Рішення № 6903590, 26.11.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 листопада 2009 р.           Справа 12/141-09

за позовом: Приватної виробничо - комерційної фірми "Астрея" (юрид. адреса: вул.Визволення, 8, м.Вінниця, 21050; поштова адреса: вул. Космонавтів, 24, а/с 2197, м.Вінниця, 21021, Україна, код ЄДРПОУ 20080716)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Тверь" (юрид. адреса: вул. Вагжанова, 15, м. Тверь, Російська Федерація; пошт. адреса: Волоколамське шосе, 49, оф. 19, м. Тверь, Російська Федерація)

про стягнення 1 389 760,00 рублів РФ

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Залевська А.Б. - представник за довіреністю

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з ТОВ "Легіон Тверь" на користь ПВКФ "Астрея" 1 389 760,00 рублів РФ основної заборгованості за договором поставки № 01/05-03-09 від 05.03.2009 р., витрати на сплату держмита в сумі 13898,00 руб. РФ та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Ухвалою суду від 14.09.2009 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 22.10.2009 р..

В судове засідання 22.10.2009 р. з'явився представник позивача, відповідач представника в судове засідання не направив.

У зв'язку з цим, розгляд справи ухвалою суду від 22.10.2009 р. відкладено на 26.11.2009 р..

В судове засідання 26.11.2009 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Відповідач правом участі в розгляді справи не скористався, відзиву на позов не надав. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштові повідомлення про вручення йому рекомендованої кореспонденції 16.11.2009 р. № ВА 210085774 UA та № 210085482 UA.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні за таких обставин не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням цього, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.03.2009 р. між ПВКФ "Астрея" (позивач) та ТОВ "Легіон Тверь" (відповідач) укладено контракт №01/05-03-09.

За умовами контракту Продавець (ПВКФ "Астрея") зобов'язується передавати у власність Покупцю (ТОВ "Легіон Тверь") будівельні матеріали (надалі "Товар"), а Покупець зобов'язується прийняти даний товар та своєчасно здійснити його оплату (п.1.1. Контракту).

Предметом постачання є наступний товар: щебінь, в кількості, асортименті та ціні відповідно до Додатку (Специфікацій), які додаються до даного Контракту і є його невід'ємною частиною (п.1.2. Контракту).

Відповідно до п. 2.1. Контракту загальна кількість поставленого товару за даним Контрактом складає 5 000 000 тон, а загальна сума Контракту - 29 000 000 млн. рублів РФ.

Ціни на товар (п.1.2.) і строк їх дії вказуються в Специфікаціях до даного Контракту, підписаних обома сторонами на момент відвантаження ( п. 2.3. Контракту).

Згідно п. 3.1. Контракту Покупець здійснює оплату за товар: на умовах 100% (або часткової) передплати, до моменту відвантаження товару Продавцем; за номерами вагонів, Продавець надсилає по факсу або електронній пошті реєстр вагонів, які вийшли на його адресу; по факту прибуття вагонів з товаром на станцію вантажоодержувача; з відстрочкою платежу, але не більше 10 (десяти) робочих банківських днів з моменту відвантаження товару зі станції, вказаної в Додатку до даного Контракту, про що свідчать товаротранспортні документи.

Форма розрахунку: безготівкова, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний в даному Договорі або Додатку до нього (у випадку зміни банківських реквізитів) (п.3.2. Договору).

Відповідно до п.3.3. Контракту валютою платежу є Російський рубль, код валюти - 643.

Пунктом 5.1. Контракту пердбачено, що підставою для поставки товару є письмова заявка Покупця.

Поставка товару здійснюється на умовах: DAF - Україна/Росія, ст. переходу Зерново-Суземка, відповідно до умов Інкотермс - 2000 (п.5.2. Контракту).

Продавець поставляє товар Покупцю партіями після підписання Контракту, на підставі відповідних письмових заявок Покупця на кожну партію товару (п.5.3. Контракту).

Відповідно до п. 5.4. Контракту, товар поставляється залізничним транспортом у вагонах. Кожна партія товару супроводжується документами, вказаними в переліку документів, які супроводжують товар, який поставляється.

Датою відвантаження товару вважається дата відмітки штемпеля станції відправки на залізничній товаро-транспортній накладній ( п.5.7. Контракту).

Згідно п. 5.13. Контракту, перехід права власності на товар відбувається з моменту фактичної передачі товару на станції переходу DAF - Україна/Росія, ст. переходу Зерново-Суземка.

Строк дії даного Контракту передбачений пунктом 11.1. з моменту його підписання, реєстрації в митних органах до 31.12.2009 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Контракту.

Відповідно до п. 9.1. Контракту усі спори між Сторонами, за якими не досягнуто згоди, вирішуються в Арбітражному суді за місцем знаходження позивача у відповідності з правилами і процедурою цього суду. Застосовується матеріальне право країни за місцем знаходження позивача. Судочинство здійснюється на російській мові.

05.03.2009 р. та 23.03.2009 р. підписано Додаток №1 та Додаток № 2 до Контракту № 01/05-03-09, в яких сторони визначили постачальника, марку, кількість та ціну товару.

У додатку № 3 від 24.03.2009 р. до Контракту пункт 9.1. останнього викладено в такій редакції: "Усі спори між Сторонами, за якими не досягнуто згоди, вирішуються в Господарському суді за місцем знаходження позивача у відповідності з правилами і процедурою цього суду. Застосовується матеріальне право країни за місцем знаходження позивача. Судочинство здійснюється на російській мові".

На виконання умов Контракту № 01/05-03-09 від 05.03.2009 р. та відповідно до заявки відповідача № 1 від 06.03.2009 р., на підставі рахунку № 54 від 17.03.2009 р. та видаткової накладної № РН-0000001 від 17.03.2009 р., позивач здійснив першу поставку товару відповідачу на суму 154 698,53 грн. (699 930,00 рублей РФ).

Друга поставка була здійснена позивачем на підставі рахунку № 68 від 31.03.2009 р. та видаткової накладної № 0000002 від 31.03.2009 р. на суму 156 163,72 грн. (689 830,00 руб. РФ).

Всього, виконуючи умови Контракту № 01/05-03-09 від 05.03.2009 р., позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 1 389 760,00 руб. РФ.

Відповідач розрахунків з позивачем не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивач 18.06.2009 р. надіслав відповідачу претензію № 26 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар. Однак відповідач відповіді на претензію не надіслав, розрахунків на суму 1 389 760,00 руб. РФ не здійснив.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем становить 1 389 760,00 руб. РФ.

Наведене стверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами документів, копії яких долучені до матеріалів справи:

- Контракту № 01/05-03-09 від 05.03.2009 р. та додатками до нього;

- заявки № 1 від 06.03.2009 р.;

- рахунків № 54 від 17.03.2009 р. та № 68 від 31.03.2009 р.;

- видаткових накладних № РН-0000001 від 17.03.2009 р. та № 0000002 від 31.03.2009 р.;

- залізничних накладних;

- акту звірки між сторонами на 01.06.2009 р.;

- претензії № 26 від 18.06.2009 р.; -

а також: відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено пріоритетність застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.

Таким міжнарожним договором зокрема є Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі - Угода), укладена державами - учасницями СНД у м. Києві 20.03.92 р. та ратифікована Постановою ВР № 2889-XII від 19.12.92 р.

Статтею 11 Угоди встановлено правила застосування цивільного законодавства однієї держави - учасниці СНД на території іншої держави - учасниці СНД. За цими правилами, зокрема, права та обов'язки сторін за договором визначаються законодавством країни - місця укладення такого договору, якщо інше не передбачено угодою сторін.

За змістом статей 41, 12 - 17, 123 ГПК України для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.

Контракт № 01/05-03-09 укладено на території України, у м. Вінниці.

Пунктом 9.1. Контракту передбачено, що усі спори між сторонами, по яких не було досягнуто згоди, вирішуються в Господарському суді за місцем знаходження позивача у відповідності з правилами та процедурою цього суду. Застосовується матеріальне право країни за місцем знаходження позивача.

З урахуванням наведеного, даний спір розглянуто господарським судом Вінницької області із застосуванням положень матеріального та процесуального права України.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Контракту, між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на умовах договору № 01/05-03-09 від 05.03.2009 р. отримав від позивача товар, розрахунки за який на підставі п.3.1 Договору повинен був здійснити по факту прибуття вагонів з товаром на станцію вантажоотримувача.

Свої зобов'язання відповідач не виконав, внаслідок чого заборгував позивачу 1 389 760,00 рублів РФ.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 389 760,00 рублів РФ боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову.

Відповідно до статті 3 ГПК України мова судочинства визначається статтею 21 Закону України "Про мови в Українській РСР" . Згідно з цією останньою нормою провадження зі справ за участю сторін, які знаходяться на території України, здійснюється українською мовою, а провадження зі справ, у яких бере участь сторона, що знаходиться на території держави з числа республік колишнього СРСР, - російською.

Враховуючи, що відповідач-ТОВ "Легіон Тверь" правом участі у розгляді справи не скористався, судочинство здійснювалось українською мовою з перекладом процесуальних документів для відповідача на російську мову.

Керуючись ст. 9 Конституції України, Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ст. ст.3, 4, 4-3, 12, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116, 123, 124 ч. 1 Господарського процесуального кодексуУкраїни,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Тверь" (юрид. адреса: вул. Вагжанова, 15, м. Тверь, Російська Федерація; пошт. адреса: Волоколамське шосе, 49, оф. 19, м. Тверь, Російська Федерація, ОГРН: 1066950039661, ИНН: 6950005953, р/р 40702810963020110417 Тверське ВСБ № 8607 м. Тверь, БИК 042809679, к/с 30101810700000000679) на користь Приватної виробничо - комерційної фірми "Астрея" (юрид. адреса: вул. Визволення, 8, м.Вінниця, 21050; поштова адреса: вул. Космонавтів, 24, а/с 2197, м.Вінниця, 21021, Україна, код ЄДРПОУ 20080716, р/р 260060133589 у відділенні ВРУ ВАТ "ДП СБЕРБАНК РОССИИ", МФО 320627) 1 389 760,00 рублів РФ боргу за Контрактом № 01/05-03-09 від 05.03.2009 р., витрати на сплату держмита в сумі 13898,00 руб. РФ та витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 грудня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пошт. адреса: вул. Космонавтів, 24, а/с 2197, м. Вінниця, 21021, Україна, код ЄДРПОУ 20080716)

3,4 - відповідачу рекомендованими листами з поштовим повідомленням (юрид. адреса: вул. Вагжанова, 15, м. Тверь, Російська Федерація; пошт. адреса: Волоколамське шосе, 49, оф. 19, м. Тверь, Російська Федерація)