «Єдність» 20 000 грн. в рахунок моральної шкоди за звинувачення у зловживанні спиртними напоями, суд також залишає без задоволення, оскільки, згідно довідки № 1028 від 02.08.2006 року виданої Одеською обласною психіатричною лікарнею № 2, ОСОБА_1 дійсно проходив стаціонарне лікування в ОПБ-2, з діагнозом «Психіатричний розлад поведінки в результаті вживання спиртними напоями». Крім того, позивач не надав до суду письмових та інших доказів, котрі б підтверджували факт звинувачення його представниками відповідача у зловживанні спиртними напоями.

Положенням ч. 1 ст. 11 ЦП К України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичний осіб, поданих відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 57 - 59 ЦПК України, передбачено що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не приймає до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У звязку з вищевикладеним вимоги позивача про стягнення з СВК «Єдність» моральної шкоди в розмірі 50 000 грн, завданої в процесі вирішення конфлікту, в наслідок якого він переніс сильні нервові потрясіння, що довело його до інфаркту, а також вимоги щодо стягнення витрат понесених на лікування і реабілітацію в розмірі 10 000 грн., суд залишає без задоволення в звязку з ненаданням позивачем доказів вини відповідача.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України визначено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд стягує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням того, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, судові витрати на його користь судом не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10-11,15, 57-61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України; ст. 3 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 23, 280, 1167 ЦК України, ст.ст. 7, 9, 23 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»; ст. 20-24 Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р.; п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», (зі змінами та доповненнями постановою Пленуму ВСУ № 5 від 25.05.2001р.), суд -

ВИРІШИВ:

В задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 виробничого кооперативу «Єдність» про стягнення заборгованості по заробітній платі, майновому паю, витрат на лікування та реабілітацію в сумі 32 800 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 120 000 гривень - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: